Головний менеджер Polska Unia Dystrybutorow Stali – про структуру споживання сталі та фактори, що впливають на виробництво та попит на сталь у Польщі

2022 року споживання сталі в Польщі значно знизилося. Здебільшого це було викликано енергетичною кризою, високою інфляцією та збоями у ланцюжку поставок. У той же час, виробництво сталі в країні сповільнилося внаслідок скорочення потужностей, яке спостерігалося по всій Європі минулого року.

Незважаючи на це, розрив між внутрішнім споживанням та виробництвом стали, як і раніше, великий. Дисбаланс, ймовірно, збережеться і в 2023 році, проте поки що рано робити прогнози, наскільки сильним він буде. На обсяги виробництва вплине реконструкція печі на місцевому металургійному заводі. Але загалом попит залежатиме переважно від того, чи повернуться позитивні інвестиційні настрої.

Polska Unia Dystrybutorow Stali (PUDS) – організація в Польщі, яка об’єднує та підтримує дистриб’юторів та переробників металургійної продукції.

Пьотр Сікорський, головний менеджер PUDS, розповів GMK Center про структуру споживання сталі та фактори, що впливають на виробництво та попит на сталь у Польщі.

Яким було споживання сталі у Польщі у 2022 році? Якими були його динаміка та обсяг у другому півріччі?

– Це був складний рік для польської сталеливарної промисловості. Особливо в порівнянні з роком раніше, коли ринок показав небувалі рекорди, на фоні яких будь-який результат здаватиметься слабким. Війна в Україні дуже сильно вдарила по польській економіці й, звісно, ринку сталі. Споживання сталі в жовтні впало до рівня часів карантину на першому етапі пандемії коронавірусу. Проте реальне зниження споживання спостерігалося з початку другого півріччя. Перші два квартали лише деякою мірою компенсували його загальне падіння за рік та зробили його менш розчаровуючим. Загалом ми, ймовірно, закінчимо рік з видимим споживанням на 2 млн т нижчим, ніж у 2021 році, тобто з 13,3 млн т.

Чому споживання сталі знизилося у 3 та 4 кварталах 2022 року?

– Єдиної причини такої ситуації немає, насправді до неї призвів цілий ланцюг подій, які зумовили нинішню кризу. Очевидно, що в її основі лежать інфляція, енергетична криза та збої в ланцюжку постачання. До економічного спаду, що охопив Європу, спричинив комплекс причин, тому подолати його наслідки буде ще важче. Крім того, до економічних наслідків пандемії додалася війна в Україні, що означає серйозні проблеми для багатьох країн, зокрема Польщі. З початку 3 кварталу ми спостерігаємо зниження попиту на сталь з боку основних споживачів, зокрема найважливіших для польського ринку сталі, таких як будівельна галузь. Зараз спостерігається колапс сфери іпотечних кредитів, внаслідок чого багато інвестицій тимчасово зупинили або відклали. Інфраструктурні інвестиції також мають проблеми з фінансуванням, оскільки Польща досі не отримала коштів NGEU.

Які галузі споживають найбільше металопродукції в Польщі? Опишіть структуру споживання за видами продукції.

– Очевидно, що найбільшим споживачем металопродукції є будівельний сектор, на частку якого припадає близько 40% споживання металопродукції. Водночас саме будівництво, на жаль, найбільше постраждало від високої інфляції та посилення кредитної політики. Далі йдуть виробництво металовиробів (близько п’ятої частини ринку), машинобудування та автомобілебудування (приблизно по 10% кожна). Серед дрібніших, але дуже важливих споживачів сталі – сектор виробництва побутової техніки, який споживає лише 5% сталі, але водночас надзвичайно важливий для польської економіки. Польща є одним з найбільших виробників побутової техніки та створює попит на сталь у суміжних секторах. Хоча дві третини продукції польської сталеливарної промисловості припадає на сортовий прокат, майже 60% споживання припадає на плоский прокат. Тому Польща переважно імпортує плоский прокат, щоб повністю задовольнити попит.

Скільки сталі було вироблено у Польщі 2022 року? Який обсяг виробництва очікується у 2023-му?

– У 2022 році сталеливарні потужності скорочували по всій Європі. На жаль, ця тенденція не оминула й Польщу. В останньому кварталі року на сталеливарному заводі ArcelorMittal у Домброва-Гурнича зупинили доменну піч №3. У результаті річне виробництво рідкої сталі в Польщі різко впало майже на 10% у порівнянні з попереднім роком і становило лише 7,5 млн т. В останні місяці року зниження виробництва в річному обчисленні сягало навіть 30%. Перші місяці поточного року значних змін не принесуть, оскільки після запуску доменної печі №3 розпочнеться реконструкція печі №2. Тобто найбільший металургійний завод у Польщі продовжуватиме працювати лише на половину своєї потужності. Це обов’язково вплине на виробництво протягом усього 2023 року, обсяг якого, на жаль, може бути дуже близьким до торішнього.

Який обсяг сталі імпортується в Польщу? Яка географія цих поставок?

