Споживання металопродукції в Україні зросло на 5% у I півріччі

Металоторговельні компанії переважно зафіксували зростання продажів на 10–20 % у натуральному вираженні

У I півріччі 2026 року споживання металопрокату в Україні зросло на 5 %, хоча динаміка за кварталами була різноспрямованою: провальний старт року змінився помітним відновленням попиту в другому кварталі. Що відбувалося на українському ринку металопрокату в січні–червні, досліджував GMK Center.

Загальна динаміка ринку

За підсумками I півріччя металоспоживання в Україні збільшилося на 5% — після зростання на 12% за підсумками 2025 року. За оцінками компанії «Метінвест-СМЦ», ємність українського ринку металопродукції за цей період сягнула 1,73 млн т (без урахування прокату з полімерним покриттям, неіржавного прокату, безшовних труб і білої жерсті). Водночас опитані GMK Center металоторгові компанії зафіксували зростання продажів металопродукції у натуральному вираженні за результатами I півріччя в середньому на 10–20 %.

Протягом I півріччя динаміка металоспоживання була неоднорідною. За підсумками I кварталу зафіксовано суттєве падіння продажів — на рівні близько 20–30%. Січень–лютий традиційно є місяцями з низьким рівнем попиту, але цьогоріч сезонний ефект значно посилився через тривалі відключення електроенергії та зумовлене ними скорочення економічної активності (промислові підприємства масово зупинялися або скорочували виробництво), нетипово холодну погоду (через яку, зокрема, призупинялися будмайданчики) та відсутність фінансування великих інфраструктурних проєктів.

У другому кварталі почалась активізація будівельних робіт. За словами комерційного директора Vartis Сергія Коваленка, провал продажів у I кварталі вдалося компенсувати у II кварталі завдяки зростанню споживання, спричиненому запуском інфраструктурних проєктів та активним будівельним попитом у західних регіонах.

Найбільший вплив на ринок у першому кварталі мало початок війни в Ірані, що призвело до зростання цін на нафту й нафтопродукти і, як наслідок, до подорожчання логістики. Ці чинники, а також зниження курсу гривні та загальна невизначеність зумовили зростання цін на металопродукцію в Україні — в середньому на 10–15 %.

Водночас ситуація у вузьких сегментах відрізнялася від загальної динаміки ринку. За підсумками I півріччя обсяги продажів компанії «ТАКТ Метал», яка спеціалізується на сталі для машинобудування, у натуральному вираженні зменшилися на 10–15%, хоча вдалося зберегти обсяги реалізації на рівні II півріччя 2025 року.

«Основними причинами такого результату стали затримка фінансування підприємств ОПК, які є одним з ключових споживачів машинобудівної сталі, а також постійні атаки ворога на критичну інфраструктуру і промислові підприємства, що негативно вплинуло на виробничу активність, інвестиційні рішення й загальні настрої ринку», — зазначив у коментарі GMK Center Ігор Удовиченко, директор із маркетингу та продажів «ТАКТ Метал».

Тенденції ринку

Серед ключових тенденцій ринку в першій половині поточного року металотрейдери виділяють такі:

1. Зниження маржинальності в багатьох сегментах. За оцінками Віталія Притули, директора компанії «Єврометал», чиста маржа сьогодні рідко перевищує 5–7%. Це пов’язано з тим, що ринок працює в умовах високої конкуренції, де вибір покупця залежить насамперед від рівня ціни на металопродукцію.
2. Перевантаження складів на початку року. Наприкінці минулого року більшість металотрейдерських компаній сформували значні запаси, розраховуючи на активне споживання. Проте через різке падіння попиту ці обсяги фактично перенаситили ринок, що призвело до зниження цін у I кварталі та навіть до збитків у металотрейдерів. До кінця I півріччя зазначені складські запаси було розпродано.
3. Зростання логістичних витрат і складнощів. Через підвищення цін на нафтопродукти після початку бойових дій на Близькому Сході у березні суттєво зросли витрати на міжнародну логістику й автомобільні перевезення. Також це призвело до збільшення строків доставки і ускладнення планування імпортних поставок сировини та металопродукції. Нині вартість автологістики знизилася, проте від початку року також суттєво зросли залізничні вантажні тарифи.
4. Різке зростання імпорту зварних труб. За словами Віталія Притули, це зумовлено значним зростанням кількості замовлень в очікуванні введення мита після початку відповідного антидемпінгового розслідування. Це призвело до перевантаження турецьких заводів замовленнями з боку українських покупців.
5. Посилення кадрового дефіциту. Ця проблема не вирішується ані на державному, ані на корпоративному рівні, а загальна ситуація демонструє тенденцію до погіршення.
6. Зростання імпорту металопродукції. За даними ОП «Укрметалургпром», у I півріччі 2026 року імпорт металопрокату зріс на 22,8% р./р., а частка імпорту у структурі металоспоживання збільшилась на 6,8 в. п. — до 43,8%. Це максимальний показник за весь період незалежності України. Основними країнами-імпортерами залишаються Туреччина та Китай.
7. Висока залежність ринку машинобудівної сталі від ситуації в ОПК, а також від своєчасного фінансування державних і міжнародних програм. Будь-яке затримання фінансування майже одразу позначається на обсягах замовлень у всьому ланцюгу постачання.
8. Тимчасовий дефіцит за низкою позицій. Через стрімке зростання попиту у II кварталі на ринку фіксувався незначний дефіцит арматури, труб та іншої продукції, затребуваної у будівництві захисту енергооб’єктів і захисних споруд.

