Декарбонизация украинской металлургии потребует $25 млрд капинвестиций Декарбонизация украинской металлургии потребует $25 млрд капинвестиций

На світовому ринку поки що немає готових технологічних рішень, вони з'являтимуться починаючи з 2025 року

Досягнення кліматичної нейтральності української металургії зажадає $25 млрд капітальних інвестицій, або приблизно $1 тис. на тонну конвертерних потужностей. Основне навантаження припаде на 2030-2070 рр.

Про це розповів Андрій Тарасенко, головний аналітик GMK Center, під час виступу на міжнародному форумі «Декарбонізація сталевої індустрії: виклик для України».

Станом на поточній рік на стадії R&D перебуває розроблення таких проривних технологій з досягнення вуглецевої нейтральності: відновна плавка, вловлювання та використання вуглецю, DRI з використанням водню, електроліз. Майже всі найбільші меткомпанії світу досліджують можливості другого і третього напрямів.

За словами Андрія Тарасенка, в середньостроковій перспективі можна очікувати розроблення таких технологій:

  • до 2025 року: переробка відхідних газів у хімічні продукти, використання біомаси для часткової заміни вугілля, використання водню для заміщення ПВП;
  • до 2028 року: відновна плавка з уловлюванням;
  • до 2030 року: вловлювання СО2 для зберігання або переробки, виробництво DRI з використанням водню.

З огляду на такі тривалі терміни впровадження, переважна кількість найбільших меткомпаній очікують досягнення кліматично нейтрального виробництва лише близько 2050 року.

«За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (IEA), до 2070 року основною технологією виробництва сталі з ЗРС стане DRI з використанням водню – 41%. Сумарно технології DRI становитимуть 55% у загальному обсязі виробництва сталі з використанням ЗРС. Протягом 2050-2070 рр. майже подвоїться обсяг виробництва методом відновної плавки з уловлюванням і становитиме понад 30%. Тобто в 2070 році сталь вироблятимуть або з брухту, або із ЗРС з використанням водню або із застосуванням технологій уловлювання», – розповів Андрій Тарасенко.

Технологічні новації спричинять появу безлічі нових викликів у галузі:

  1. Операційні витрати на виробництво «зеленої» сталі зростуть на 30-80%, що призведе до зростання цін на сталь;
  2. Зміна структури витрат спричинить появу нових факторів конкурентоспроможності, одним з яких стане дешева електроенергія;
  3. Потреба у величезних капінвестиції. Перехід на кліматичну нейтральність української металургії може потребувати приблизно $25 млрд;
  4. Зміна бізнес-моделей, закриття допоміжних виробництв;
  5. Скорочення потреби в робочій силі в 5-6 разів у порівнянні з нинішніми технологіями, а також зростання вимог до кваліфікації співробітників.

Як раніше писав GMK Center, перше впровадження проривних технологій в промислових масштабах може статися не раніше 2035 року.

Нагадаємо, що капінвестиції компаній ГМК минулого року скоротилися на 28,2% – до $1,37 млрд, у тому числі в металургії – на 40,8%, до $640,2 млн, у добувній галузі – на 11,8%, до $734,2 млн.

 

Генеральний партнер форуму «Декарбонізація сталевої індустрії: виклик для України» – «Метінвест», партнери – Ferrexpo й «Інтерпайп».