Exclusive Ціни на е/е в Європі у червні демонстрували різноспрямовану тенденцію

В Україні середньозважена ціна на РДН минулого місяця склала €100/МВт·год

У ЄС середньомісячні оптові ціни на добу наперед у червні 2025 року демонстрували різноспрямовані тенденції, залежно від ринку.

За даними Ember (станом на 4 липня 2025-го), вони, зокрема, становили:

• Італія – €111,77/МВт·год (+ 17,4% м./м.);
• Франція – €40,9/МВт·год (+ 2,1 раза);
• Німеччина – €64,14/МВт·год (-3,9%);
• Іспанія – €72,88/МВт·год (+ 4,6 раза);
• Швеція – €19,83/МВт·год (-45,6%).

У Польщі минулого місяця середньомісячна оптова ціна на добу наперед становила €81,5/МВт·год, у Словаччині – €78,98/МВт·год, в Угорщині – €84,13/МВт·год.

У першій половині місяця середні тижневі ціни на е/е у більшості європейських країн перевищували €50/МВт·год, у третій тиждень червня – €70/МВт·год. Водночас на британському, іберійському та італійському ринках у другій половині червня ціни досягали щоденних значень у понад €100/МВт·год.

На ситуацію минулого місяця впливали ціни на газ (зокрема, 19 червня ціну ф’ючерсів на TTF на місяць вперед на біржі ICE було зафіксовано на рівні €42/МВт·год), коливання вартості на дозволи на викиди CO2, спекотна погода у Європі, а відтак і збільшення попиту, а також мікс генерації. Водночас європейські ринки за період фіксували й негативні погодинні ціни – як в денні, так і нічні періоди.

Загалом, зауважує AleaSoft Energy, у першому півріччі середня ціна на більшості основних європейських ринків, за винятком Nord Pool для скандинавських країн, перевищила €60/МВт·год, на кількох з них вона була найбільшою з другої половини 2023-го.

За даними платформи AGSI, європейські газосховища на 1 липня 2025 року були заповнені на 59,4% (у порівнянні із 77,6% на ту ж дату 2024 року).

Європейські рішення

Вартість енергоносіїв у червні знову знаходилась у фокусі уваги європейської промисловості.

25 червня Єврокомісія ухвалила нову систему державної допомоги на підтримку Угоди про чисту промисловість (CISAF), яка діятиме до кінця 2030 року. Вона спрощує правила такої підтримки у п’яти основних сферах.

Зокрема, згідно CISAF, держави-члени можуть надавати підтримку щодо цін на е/е  компаніям, які працюють у секторах, особливо відкритих для міжнародної торгівлі, і є енергоємними. В обмін компанії будуть зобов’язані інвестувати в декарбонізацію.

Кроки для скорочення витрат на електроенергію анонсувала і Велика Британія, вони є ключовим заходом урядової Промислової стратегії, оприлюдненої 23 червня.

Згідно з стратегією, з 2027 року великі споживачі електроенергії (аерокосмічні, автомобільні та хімічні компанії), будуть звільнені від сплати кількох «зелених» зборів, що дозволить зменшити їхні рахунки за е/е на 25% – йдеться про понад 7 тис. підприємств.

Уряд також збільшує підтримку компаній у таких секторах, як сталеливарний, хімічний, скляна промисловість. Вона передбачатиме збільшення знижки на плату за використання мережі до 90% із 2026-го (наразі вона становить 60%). Це допоможе близько 500 підприємствам, які відповідають вимогам.

Металургійний сектор Європи наполягає на нагальності рішень по енергоносіях. Так, в асоціації сталеливарної промисловості Німеччини (WVStahl), коментуючи CISAF, зазначили – важливо без відмовок впровадити заходи німецької допомоги, оголошені в коаліційній угоді уряду. WVStahl також привітала заяву міністра економіки та енергетики про представлення конкретної концепції промислової ціни на електроенергію найближчим часом.

Гостроту питання підсвітила відмова ArcelorMittal від планів переведення двох німецьких заводів – у Бремені та Айзенхюттенштадті – на вуглецево-нейтральне виробництво через занадто високі витрати на енергію в країні. Компанія відмовилась від державної субсидії на ці проєкти у €1,3 млрд. Своєю чергою у Thyssenkrupp заявили, що дотримуються планів будівництва заводу з виробництва «зеленої» сталі у Дуйсбургу вартістю €3,5 млрд, проте наголосили – для успішної трансформації необхідні відповідні ринкові умови.

Тему вартості електроенергії на початку липня підняли й польські профспілки металургів. Вони оголосили про наміри загострити протестні дії восени через відсутність реальної підтримки галузі з боку уряду, оскільки вважають неефективним нещодавно представлений план дій для сектору. Серед вимог: єдина ставка на електроенергію – €60 за МВт·год для всіх енергоємних виробництв ЄС та перегляд «Зеленої угоди» (особливо ETS).

Ситуація в Україні

Для українських металургів, як і для європейських, вартість електроенергії залишається надважливою умовою для сталості виробництва. Зокрема, до справедливого ціноутворення на цьому ринку закликав «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Як зауважив Сергій Лавриненко, заступник гендиректора з металургійного виробництва підприємства, у 2021 році частка е/е в ціні реалізації продукції меткомбінату становила 7%, а у 2025-му цей показник – через неконтрольовані зміни тарифів – сягнув 20%. При цьому підприємство не може підняти ціни на металопродукцію для споживачів, оскільки її вартість визначається світовими ринками.

Причинами високих цін для української промисловості Лавриненко назвав відсутність повноцінного ринку електроенергії та доступу до дешевшої імпортної.

Найвища в Європі ціна е/е може зупинити «АрселорМіттал Кривий Ріг», попереджують на підприємстві. У травні для криворізького меткомбінату вона перевищувала €94 за МВт-год.

Генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо згодом зазначив, що група ArcelorMittal, вливши за роки війни понад $1 млрд в українські підприємства, платить дуже високу ціну, щоб залишитися в країні. І понад десятикратна різниця між ціною продажу підприємству й собівартістю електроенергії, виробленою енергетичними компаніями, є неприйнятною. Тому в ситуацію з ціноутворенням має втрутитися уряд.

У червні 2025 року середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН в Україні, за даними «Оператора ринку», зросла на 3,12% м./м. – до 4 783 грн/МВт·год (€100/МВт·год – за середнім місячним курсом гривні до євро).

Минулого місяця, як свідчить моніторинг ExPro Electricity, країна наростила імпорт електроенергії на 5% м./м. – до 203,8 тис. МВт·год. У порівнянні з червнем 2024-го імпорт е/е скоротився у більш ніж 4 рази.

Експорт електроенергії з України в червні зріс у 2,5 раза у порівнянні з травнем – до понад 237 тис. МВт·год.

На початку липня Міненерго повідомило, що максимальна потужність експорту е/е з України та Молдови до країн ЄС зросла до 900 МВт. Це має полегшити балансування української енергосистеми, а також дасть змогу вітчизняним електростанціям отримати додатковий прибуток і спрямувати додаткові ресурси на ліквідацію наслідків російських обстрілів та підготовку до зими. Експорт буде здійснюватися виключно за умов профіциту потужності в енергосистемі.