Дізнатись більше
Статті Індустрія антидемпінгові мита 2542 09 Серпня 2023
МКМТ встановила антидемпінгові мита для прокату з покриттям, дроту та труб з КНР, а також прутків з Білорусі
В умовах повномасштабної війни Україні стало не до захисту внутрішнього ринку та проведення антидемпінгових розслідувань. Україна фактично призупинила антидемпінгові розслідування проти металургійної продукції з низки країн, що почалися до війни. Лише через півтора роки війни Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) почала вживати заходів щодо захисту внутрішнього ринку, на які понад два роки чекав український бізнес.
Затримка рейсу
Після початку повномасштабної війни робота МКМТ фактично припинилася. У 2022-2023 pоках засідання хоч і проводилися кілька разів, але жодних суттєвих рішень не було прийнято. Більше того, у зазначений період МКМТ не розпочала жодного нового розслідування.
«За цей період комісія кілька разів засідала та завершила всі спеціальні (захисні) розслідування без застосування будь-яких заходів. В антидемпінгових розслідуваннях не ухвалювалося суттєвих рішень, незважаючи на закінчення термінів, передбачених законом. Це створювало невизначеність для бізнесу, і він очікував, коли МКМТ відновить свою повноцінну роботу з антидемпінгових розслідувань, розпочатих ще до початку війни», – раніше відзначала Олена Омельченко, партнер юридичної фірми «Ілляшев та партнери», керівник практики міжнародної торгівлі.
Металургійні розслідування
До війни в роботі МКМТ був значний перелік розслідувань та переглядів імпорту металопродукції в Україну. З початком повномасштабних бойових дій розслідування «зависли», і лише у липні поточного року почалися зрушення із завершенням поточних розслідувань.
Прокат з полімерним покриттям з КНР
За скаргою українського виробника прокату із покриттям «Модуль-Україна» (восени 2021 року компанія «Модуль-Україна» була придбана Metipol) 14.12.2020 р. було порушено антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям із КНР.
Розслідування показало наявність поставок китайської продукції в Україну за демпінговими цінами та факт заподіяння суттєвих збитків національним виробникам («Модуль-Україна» та «Хеві Метал»). За його результатами МКМТ запровадила антидемпінгове мито терміном на п’ять років у розмірі 30,7-48,14% до митної вартості залежно від виробника або трейдера. Рішення МКМТ від 13.07.2023 набирає чинності через 30 днів із дня опублікування.
«Введення антидемпінгових мит проти виробників пофарбованої сталі з Китаю не є чимось екстраординарним – абсолютно всі сусідні з Україною країни вже давно захищені митом чи квотами. Факт демпінгу для експортних угод металопродукції з Китаю є давно доведеним фактом, але тільки тепер, зумівши показати перспективи розвитку цілої галузі, ми змогли переконати в цьому державу та отримати її важливу підтримку», – каже Денис Рисухін, директор компанії Metipol.
Зазначимо, що споживання прокату з полімерним покриттям у 2022 році впало на 55,4% р./р. – до 152,5 тис. т (2021-го – 342 тис. т). Через фактор логістики питома вага імпорту прокату з покриттям з Європи на українському ринку зросла до 37% (57 тис. т) з 26% у 2021-му, а китайського – знизилася до 33% (50 тис. т) з 51%. Внутрішнє виробництво прокату з полімерним покриттям скоротилося на 38% р./р. – до 37,5 тис. т (2021-го – 61 тис. т), при цьому українські виробники збільшили свою присутність на ринку до 18% з 11%.
Омельченко вважає, що особливо ефективними будуть антидемпінгові заходи проти імпорту в Україну прокату із покриттям китайського виробництва. На п’ять років уперед наш внутрішній ринок буде захищений від дешевої та не завжди якісної продукції з КНР. Це дасть змогу створити в Україні нову галузь – збудувати нові виробничі потужності з випуску прокату з полімерним покриттям.
«Українські виробники отримали чудовий шанс для розвитку. Як ми заявляли ще до початку розслідування, наша група вже має план розширення виробничих потужностей. Ми очікуємо і зростання внутрішньої конкуренції, оскільки до трьох ліній фарбування, що діють в Україні, найближчим часом додадуться ще дві. Наявність сильного внутрішнього виробника підтягне за собою суміжні галузі – виробників сировини», – додає Рисухін.
