В уряді схиляються до ідеї створення замкнутого циклу титанового виробництва

Вчора, 28 вересня, в Будинку Уряду під головуванням віце-прем’єр-міністра – міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського відбулася нарада на тему «Україна 2030 – новий титановий лідер світової індустрії».

У заході взяли участь депутати Верховної Ради, керівники Мінекономіки, Мінфіну, Фонду держмайна, Національної академії наук України, іноземні дипломати, керівники галузевих об’єднань, державних і приватних профільних компаній, експерти титанової галузі.

«Я переконаний, якщо алюміній – це метал ХХ століття, то металом ХХІ століття має стати титан. Зараз є тенденція розширення сфери застосування виробів з титану, який використовується в різних модифікаціях і видах у найрізноманітнішій продукції», – наголосив Олег Уруський.

Після такої заяви міністра титанова галузь отримує серйозні шанси зайняти стратегічне положення в структурі вітчизняної промисловості. До цього в риториці представників новоствореного Мінстратегпрому домінувала проблематика оборонного комплексу, авіабудування та космічної промисловості.

Питання формату

Важливо розуміти, що Україна є однією з семи країн світу, які виробляють металічний титан. Зараз наша країна в питанні розвитку титанової галузі буквально має «вікно можливостей». Ключове питання – формат розвитку.

На нинішню структуру володіння титановими активами добре лягає ідея створення державного вертикально інтегрованого холдингу. Він міг би включати наявні виробничі активи – Запорізький титано-магнієвий комбінат, «Сумихімпром», а також сировинну Об’єднану гірничо-хімічну компанію.

«Вважаю, що потрібно працювати над створенням замкнутого циклу в титановій галузі – від видобутку сировини до виробництва готової продукції із самого металу. Ми маємо всі потенційні можливості для цього. Це буде нелегкий шлях, який потребуватиме інвестицій та фінансової допомоги насамперед наших західних партнерів», – написав Олег Уруський на своїй сторінці у Facebook.

В якомусь сенсі перший крок для створення державної титанової «вертикалі» вже зроблено. ФДМ повернув державі контроль над Запорізьким титано-магнієвим комбінатом (ЗТМК). На зборах акціонерів підприємства 29 травня був призначений в.о. директора Сергій Лубенников.

Другим етапом теоретично мало би стати скасування приватизації Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГКХ). Адже «така корова знадобиться й самому». Більше того, саме ОГКХ допомагала поставками сировини на ЗТМК під час зміни менеджменту. Однак ОГХК останні кілька років стоїть у списку на приватизацію. Та й імовірність того, що ОГХК після приватизації стане в якомусь вигляді частиною титанової держкомпанії, не є стовідсотковою.

«Усе залежатиме від тих інвестиційних умов, які Фонд держмайна висуне інвесторам. Представник від ОГХК Артур Сомов, заступник голови правління, член комісії, ці умови розробляє. До переліку умов для потенційного стратегічного інвестора входять, зокрема, такі: залишити робочі місця за співробітниками в межах певного періоду; своєчасно й у повному обсязі виплачувати заробітні плати, розвивати титанове виробництво в Україні та інше. Власне, реалізація проекту розширення виробничих потужностей, уже розробленого в ОГХК, може стати однією з умов», – розповідав раніше в інтерв’ю GMK Center Пітер Девіс, т.в.о. голови правління АТ «ОГХК».

Тобто, продавши ОГХК, держава втрачає перспективи на створення як власного, так і контрольованого собою холдингу.

«Насправді Україна як держава нічого не виграє, продавши Об’єднану гірничо-хімічну компанію навіть найбільш благополучному інвестору, поки той не розбудує в Україні титановий переділ, який дасть змогу перейти від доходу в $250-300 за тонну ільменіту до $9000-11 000 за тонну титанової губки, наприклад», – раніше пояснював Дмитро Гордійчук, директор ІА «Інфоіндустрія».

Утім, не все вирішено й у питанні контролю над ЗТМК. Підприємство впродовж останніх років не вилазить із судових справ. Group DF, яка раніше контролювала підприємство, заявляє про експорт титанової продукції за нижчими за ринкові цінами й виведення коштів. Нещодавно вона добилася через Вищий антикорупційний суд рішення зобов’язати Національне антикорупційне бюро України відкрити щодо цього кримінальну справу.

Приватна вертикаль

Заради справедливості відзначимо, що Олег Уруський не заявляв, що «вертикаль» має бути неодмінно державною. Тему титанової «вертикалі» активно просувають приватні підприємства.

«Добре, що влада розуміє важливість перспектив розвитку та підтримки титанової галузі промисловості та робить кроки в правильному напрямку… Наша країна входить до топ-10 країн світу за запасами титанистого залізняку – мінералу, з якого отримують титан. Більшість його йде на експорт, і це зумовлено тим, що в Україні немає ні достатніх потужностей у цьому напрямі виробництва, ні істотного внутрішнього споживання. Тому дуже важливо розвивати галузь, вкладаючи в неї інвестиції та модернізуючи виробничі потужності. В Україні є фахівці та відповідальний бізнес, які здатні це зробити!», – відзначають у Національній асоціації добувної промисловості України (НАДПУ).

Як відомо, одним із двох засновників НАДПУ виступає компанія «Велта». Вона видобуває ільменіт в Кіровоградській області, але не проти вийти в сегмент виробництва металічного титану. Для цього знадобляться величезні капіталовкладення, не завадить і держпідтримка.

Перспективи проекту

Хай там як, нарада, що відбулася вчора має стати, на думку присутніх, першим кроком до створення і втілення в життя дієвої стратегії розвитку титанової промисловості до 2030 року. Як очікується, програма розвитку галузі незабаром буде представлена публічно.

«Якщо не приймати жодних рішень, титанова галузь України стагнуватиме, буде скорочуватися обсяг видобутку ільменіту через виснаження родовищ, буде скорочуватися виробництво титанової губки й діоксиду титану. Також через зниження виробництва на ЗТМК нижче певного рівня різко зростає ризик екологічної катастрофи – викиду хлору. Програма розвитку титанової галузі передбачає спрощення доступу до надр, тобто механізму отримання ліцензій, стимулювання модернізації підприємств через механізм компенсації процентних ставок за кредитами, обнуління імпортного мита на ввезення устаткування для галузі, яке не виробляється в Україні, – резюмує Анатолій Амелін, співзасновник Українського інституту майбутнього. – Також у рамках програми закладено запровадження податку на виведений капітал і посилення геополітичних партнерств у титановому секторі».