Дізнатись більше
Зростання тарифів завдасть критичного удару по українській промисловості та призведе до закриття багатьох підприємств
Найбільші природні держмонополії ініціювали різке підвищення тарифів на 2025 рік: щось уже затверджено, щось – у планах. У цьому їм частково допомагає регулятор – Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Формально орган має бути незалежним, але, як показує практика, він абсолютно не перевіряє економічну аргументацію збільшення фінансового тиску на споживачів.
Бізнес наполягає: тарифи мають бути економічно обґрунтованими, їхнє підвищення має обговорюватися зі споживачами, потрібно враховувати економічний стан промисловості, а починати потрібно з підвищення ефективності роботи держмонополій.
Тарифи на передачу електроенергії
У середині грудня НКРЕКП підвищила з 1 січня 2025 року тариф «Укренерго» на передачу електроенергії майже на 30% – до 686 грн/МВт-год (без ПДВ). І це на тлі того, що ціна на електроенергію для бізнесу в Україні за 2024 рік істотно зросла. За даними Федерації роботодавців України (ФРУ), це збільшення призведе до зростання витрат промисловості більш ніж на 27 млрд грн.
«Група «Метінвест» глибоко розчарована рішенням НКРЕКП про підвищення тарифу на передачу електроенергії. Це рішення регулятора негативно впливатиме на всі галузі економіки України, особливо на ті, які забезпечують український експорт, промисловців, які виробляють товари. Вкотре змушені констатувати, що інтереси державної монополії та особливо її менеджменту було поставлено вище за інтереси білого бізнесу, який формує бюджет України», – розповіли GMK Center у прес-службі компанії.
За словами голови Федерації металургів Сергія Біленького, після підвищення тарифу на передачу витрати галузі збільшаться на 1,6 млрд грн на рік, а приблизно 30% підприємств ГМК і так зупинено. В «АрселорМіттал Кривий Ріг» у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» зазначили, що це призведе до негативних виробничих наслідків і як наслідок до зниження ПДВ на імпорт сировинних ресурсів приблизно 100-150 млн грн на місяць і зниження валютних надходжень на $50-100 млн.
Зі свого боку в «Інтерпайпі» нагадують, що НКРЕКП підвищує цей тариф уже кілька років поспіль з однаковим обґрунтуванням: допомогти «Укренерго» виплачувати дотації виробникам зеленої електроенергії. Однак, проблема крос-субсидування і боргів в українському енергосекторі є настільки хронічною і системною, що, як показує досвід, механічним підвищенням тарифу її не вирішити.
Тарифи на транспортування газу
НКРЕКП попередньо схвалила підвищення тарифу на послуги транспортування газу у 2025 році зі 124,16 до 502,50 грн/тис. куб. м, тобто відразу в 4 рази. Це підвищення тарифів збільшить витрати тільки газовидобувних компаній на 7 млрд грн щорічно, причому держкомпанії постраждають найбільше.
«Інтерпайп» негативно розцінює пропозицію НКРЕКП підвищити тариф на транспортування природного газу більш ніж у 4 рази. Як обґрунтування такого вибухового зростання регулятор навів свій обов’язок встановлювати цей тариф на 5 років, тобто на період 2025-2029 рр., з урахуванням його наповнення в цей період і прогнозованого рівня інфляції. Таким чином можна констатувати непрозорість розрахунків і формування цього тарифу», – розповіли GMK Center у прес-службі компанії.
Крім того, надмірно висока норма прибутковості Оператора ГТС України на рівні 18,05% абсолютно неприйнятна в умовах воєнного стану.
Тарифи на залізничні вантажоперевезення
«Укрзалізниця» пропонує Мінрегіону провести індексацію тарифів на вантажоперевезення на 37%. У результаті цього УЗ планує додатково отримати 26 млрд грн надходжень від бізнесу. Рішення про індексацію ще має затвердити Кабмін.