2021 року Україна імпортувала з Китаю 177,8 тис. т прокату фарбованого або плакованого (УКТ ЗЕД 7210 70), 23,7 т іншого прокату з покриттям (7210 90) та 1,4 тис. т фарбованого або лакованого прокату (7212 40). За словами Олексія Діденка, голови відділу маркетингу компанії UTS («Укр-Тех-Сервіс»), китайський прокат із полімерним покриттям користувався в Україні попитом лише через свою дешевизну. При цьому якість цієї продукції залишала бажати кращого. Тому після введення мит китайська продукція повністю зникне з українського ринку.
На його думку, збільшення мит для китайської продукції дає шанс на зростання обсягів випуску українським виробникам рулонного прокату з покриттям, хоча цей вплив може бути не таким значним, оскільки на міжнародному ринку залишаються країни, які готові запропонувати рулонну сталь за більш конкурентною ціною та/або якістю.
«Вже зараз наша компанія та багато наших колег з ринку рулонної сталі з покриттям замінюють китайську продукцію індійською. Наприклад, JSW Steel на даний момент здатний запропонувати якісніший продукт за нижчою ціною. Тому, якщо українські виробники хочуть успішно конкурувати, то їм доведеться тримати ціни нижче за імпорт. Конкурувати за ціною з китайським виробником вітчизняний не міг. Чи зможе конкурувати з індійським – покаже час. Також не варто забувати, що на українському ринку турецькі виробники досить щільно займають середньоціновий сегмент. У співвідношенні ціна/якість/обслуговування їх пропозиція перевищує аналогічну від місцевих виробників. У високоціновому сегменті традиційно знаходиться рулонна сталь з Європи, Південної Кореї та ін. Продукт вітчизняних виробників рулонної сталі боротиметься у низькоціновому та середньоціновому сегментах», – пояснює Олексій Діденко.
Прутки з Білорусі та Молдови
Антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Молдови було порушено за скаргою меткомбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 24.09.2021 р.
У ході розслідування встановлено, що імпорт вказаної продукції завдає шкоди вітчизняним виробникам через демпінгові ціни. В результаті МКМТ встановило ставки антидемпінгового мита від 47,31% до 79,27% для білоруських експортерів та 13,8-35,37% – для молдавських. Зокрема, для Білоруського металургійного заводу мито становить 47,31% митної вартості, а для Молдавського металургійного заводу (ММЗ) – 13,8%. Рішення МКМТ від 13.07.2023 р. набирає чинності через 30 днів із дня опублікування.
Результати цього розслідування матимуть мінімальні наслідки на українському внутрішньому ринку. По-перше, через війну закриття кордонів обсяги імпорту арматури та катанки сильно впали. Митна статистика показує падіння імпорту прутків з Білорусі та Молдови у 2022-2023 роках. Зокрема, статистика імпорту за укрупненими товарними кодами (УКТ ЗЕД 7213, 7214, 7227, 7228), за якими велося розслідування, показує різке падіння імпорту з Білорусі у 2022 році – на 86,4%, до 1,35 тис. т з 9,95 тис. т 2021-го. У 2021-2022 роках імпорт арматури з Білорусі становив лише 4,7 тис. т. У 2023 році імпорту за вказаними кодами з Білорусі не було взагалі – унаслідок війни з РФ кордон із цією країною повністю закрито.
Приблизно таке ж падіння імпорту прутків спостерігалося і з Молдови – 2022 року він скоротився на 73,6%, до 12,5 тис. т із 47,4 тис. т 2021-го. У першому півріччі 2023 року цей показник знизився до 2,35 тис. т.
Крім того, також через війну в сегменті металопрокату найбільше впало споживання арматури. За прогнозами компанії Vartis, обсяг споживання арматури у 2023 році складе 350-400 тис. т. Для порівняння: у 2021 році він був на рівні 950 тис. – 1 млн т.
Сталевий дріт з Китаю
Розслідування щодо імпорту в Україну кремнієво-марганцевого дроту з Китаю було порушено за скаргою ПрАТ «ПлазмаТек» від 23.04.2021 р. Воно довело наявність китайського імпорту за демпінговими цінами, що завдало шкоди національному виробнику.
Внаслідок розслідування МКМТ запровадила антидемпінгові заходи строком на п’ять років зі ставкою 32,6% митної вартості товару. Рішення комісії від 13.07.2023 р. набуло чинності з дня його опублікування.
