Exclusive Від опори до вразливості: металургія України у 2025 р.

Скорочення виробництва, зростання імпорту та невизначеність щодо CBAM ставлять під загрозу майбутнє галузі

Гірничо-металургійний комплекс України продовжує зазнавати негативного впливу війни, що проявляється у подальшому скороченні обсягів виробництва та зниженні внеску сектору у ВВП країни. Про це йдеться у дослідженні GMK Center «Внесок ГМК в економіку України 2025».

Виробництво сталі в Україні у 2025 р. скоротилося на 2,2% – до 7,4 млн т, що свідчить про погіршення стану галузі. Це на 65,4% менше, ніж до повномасштабного вторгнення Росії, коли в Україні працювали дев’ять металургійних підприємств. Наразі на підконтрольній Україні території залишилося лише шість таких підприємств.

Внесок гірничо-металургійного комплексу у ВВП України знизився з 10,3% у 2021 р. до 5,5% у 2025 р. Основними чинниками зменшення економічного впливу стали скорочення виробництва сталі та залізної руди, а також зупинка видобутку коксівного вугілля у Покровську. Шахтоуправління «Покровське» було основним джерелом коксівного вугілля в Україні, яке забезпечувало 66% внутрішнього ринку у 2024 р. Внаслідок його зупинки Україна була змушена у 2025 р. збільшити імпорт коксівного вугілля на 91,6% у річному вимірі.

Експорт продукції гірничо-металургійного комплексу України у грошовому вимірі у 2025 р. був на 72,1% нижчим, ніж у 2021 р., і на 3,1% нижчим, ніж у 2024 р. Китайський і російський експорт витіснив українську продукцію з традиційних ринків у регіоні Близького Сходу та Північної Африки (MENA), Туреччині та інших регіонах, які були ключовими напрямками у 2024 р. після відкриття «морського коридору». Наразі українські експортери, стикаючись із широким спектром викликів, пов’язаних із війною, не можуть ефективно конкурувати на глобальних ринках.

У 2025 році, намагаючись вижити, українські компанії фактично не мали альтернативи, окрім ЄС — єдиного ключового ринку, що залишився. У 2025 році Європейський Союз поглинув 50% усього обсягу сталі, виробленої в Україні. Повноцінне запровадження механізму CBAM у 2026 році ставить під сумнів виживання української гірничо-металургійної галузі, оскільки Україна не отримала винятків із цього механізму.

На внутрішньому ринку українські виробники також стикаються зі зростаючою конкуренцією з боку імпорту. Зокрема, імпорт сталі зріс на 32,1% у річному вимірі у 2025 р. та на 19,0% у січні–лютому 2026 р. У 2025 р. частка імпорту у споживанні сталі в Україні досягла 40%, а у перші два місяці 2026 р. цей показник зріс до 50,0%.

Деградація металургійної галузі України відбувається на тлі того, що провідні економіки світу, зокрема США, ЄС, Канада, Велика Британія, Індія та Китай, активно підтримують свої національні металургійні сектори за допомогою торговельних обмежень, CBAM, енергетичної підтримки та інших форм субсидій. Світові лідери дедалі частіше наголошують, що металургія є основою національної безпеки та стратегічної економічної автономії, тоді як Україна продовжує втрачати свій промисловий потенціал.