За оцінками УЗ, логістична складова у вартості вантажів зросте для залізної руди орієнтовно на 2,7%, для вугілля і чорних металів – до 1%. Водночас у галузі очікують набагато істотнішого абсолютного ефекту: додаткові витрати витрати на логістику ГМК становитимуть 8-10 млрд грн, а тільки в одного «АрселорМіттал Кривий Ріг» – понад 1,4 млрд грн на рік.
«Збільшення тарифу на 37% викреслить нафтопродукти з номенклатури перевезень УЗ остаточно. Бензовозів більш ніж достатньо, їхня кількість із 2021 року зросла вчетверо», – додає директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн.
Додатково ймовірне повернення 2025 року до питання зближення тарифних класів може призвести до ще більшого збільшення витрат вантажовідправників.
Тарифи на водопостачання
На додачу до всього, НКРЕКП планує підвищення тарифів для бізнесу на воду: у цьому разі витрати на централізоване водопостачання можуть зрости в середньому на понад 25%, а на водовідведення – на понад 10%. Це може мати сильний вплив на виробництва, що використовують значні обсяги води у своїх технологічних процесах. Це стосується гірничо-збагачувальних і металургійних комбінатів, видобувних підприємств, хімічних та інших виробництв.
«Це підвищення тарифів є абсолютно неприпустимим за нинішніх умов, коли багато підприємств уже стикаються з фінансовими труднощами через попередні підвищення тарифів», – зазначають у Національній асоціації видобувної промисловості України (НАДПУ).
Інше фінансове навантаження на бізнес
Кабмін посилив обов’язкові критерії для бронювання. Зокрема, було встановлено такий критерій, як нарахована середня зарплата працівників за останній календарний квартал — не нижча за розмір мінімальної зарплати, помноженої на коефіцієнт 2,5 (для IV кварталу 2024 року – 20 тис. грн). Тож тепер підприємствам потрібно підтягувати рівень зарплат так, щоб усі співробітники, яких потрібно забронювати (зокрема низькокваліфіковані робітники, без яких завод не працює) пройшли за критерієм для бронювання.
Ще однією причиною зростання витрат бізнесу є підвищення акцизів на пальне з 1 січня 2025 року. Акциз на бензин збільшать до €271,7 за 1000 літрів, на дизель – до €215,7, а на скраплений газ – до €173. Цей процес почався 1 вересня, тоді за місяць вартість пального підскочила на 6%. Фінальний рівень підвищення у 2028 році становитиме: бензин – €359 за 1000 літрів, дизпаливо – €330.
Вплив підвищення тарифів на економіку та ГМК
Уже зараз уся промисловість і ГМК переживають складні часи через скорочення виробництва, роботу у збитках, труднощі із сировиною, логістичні обмеження та зниження цін на продукцію. Додаткове фінансове навантаження у вигляді підвищення тарифів призведе до негативних економічних наслідків, серед яких:
- Зростання витрат на виробництво і собівартість продукції. Збільшення тарифів безпосередньо впливає на кінцеву вартість продукції.
- Втрата конкурентоспроможності на світових ринках. Це неминуче призведе до скорочення експорту, що ще більше погіршить зовнішні позиції української продукції на тлі посилення протекціонізму та низьких цін на частину експортних товарів.
- Скорочення обсягів виробництва або навіть повна зупинка підприємств. Це є логічним наслідком позамежного зростання собівартості та втрати конкурентоспроможності на експортних ринках. Підприємства галузі не можуть тривалий час працювати у збиток або на межі рентабельності.
- Скорочення надходжень до бюджету і валютних надходжень у країну. Скорочення економічної активності промислових підприємств позначиться на всій українській економіці.
- Зростання інфляції. Виробники неминуче перекладатимуть свої витрати на кінцевого споживача, підвищуючи свої ціни. Таким чином, більше заплатить не тільки бізнес, а й кожен українець.
- Скорочення робочих місць і фінансування громад. Підприємства ГМК є містоутворюючими для частини місцевих бюджетів. За рахунок їхніх податкових надходжень і прямих витрат частково фінансується місцева соціальна інфраструктура. Скорочення виробництва призведе до погіршення фінансового становища та вимушеного зниження соціальних видатків, а сукупно це може призвести до зростання соціальної нестабільності в країні.
