4 головні проблеми відшкодування ПДВ в Україні

За останні роки, особливо в поточному, чиновники продемонстрували позитивні зміни в сфері бюджетного відшкодування ПДВ. Утім, далеко не все ідеально. З досвіду юридичного супроводу українських експортерів можемо виділити такі проблемні моменти в системі бюджетного відшкодування ПДВ:

  • податкові перевірки та їх наслідки;
  • зупинка та відмова в реєстрації податкових накладних;
  • тиск з боку правоохоронних органів у межах кримінальних проваджень;
  • фактична відмова в бюджетному відшкодуванні ПДВ без юридичного обґрунтування з боку фіскальних органів.

Розглянемо кожну проблему детальніше.

1. Податкові перевірки:

– Після проведення планової чи позапланової документальної перевірки фіскальні органи складають податкові повідомлення-рішення щодо зменшення розміру бюджетного відшкодування ПДВ; зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування ПДВ; зменшення розміру податкового кредиту тощо. Причини, як правило, вказуються надумані. Найпопулярніша з них – нереальні операції з «токсичними»/проблемними контрагентами. Ціль – перевести суму бюджетного відшкодування ПДВ в розряд «оспорюваної»/«непідтвердженої», що дає можливість відзвітувати про відсутність у держави заборгованості перед бізнесом. Як наслідок, допоки платник податків роками судиться з фіскальними органами, формально держава йому нічого не винна. Таке собі безпроцентне кредитування держави з боку бізнесу – щоб отримати кошти потрібно чекати рішення суду касаційної інстанції.

– Під час запровадження системи електронного адміністрування ПДВ очікувалося, що надумані перевірки та претензії на тему нереальності операцій зникнуть, а фіскали перевірятимуть усе виключно на стадії реєстрації податкової накладної. Перевірок справді стало трохи менше, але проблема залишилась – обіцянка не виконана.

– Бізнес вітає декриміналізацію ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), оскільки суттєві зловживання з боку фіскалів пов’язували саме з цією кваліфікацією дій посадових осіб контрагентів. Разом з тим правоохоронні органи наразі масово змінюють кваліфікацію в кримінальних провадженнях на ст. 205-1 Кримінального кодексу України. Прогнозуємо, що тиск залишиться, проте уже «під іншим соусом».

– Ноу-хау від фіскалів – після скасування податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку інспектори виходять на «перепровірку» і за раніше скасованими епізодами заново виносять таке рішення.

– Не обнадіює й так звана нова судова реформа. Передбачається скорочення суддів Верховного Суду з 200 до 100. За нинішнього стану речей це призведе до того, що податкові справи в цій інстанції розглядатимуться навіть не 3-5 років (як зараз), а усі 10. Не кажучи вже про очікуване навантаження та низьку якість судових рішень у зв’язку з цим.

2. Зупинка чи відмова в реєстрації податкових накладних:

– Існує проблема надуманої зупинки та відмови в реєстрації податкових накладних. Це здебільшого стосується контрагентів експортерів, проте має прямий вплив на подальше бюджетне відшкодування ПДВ.

– Критерії ризикованості платника податків як підстави для зупинки чи відмови в реєстрації податкової накладної затверджені листом ДФС України, що, на нашу думку, є незаконним.

3. Тиск з боку правоохоронних органів:

– Проявляється в надуманих кримінальних провадженнях під час проведення слідчих дій, зокрема за ст. 212 та ст. 191 Кримінального кодексу України.

– Існує практика незаконного арешту на підставі ухвали слідчого судді: а) суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ підприємства; б) грошових коштів та іншого майна підприємства в розмірі проблемної суми бюджетного відшкодування ПДВ.