– Польща сильно залежить від імпорту сталі, і у 2022 році ситуація не змінилася, хоча через війну довелося замінити наших основних східних постачальників. У середині 2022 року постачання з Росії та Білорусії повністю припинилося, а імпорт сталі з України за весь рік скоротився вдвічі. Однак, оскільки майже три чверті імпорту припадає на Євросоюз, цей напрямок багато в чому витіснив східних постачальників. Цікаво, що також збільшився імпорт сталі з В’єтнаму, Японії та Південної Кореї. Зросли навіть поставки з Китаю, який не є звичним торговим партнером Польщі, але постачає незначний обсяг сталі. Основними джерелами імпорту залишаються Німеччина, Чехія та Словаччина, а серед третіх країн – Україна.

Який обсяг споживання сталі ви прогнозуєте на 1 квартал та на весь 2023 рік? Від чого це залежатиме?

– Запаси на кінець 2022 року залишалися низькими, але висока невизначеність стримувала дистриб’юторів від їх поповнення. У першому кварталі слід очікувати, що закупівлі активізуються, оскільки багато дистриб’юторів не мають іншого вибору. Зараз металургійні заводи намагаються підвищити ціни, але ці спроби поки що не підтримуються зростанням попиту з боку кінцевих споживачів, тому важко сказати, як довго це триватиме. Що стосується всього 2023 року, то поки що є надто багато питань, щоб сказати, як розвиватиметься попит на сталь. Ключовою умовою є повернення позитивних інвестиційних настроїв, чого буде складно досягти за поточного рівня інфляції та економічної ситуації.

Як енергетична криза та посилення кредитної політики вплинули на металургійний сектор Польщі?

– Основна проблема – відсутність достатньо сильного попиту, щоб подолати інші негативні фактори, які гальмують зростання. Безумовно, енергетична криза істотно вплинула на собівартість виробництва сталі, двократне або триразове зростання цін на енергоносії позначилося на маржі, яка, за прогнозами аналітиків, на польських киснево-конвертерних виробництвах мала впасти до €50-190 на тонні гарячекатаного прокату. Також слід зазначити, що м’яка зима, програми підтримки промисловості та падіння цін на газ позитивно впливнули на сталевиробників. Однак волатильність ринкової ситуації може призвести до того, що ці проблеми дуже скоро повернуться. Більш важливим завданням, мабуть, є якнайшвидше повернення споживачів стали до вищої ділової активності. Як я вже казав, на кредитному ринку зараз спостерігається повна стагнація, а відсутність інвестиційного фінансування означає стагнацію протягом багатьох місяців. Запуск нових металоємних інвестиційних проєктів забирає багато часу, і я боюся, що ми можемо опинитися в інвестиційній ямі на доволі тривалий час.

Чи підтримує польський уряд сталеливарну промисловість в умовах високих цін на енергоносії?

– По-перше, є компенсаційна схема для енергоємних галузей, яка діє вже певний час, і лише зараз Рада міністрів прийняла програму «Допомога енергоємним галузям у зв’язку з різким зростанням цін на природний газ та електроенергію у 2022 році». Це масштабна програма з бюджетом у 5 млрд злотих, у якій візьмуть участь близько 1000 компаній. Розмір підтримки залежатиме від обсягу виправданих витрат, понесених підприємством із лютого до грудня 2022 року. Ідеться про витрати на купівлю газу та електроенергії внаслідок підвищення ціни більш ніж на 50% у порівнянні із середньою ціною у 2021 році. Програма не є ідеальною, але для багатьох компаній, особливо виробничих, це буде суттєвою допомогою.

Що ще потрібно зробити в цьому контексті? Чи обговорює PUDS такі питання з державними органами?

– PUDS бере участь у багатьох політичних консультаціях, і ми виступаємо як орган, що представляє галузь обробки та збуту сталі. Оскільки ми є частиною великого промислового сектора і лише однією стороною ринку стали, нам не завжди легко домогтися прийняття наших пропозицій, але ми робимо все можливе, щоб наш голос почули. Ми маємо усвідомлювати, що всі підприємства відчули на собі нинішню ситуацію і намагаються якось полегшити її.

Як PUDS захищає інтереси сталеливарної промисловості? Можете навести приклади?

– Ми працюємо у багатьох галузях, щоб полегшити ведення сталеливарного бізнесу. Одна з них – захист інтересів нашої галузі. За більш ніж 20 років ми брали участь у багатьох важливих битвах, найважливішою з яких, напевно, була боротьба з шахрайством із ПДВ у сфері виробництва сталі. Але важлива і менш гучна діяльність, коли PUDS виступає як підтримка сталеливарного сектора. Наша підтримка здійснюється і в інших формах – проводимо дослідження та аналіз ринку, надаємо інформацію, проводимо навчання та вебінари, знайомимо молодих менеджерів із роботою в металургійній галузі, але не забуваємо і про нетворкінгу та інтеграцію. Ми хочемо бути скрізь, де наша допомога може бути корисною для підприємців, зацікавлених у польському ринку сталі.