(c) shutterstock

Можливість експортувати – більш важливий інструмент, ніж макрофінансова допомога чи кредити

Економіка України цього року впаде на 30-50%, а державний бюджет потребує дотацій до $5 млрд щомісяця. Виробничий та експортний потенціал нашої країни серйозно постраждав від бойових дій. Але при цьому значних втрат Україна зазнає через небажання розвинених країн торгувати – від обмежень імпорту, тобто від протекціонізму. Зміна політики ЄС і США щодо торгівлі з Україною надала б економіці країни значно більшу підтримку, ніж макрофінансова допомога чи кредити.

Найсильніше політика протекціонізму відчувається у металургійній галузі, яка забезпечила 32% експорту з України. Різні торговельні бар’єри в різний час у довоєнний період спричинили втрату обсягів експорту металопродукції з України в розмірі 3,3-3,5 млн т, або близько $3 млрд експортної виручки. Збитки для економіки України від запроваджених торговельних бар’єрів на зовнішніх ринках оцінюються в 1,8-2% ВВП. А зараз важливий кожний відсоток.

Проти нас

Проти металопродукції з України діють 38 заходів щодо обмеження імпорту в 15 країнах світу, з них 33 антидемпінгові. За останні шість років проти сталі з України запроваджували в середньому чотири нові заходи на рік. Навіть у 2021 році, незважаючи на відносне затишшя у всьому світі, проти України ввели чотири нові заходи. Тобто з кожним роком українським металургам стає дедалі важче експортувати.

При цьому наші найближчі політичні партнери запровадили максимальну кількість заходів щодо обмеження торгівлі з Україною. На першому місці – Сполучені Штати, які встановили дев’ять обмежень. Лише на другому перебуває Росія, яка розв’язала війну проти України, разом з іншими країнами ЄАЕС – сім заходів. Також у списку тих, хто не прагне торгувати з Україною, опинилися Канада з Мексикою – сумарно вісім заходів, оскільки вони мають тісні взаємини зі США та ведуть близьку торгову політику. У ЄС запровадили проти нас лише три заходи, але вони, фактично, найболючіші з усіх.

Торговельні бар’єри США представлені такими заходами: антидемпінгові мита на імпорт феросплавів (діють з 1994 р.), гарячекатаного плоского прокату (з 1997 р. і з 2001 р.), арматури (з 2001 р.), труб (з 2014 р.) з 2021 р.), катанки (з 2018 р.), дроту (з 2021 р.) та один захисний захід у рамках секції 232 на напівфабрикати, прокат та труби (з 2018 р.).

Антидемпінгове мито на ввезення гарячекатаного прокату до США позбавило Україну понад 300 тис. т поставок. Мито становить сотні відсотків, що унеможливлює здійснення тестових поставок, щоб показати, що Україна торгує чесно. Це старий захід, який діє вже понад 20 років.

Крім того, серйозно підірвала можливість експорту металопродукції з України в США секція 232. Це 25%-ве мито на імпорт усієї сталевої продукції. У довоєнний період представники металургійної галузі кілька разів зверталися до президента Володимира Зеленського з проханням ініціювати переговори щодо скасування цього мита під час експорту української металопродукції до США. Однак у мирний час жодних зрушень у цьому питанні не було.

Серед заходів ЄС – антидемпінгові мита на імпорт безшовних труб (діє з 2006 р.) та гарячекатаного рулону (з 2017 р.), а також один захисний захід на прокат і труби (з 2018 р.). Наприклад, у 2015-2016 рр. Україна постачала до ЄС близько 1,2 млн т гарячекатаного рулону. Це був дуже важкий період для галузі, оскільки спостерігалося падіння цін. У 2017 році проти вітчизняних виробників запровадили антидемпінгове мито у розмірі €60,5 за тонну, і вони одразу втратили обсяги виробництва та продажу на рівні 700 тис. т.

Оцінку збитків здійснено на підставі втрати обсягів експорту певного виду продукції на певний ринок, без урахування сум фактично сплачених митних платежів, можливої зміни напрямку продажу, зростання транспортних витрат для переорієнтації експорту на інші ринки. Втрати обсягів експорту оцінені на основі аналізу динаміки поставок конкретного виду продукції до країни до та після запровадження обмежень імпорту з України.

Окремо варто зупинитись на Єгипті. Запровадження у 2019 році Єгиптом захисного мита на ввезення квадратної заготовки було дуже болючим. Втрати українських виробників становили понад 700 тис. т експорту. Цей захід стосувався всіх країн. Але Росія одразу ж розпочала переговори з Єгиптом про виключення з-під дії захисних митних тарифів. Україна таких переговорів навіть не розпочинала.

Також Єгипет був одним із найбільших ринків арматури для України. Туди постачали 550 тис. т арматури, але запровадження антидемпінгового мита фактично виштовхнуло українців з цього ринку. Саме цей захід багато в чому вплинув на зменшення обсягу виробництва сталі в Україні у 2017 році, оскільки знайти аналогічний за обсягом ринок було неможливо. У поточному році має відбутися перегляд зазначеного обмеження. Доцільно докласти максимум зусиль на всіх рівнях для скасування цього мита.

Перші кроки

На фоні агресії РФ проти України західні країни змінили своє ставлення до торгівлі з Україною. Першою у цьому напрямі стала Велика Британія. Лондон в односторонньому порядку скасував імпортне мито та квоти на всі товари, що імпортуються з України. До скасування середній тариф на український імпорт становив близько 22%. У сфері імпорту сталі Британія скопіювала захисні заходи ЄС у вигляді тарифних квот. Вони створювали труднощі для України, оскільки їх розмір був надто малим для формування партій та відправлення їх морем. Тепер для України вони не діятимуть. Але Велика Британія не була для України великим ринком.

Набагато більше значення має перспективне скасування митних тарифів у ЄС, як антидемпінгових, так і захисних. Через ці заходи Україна втратила, оцінно, до 1 млн т виробництва та експорту сталі. Зазначене рішення є надзвичайно актуальним, воно має допомогти Україні в умовах обмеженості географії експорту. По суті, зараз єдиний напрямок експорту з України – залізницею до ЄС. Проте Єврокомісія хоче звільнити українську продукцію від митних тарифів лише на один рік.

Україна потребує не тимчасового рішення на період війни, коли логістичні потоки апріорі мізерні. Україні потрібне довгострокове скасування імпортних квот і митних тарифів на доволі тривалий період повоєнного відновлення. Також дуже важливим є особливий підхід до країни також в питанні реалізації Євросоюзом кліматичних цілей Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM), оскільки інвестиційні можливості України серйозно підірвані війною.

Крім того, необхідно вимагати виключення України з-під дії секції 232 у США. Від цього заходу внаслідок двосторонніх торговельних угод уже звільнено близько 90% загального імпорту сталі в США. І адміністрація президента Джо Байдена розглядає можливість тимчасового зупинення дії тарифів на імпорт сталі з України, хоча за поточних умов це є радше символічною акцією.

Справді, країни-партнери вже зробили перші кроки до лібералізації торгівлі з Україною. Але багато чого ще треба зробити. Варто зазначити, що доцільним є не миттєве рішення, а системна зміна політики ЄС щодо торгівлі з Україною. Це буде корисно і для самих країн-партнерів, оскільки дасть змогу вирішити питання з дефіцитом поставок після відмови від імпорту російської продукції.