12 листопада Верховна Рада зареєструвала законопроект №2426 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо детінізації ринку металургійної сировини й операцій з металобрухтом)». Авторами документа виступили 22 парламентарія з різних фракцій. Це свідчить про підтримку законопроекту різними політичними силами.
Про швидке внесення документа до парламенту було відомо заздалегідь. Наприкінці жовтня в комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку відбулася нарада з приводу цього документа.
17 січня 2018 року Верховна Рада зареєструвала законопроект №7497 «Про детінізацію ринку металургійної сировини». Лише через півроку профільний комітет розглянув документ і рекомендував прийняти його в першому читанні за основу. Однак до включення до порядку денного справа не дійшла, і 29 серпня цього року законопроект №7497 відкликали.
Нинішній документ – це той самий законопроект №7497, але під іншим номером.
«Цей законопроект один в один, що і №7497. У ньому нічого не міняли. Його повернули в зв’язку з обранням нового складу парламенту. Цей документ готовий. Раніше він вже був узгоджений з усіма: «УАВтормет», «Укрметаллургпромом» і Мінекономрозвитку», – зазначає Володимир Бублей, президент асоціації «УАВтормет».
За його словами, у Мінекономрозвитку були пропозиції до законопроекту. Зокрема, щодо актів обстеження (атестації) підприємств, які займаються переробкою брухту. Пропонувалося зробити посилання на профільний закон з бухобліку з конкретним переліком документів, які потрібно оформлювати у разі здачі брухту населенням. А також – конкретизувати права та обов’язки місцевих органів влади щодо контролю діяльності заготівельників брухту. Але зацікавлені сторони домовилися, що ці пропозиції будуть розглянуті між першим і другим читанням.
Один з авторів законопроекту народний депутат («Слуга народу») Дмитро Кисилевський виділяє такі важливі норми документа щодо поліпшення ситуації на брухтозаготівельному ринку:
«Законопроект поліпшить умови роботи галузі. Багато непотрібних речей буде усунуто. Наприклад, раніше скасували ліцензію на вид діяльності, а обстеження заготівельників брухту залишилися. Також у законопроекті ліквідується правовий нонсенс: усі види вторсировини можна приймати за готівковий розрахунок, а металобрухт – ні», – додає Володимир Бублей.
У пояснювальній записці до законопроекту №7497 вказувалося, що, за оцінками ОП «Укрметалургпром», понад 80% ринку заготівлі брухту (станом на 2017 рік) перебуває в тіні. А запропоновані в документі заходи дають змогу повністю детінізувати ринок і збільшити надходження до бюджету в 20 разів – до 1 млрд грн.
«Цей законопроект давно назрів. Реалізація законопроекту дасть змогу вивести галузь із тіні в правове поле, підвищити податкові виплати й створити легальні робочі місця. Документ описує все те, що вже є насправді, але переводить процеси в правове поле – за рахунок ліквідації корупційної складової ринок брухтозаготівлі стане легальним», – наголошує Андрій Андрейчиков, президент Української асоціації вторинних металів і ресурсів.
Якщо законопроекти №2426 і №7497 справді ідентичні, то можна взяти до уваги юридичну оцінку старшої версії документа. Раніше Головне науково-експертне управління Верховної Ради в своєму висновку до законопроекту №7497 (аналіз проекту №2426 з’явиться не раніше, ніж через місяць) відзначило, що документ не може бути прийнятий з таких підстав:
Перспективи прийняття законопроекту можна вважати високими з огляду на його підтримку – галузеву й «політичну».
«Навіть якщо в законопроекті є дрібні недоліки, то ми домовилися, що всі необхідні правки будемо вносити вже між першим і другим читанням», – пояснює Володимир Бублей.
Водночас терміни його розгляду можуть затягнутися. Це буде точно не цього року. По-перше, «турборежим» прийняття законів у Раді дещо сповільнився. По-друге, лише висновку Головного науково-експертного управління щодо законопроекту можна очікувати щонайменше за місяць. Цей документ навряд чи можна вважати пріоритетним у масштабах країни, натомість у Раді до кінця року розглядатимуть набагато більш значущі та пріоритетні законопроекти.
Економіка Німеччини – найбільша у Євросоюзі з розміром ВВП приблизно €4,5 трлн за підсумками 2023…
Після початку російської військової агресії Угорщина стала великим і територіально близьким ринком збуту для української…
Після початку російської військової агресії Чехія стала важливим партнером України в частині постачань товарів військового…
Дванадцятий пакет санкцій ЄС фактично забезпечив Російській Федерації додатковий дохід на суму 8,8 млрд дол…
Війна стала великим випробуванням для економіки України. Експортери постраждали найбільше, оскільки основні шляхи для постачань…
В умовах війни Словаччина стала важливим партнером України – елементом диверсифікації експортних маршрутів, а також…