– Очікуємо створення нового органу досудових розслідувань фінансових злочинів – Бюро фінансових розслідувань. На жаль, законодавець наразі «забув» встановити в проекті закону підслідність цього органу щодо розслідування злочинів, пов’язаних з незаконним відшкодуванням ПДВ. Тому такі злочини й надалі розслідуватимуть нефахові слідчі НПУ, СБУ, ДБР, які не є кваліфікованими та не мають знань у сфері податкового права. Також насторожує те, що за проектом закону новий орган матиме доступ до баз даних Держфінмону, тобто до банківської таємниці щодо рахунків платника податків без ухвали слідчого судді.

– Наразі податкові злочини розслідують навіть слідчі ДБР, які штучно реєструють кримінальне провадження нібито щодо посадових осіб ДФС/ДПС України, а де-факто здійснюють тиск на бізнес.

4. Фактична відмова в бюджетному відшкодуванні ПДВ:

– Як правило, це має місце у випадках, коли фіскальний орган остаточно програв податковий спір, рішення суду набрало законної сили, проте відшкодовувати спірну суму фіскальний орган все одно відмовляється.

– В зазначених випадках податкові органи не мають жодних юридичних підстав для відмови в бюджетному відшкодуванні ПДВ, проте в листах чи неофіційних розмовах наголошують, що відшкодовувати нічого не будуть, оскільки вони сподіваються, що колись з’являться кошти на судовий збір та вони в майбутньому вчергове подадуть апеляційну/касаційну скаргу з проханням поновити строки.

– Насторожують законодавчі ініціативи щодо зменшення розміру судового збору, зокрема в податкових спорах. Це знову призведе до масових безпідставних оскаржень законних судових рішень з боку фіскалів, тиску на бізнес та штучного відтермінування бюджетного відшкодування ПДВ.

Висновки

Бізнес очікує продовження конструктивного діалогу з представниками податкових органів. Важливо не призупинити, а продовжити позитивні зрушення в питанні відшкодування ПДВ. Найголовніше питання на сьогодні – повноцінний запуск Державної податкової служби з усіма регіональними відділеннями під «дахом» однієї юридичної особи, а також набір нових мотивованих та кваліфікованих спеціалістів з конкурентними заробітними платами.

Наразі очільник ДПС України Сергій Верланов демонструє відкритість до діалогу, фахове обговорення з бізнесом ініціатив, ризиків та проблем, а також щире бажання навести лад в адмініструванні податків. Важливо, щоб політичні перипетії не стали на заваді формуванню дійсно нової, аналітичної та сервісної податкової служби, а також у вирішенні загаданих вище проблем.

  • Глобальний ринок

Чому різке зниження квот для України не допоможе європейській сталевій промисловості

Рішення ЄС щодо посилення режиму тарифних квот (TRQ) спричинене посиленням імпортного тиску на ринку сталі.…

Понеділок 15 Червня, 2026
  • Індустрія

Українська металургійна галузь витримала війну, але тепер вона потребує справедливості з боку Європи

Я хотів би поділитися своїми міркуваннями щодо нещодавнього дослідження GMK Center, присвяченого викликам, з якими…

Четвер 11 Червня, 2026
  • Компанії

Імплементація євронорм у металургійній галузі України: погляд «Інтерпайп»

Вступ України до Євросоюзу відкриває нові можливості для вітчизняного бізнесу, та водночас ставить перед ним…

Понеділок 8 Червня, 2026
  • Індустрія

Вплив війни на Близькому Сході на економіку України у 2026 році: погляд НБУ

Про сценарії та наслідки впливу на українську економіку війни у Перській затоці розповів заступник голови…

Четвер 28 Травня, 2026
  • Індустрія

ЄС змінює правила доступу для сталі: що це означає для України

Євросоюз готує нові правила доступу на ринок сталі, що створює додаткові виклики для українських експортерів.…

Середа 13 Травня, 2026
  • Індустрія

Українська металургія та євроінтеграція: проблемні точки дотику

Українська металургія опинилася в епіцентрі регуляторних та торговельних трансформацій, пов’язаних із курсом на євроінтеграцію. Під…

Вівторок 12 Травня, 2026