Якщо всі рішення про збільшення тарифів буде ухвалено, то це може призвести до зростання витрат бізнесу на понад 60 млрд грн – у які оцінюється вже підраховане зростання витрат. Реальне зростання фінансового тиску буде ще вищим.
«Підвищення тарифів призведе до негативних наслідків як для виробників, так і для споживачів металопродукції, оскільки перші будуть змушені істотно підвищувати ціни, щоб скоротити збитки, а другим доведеться вишукувати додаткове фінансування, щоб придбати необхідну продукцію. Особливо погіршиться ситуація для експортерів, які просто стануть неконкурентоспроможними, що, своєю чергою, призведе до скорочення виробництва аж до його повного зупинення. Тож таке рішення обернеться багатомільярдними збитками, причому не тільки для окремо взятої галузі, а й для країни загалом», – розповів у коментарі GMK Center Олександр Каленков, президент ОП “Укрметалургпром”.
Загальні пропозиції бізнесу
Бізнес наполягає на кількох ключових моментах, яких необхідно дотримуватись владі в поточних умовах.
- Економічна обґрунтованість підвищення будь-яких тарифів.
Для бізнесу надзвичайно важливо, щоб усі тарифи мали об’єктивну економічну аргументацію. На жаль, незрозуміло, наскільки НКРЕКП є незалежною в ухваленні власних рішень і наскільки ці рішення обґрунтовані. Насамперед ідеться про тариф на послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління електроенергією та тариф на передачу електроенергії. Так, на придбання допоміжних послуг з диспетчеризації, НКРЕКП на 2025 рік закладає 11,4 млрд грн, тоді як об’єктивні розрахунки свідчать, що згадані витрати не перевищать 4 млрд грн.
- Попередні консультації із бізнесом.
«Експерти вказують НКРЕКП на необхідність проведення широкого обговорення з представниками бізнесу, профільними асоціаціями та експертами з метою уникнення надмірного навантаження на підприємства в цей складний період», – наголошують у НАДПУ.
- Підвищення ефективності роботи держмонополій.
Замість оптимізації витрат і скорочення втрат, держмонополісти воліють компенсувати свою неефективність за рахунок бізнесу.
«Щодо передачі електроенергії, то витрати на її придбання для компенсації технологічних витрат у 2025 р. передбачається встановити на рівні 14,3 млрд грн, що на 12% вище, ніж цьогоріч (12,3 млрд грн), – експертна ж оцінка свідчить про те, що обсяг технологічних витрат може бути істотно скорочено», – говорить президент ОП “Укрметалургпром”.
- Враховуватиме економічний стан промисловості.
«Необхідно враховувати економічні реалії, оскільки зростання тарифів у ці важкі часи може стати непосильним тягарем для виробничого бізнесу і значно погіршити соціально-економічну ситуацію в країні», – зазначають у ФРУ.
Великі проблеми для ГМК
Загальна ситуація для української металургії складається досить несприятливо. У разі продовження періоду низьких цін, скасування пільгової торгівлі з ЄС з ІІ півріччя 2025 року і втрати запасів коксівного вугілля Покровська галузь ризикує потрапити в «ідеальний шторм». У цьому разі на ГМК України чекає істотне зниження виплавки сталі – порівнянне з динамікою падіння виробництва у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення РФ.
Якщо підсумувати ефект від усіх видів уже ухвалених і анонсованих збільшень тарифів природних монополій із 2025 року, то вийде сукупний ефект каменя, що котиться з гори і тисне все і всіх на своєму шляху.
«Усі подібні дії завдадуть критичного удару національному індустріальному комплексу. Взагалі, складається враження, що державні монополісти та керівництво низки міністерств і відомств живуть сьогоднішнім днем і абсолютно не замислюються про майбутнє – все виглядає так, немов вони намагаються вибити якісь бонуси або профінансувати необґрунтовані витратні статті з єдиною метою: максимально набити власні кишені. І їх абсолютно не хвилює, як усе це позначиться на промисловості та економіці України», – резюмує Олександр Каленков.
