www.shutterstock.com
«Укрзалізниця» продовжує сезон розпродажу брухту. Чергову партію з п’яти лотів загальною вагою 13,77 тис. т із загальною стартовою ціною 88,16 млн грн виставлено на торги в системі ProZorro 18 червня.
Зокрема, на торги виставлено:
Ці лоти стали черговою спробою УЗ продати свій металобрухт. Нагадаємо, що «Укрзалізниця» виставила на торги 14 червня 6,7 тис. т металобрухту на загальну суму 35,9 млн грн. Зокрема: 3,9 тис. т сталевої стружки за 17,4 млн грн (лот №14Б); 73 т брухту за 469,5 тис. грн (лот №23Б); 22 т сталевого брухту легкої ваги за 146,47 тис. грн (лот №35Б) і 2,68 тис. т сталевого брухту легкої ваги за 17,8 млн грн (лот №34Б).
Травневі торги ломом не були вдалими для «Укрзалізниці». З виставлених на продаж 16 травня п’яти лотів металобрухту загальною вагою 43,4 тис. т УЗ вдалося продати лише один. Але й ці торги пізніше скасували через технічну помилку, яка трапилася на підготовчому етапі. На торгах 10 травня три аукціони з продажу металобрухту були визнані такими, що не відбулися, через брак кількості учасників.
Весняний досвід був більш вдалим. На торгах в лютому-березні «Укрзалізниця» продала шість з дев’яти лотів з брухтом. Тоді покупцями виступили «Метінвест-Ресурс», «Прайд-груп», «Інноватор-системс» і ТОВ «Щ.І.Т».
Галузеві асоціації раніше висували «побажання» до умов торгів. У травні їх вже детально виклав «Укрметалургпром». Головною претензією є умови поставки EXW (самовивіз з території продавця) і додаткові витрати, які це тягне за собою (сортування, порізка, вантаження і транспортування брухту), що збільшує витрати покупця приблизно на 1-1,5 тис. грн на тонні. Такі витрати роблять фінальну вартість угоди погано прогнозованою, а отже, позбавляють економічної доцільності.
У свою чергу асоціація «УАВтормет» зазначає, що якість брухту має відхилення за технічними показниками, а фінансові умови реалізації є неприйнятними насамперед у частині розміру банківських гарантій і оплати брухту. Асоціація навіть запропонувала свої послуги в оптимізації торгів металобрухтом через ProZorro.
Але незважаючи на всі звернення представників галузі, УЗ не змінює умови поставки, прописані в договорі до торгів, хоча і обіцяє деякі поліпшення.
«Умови не змінилися. Вони повністю відпрацьовані з першим великим покупцем і довели свою дієздатність. На сьогодні вже відвантажено 13 тис. т. Ми сподіваємося, що це буде позитивним сигналом. Також, ідучи назустріч ринку, ми зараз розглядаємо можливість деяких змін», – зазначає Артур Рєзнік, директор з правових питань та майнової політики ПАТ «Укрзалізниця».
Також в УЗ не виключають, що лоти можуть стати менш об’ємними для збільшення їх доступності та залучення більшої кількості покупців, зокрема невеликих компаній.
З іншого боку, змінити умови торгів в умовах сформованої в держструктурах, у тому числі в УЗ, бюрократії – досить складно. Відступити від затвердженої Кабміном нормативної бази з оцінки та продажу майна без зміни самих документів швидко не вийде.
Логіка підказує, що без змін умови торгів розраховувати на прийнятний результат червневих аукціонів (такий, що відрізняється від результату торгів у травні) годі й говорити.
«Я сумніваюся, що в червні буде інший результат торгів, ніж у травні. По-перше, у меткомбінатів зараз достатні запаси брухту. По-друге, якщо УЗ нічого не хоче змінювати в умовах поставок, то й рівень попиту навряд чи зміниться. Ситуація не зміниться, доки «Укрзалізниця» не прислухається до ринку і не зрозуміє весь ланцюжок вартості перетворення якогось виробу на товарний металобрухт. Ми запропонували свою допомогу у вирішенні проблем, але нас не почули», – наголошує Володимир Бублей, президент асоціації «УАВтормет».
Утім, пропоновані обсяги брухту мало впливають на ринкову ситуацію. У 2018 році на українські метпідприємства поставили 3,34 млн т металобрухту. Це на 2,5% вище за аналогічний показник попереднього року. Тому навіть 15-20 тис. т за один «підхід» – це мало в масштабах загального споживання брухту в країні.
Нагадаємо, за планами УЗ, загальні продажі брухту у 2019 році мають становити 2 млрд грн.
1 липня 2026 року Європейський Союз запровадив новий режим імпорту сталі відповідно до Регуляції ЄС …
25–26 червня 2026 року польський Гданськ прийняв п'яту Конференцію з питань відновлення України (Ukraine Recovery…
У червні поточного року нижня палата французького парламенту (Національні збори) вдруге підтримала націоналізацію активів ArcelorMittal.…
За підсумками 2025 року капітальні інвестиції українських компаній ГМК вперше зросли від початку повномасштабної війни,…
Поточний фінансовий стан «Укрзалізниці» є критичним: компанія оголосила технічний дефолт і зазнала рекордних збитків. Задля…
Попит на сталь в Ісландії покривається імпортом на 100%. Тут немає не лише власного виробництва…