2021 року Китай експортував в Україну 3,76 тис. т дроту з кремнієво-марганцевої сталі (УКТ ЗЕД 7229 20), тоді як загальний імпорт відповідної продукції становив 7 тис. т.
«Щодо розслідування по дроту можна відзначити, що внутрішній ринок цього товару не такий великий. Але українські виробники понад рік очікують на рішення за результатами розслідування. Ухвалення антидемпінгового мита проти імпорту з Китаю є критично необхідним для українських виробників. В очікуванні обмежувальних заходів вони роблять товар собі на збиток, компенсуючи фінансові втрати за рахунок випуску іншої продукції», – підкреслює Омельченко.
Безшовні труби з КНР
У процесі знаходиться антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну сталевих безшовних холоднотягнутих та холоднокатаних труб з Китаю (за кодами 7304 31, 7304 51). Відповідне повідомлення МКМТ було опубліковано 1 вересня 2021 року. Воно мало бути завершено до вересня 2022 року. Скаргу на демпінгові ціни китайських виробників було подано заводом «Інтерпайп Ніко Тьюб». Попередньо МКМТ встановила наявність доказів демпінгу китайських виробників.
«Антидемпінгові заходи щодо холоднокатаних безшовних труб з КНР (за кодами 7304 41 00 90, 7304 49 93 00, 7304 49 95 00) вже діють (з червня 2020 року до червня 2025). Розслідування по китайських холоднотянутих і холоднокатаних трубах ще не завершено, ми його очікуємо на його результати», – зазначає Омельченко.
Ціна питання у цьому розслідуванні – приблизно 6-7 тис. т труб на рік. Митна статистика показує, що імпорт труб із КНР у 2022-2023 роках. залишався досить високому рівні. Зокрема, імпорт безшовних труб з Китаю за укрупненим товарним кодом (УКТ ЗЕД 7304), за яким ведеться розслідування, показує зниження у 2022 році лише на 8,2% – до 6,1 тис. т. з 6,65 тис. т 2021-го. У першому півріччі поточного року Україна імпортувала ще 4,3 тис. т цієї продукції.
Захисні висновки
Завершення антидемпінгових розслідувань, що розпочалися ще до війни, – це позитивний крок для національних виробників.
«Безумовно рішення МКМТ є важливим і довгоочікуваним для українських виробників. Зрозуміло, що рішення мали б більший ефект для внутрішніх виробників, якби їх прийняли півтора роки тому. Але війна внесла свої корективи в роботу МКМТ і факт ухвалення рішень сьогодні свідчить про необхідність захисту та допомоги національним виробникам у найближчий 5-річний період. Прийняті рішення МКМТ щодо прокату з покриттям, сталевого дроту, арматури допоможуть національним виробникам конкурувати на внутрішньому ринку. На мою думку, слід зазначити, що Мінекономіки та члени Комісії ухвалили державно важливе рішення, завершивши процес із застосуванням високих мит незважаючи на втрачені терміни», – наголошує Омельченко.
Водночас нові розслідування вже враховуватимуть повоєнні реалії української металургії. Зокрема, жодного імпорту металопродукції з РФ та Білорусі, неможливість розслідувань проти європейських та, можливо, турецьких постачальників через геополітичні чинники. Раніше ЄС, США та інші країни скасували імпортне мито на українську продукцію.
Потрібно враховувати, що роль імпорту металопродукції для внутрішнього ринку України зросла через зміну структури виробництва металопродукції та втрати металургійних потужностей у Маріуполі. Внаслідок війни Україна за окремими позиціями металопродукції стала імпортозалежною (наприклад, товстий лист), швидко закрити потреби щодо низки позицій прокату неможливо, а боротися з таким імпортом жодне з міністерств не буде.
«Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі важливо відпрацювати процедури, які дозволять безперебійно працювати та приймати рішення щодо захисту внутрішнього ринку. У цьому плані відновлення роботи за умов воєнного стану позитивний сигнал. У ЄС та США антидемпінгові розслідування проходять більш чітко та системно, із застосуванням попередніх заходів захисту до оголошення остаточного рішення. Україні потрібно переймати найкращі практики у наших партнерів», – резюмує аналітик GMK Center Андрій Глущенко.