«Відкладений попит і зміщення термінів надходження імпортних поставок із Китаю призвели до зростання видимої ємності ринку у II кварталі на 35% порівняно з I кварталом», — розповів у коментарі GMK Center Олександр Ведерников, начальник відділу аналітики та ціноутворення «Метінвест-СМЦ».

Попит за видами металопродукції

Динаміка попиту на окремі види металопродукції суттєво відрізняється залежно від ситуації у споживчих сегментах.

За даними «Метінвест-СМЦ», ємність сегмента арматури за січень–червень зросла на 26% — до 447 тис. т. Основними драйверами зростання стали інфраструктурні проєкти та будівництво захисних споруд для енергооб’єктів.

Друга підгрупа будівельного сортаменту — фасонний прокат — теж продемонструвала зростання. Споживання балки, кутника та швелера збільшилося на 14% — до 112 тис. т. За словами Олександра Ведерникова, зростання імпорту кутника було зумовлено очікуваним запровадженням мита в межах антидемпінгового розслідування, ініційованого «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Також суттєво зросло споживання рейок і СВП (шахтних стійок) — на 34%, до 28 тис. т, і на 23%, до 12 тис. т відповідно. Поставки рейок забезпечуються коштом імпорту в межах донорської допомоги. Ємність ринку гарячекатаного прокату зросла на 10%, до 535 тис. т, це було зумовлено активізацією споживання трубного прокату, зокрема для інфраструктурних проєктів.

За даними «Метінвест-СМЦ», щодо окремих видів металопрокату в І півріччі зафіксовано зниження споживання:

• інший сортовий прокат (круг, смуга, квадрат) — на 26 %, до 57 тис. т, що спричинено скороченням постачань на адресу «Енергостилу» для виробництва мелючих куль;
• холоднокатаний прокат — на 20 %, до 116 тис. т;
• мелючі кулі — на 16%, до 47 тис. т, унаслідок падіння видобутку залізорудної сировини;
• катанка — на 14%, до 199 тис. т, через зниження попиту на метизну продукцію як на внутрішньому ринку, так і на експорт — у зв’язку із запуском CBAM у Європі від початку 2026 року, та через високу конкуренцію;
• оцинкований прокат — на 3 %, до 194 тис. т.

Дещо інакше склалася ситуація в машинобудуванні, яке є другим за величиною споживачем сталі (після будівництва). Найбільш затребуваною залишається продукція для підприємств ОПК і високотехнологічного машинобудування — спеціальні марки сталі, калібрований прокат і продукція з високими вимогами до точності та якості.

«Водночас попит на звичайний машинобудівний прокат, який використовується в цивільному секторі, залишається стриманим. Підприємства працюють переважно під конкретні замовлення, мінімізуючи складські запаси й обережно підходячи до формування нових закупівель. Також ми спостерігаємо стійке зростання інтересу до алюмінієвих сплавів, тому в 2026 році додали до свого асортименту алюмінієвий прокат і розглядаємо цей напрям як один із перспективних», — зазначив Ігор Удовиченко.

Галузева та регіональна структура споживання

Аналіз структури попиту за галузями в І півріччі (на основі даних «Метінвест-СМЦ») фіксує такі зміни порівняно з аналогічним періодом 2025 р.:

1. Трубна галузь стала найбільшим споживачем: її частка у сукупному портфелі зросла до 24% з 22%. Такий приріст став можливим завдяки зростанню продажів гарячекатаного рулону на 21%.
2. Металотрейдери посіли друге місце за обсягом: їхня частка в структурі реалізації зросла до 24% із 21% роком раніше.
3. Будівельні компанії — їхня частка зросла на 7 в. п., до 23%.
4. Підприємства ГМК — частка скоротилася на 3 в. п., до 8%, внаслідок зниження обсягу поставок на 15% у І півріччі 2026 року.
5. Роздрібні замовники (МСБ, приватні клієнти) — частка залишилася на рівні 11 %.

Інші опитані GMK Center компанії відзначають, що основний попит у I півріччі формували будівництво та зведення різних інфраструктурних об’єктів — цьому сприяв традиційний старт будівельного сезону у березні–квітні. Інфраструктурний попит традиційно забезпечувався відновленням зруйнованих війною об’єктів, спорудженням захисту для енергетичної інфраструктури та створенням різноманітних захисних і фортифікаційних споруд.

Попит з боку будівельної галузі в першій половині року значною мірою формувався комерційним будівництвом (заводи, логістичні термінали й склади, елеватори та інші об’єкти агропромислового комплексу) у західних регіонах країни, а також створенням об’єктів рекреаційно-туристичної сфери в цих же регіонах.

Житлове будівництво досить активно розвивається в західних областях, проте є підстави очікувати покращення ситуації з цього питання в Києві до кінця року. За словами Сергія Коваленка, у II кварталі почали відновлюватися роботи на об’єктах «Київміськбуд», зокрема й на тих, що свого часу були передані компанією «Укрбуд».

Будівництво — традиційний лідер попиту на металопродукцію в Україні, що формує 50–60% від загального обсягу споживання. Водночас офіційна статистика свідчить про спад у галузі від початку року. Обсяг виконаних будівельних робіт в Україні у січні–травні знизився на 6,5% р./р. Обсяги житлового будівництва скоротилися на 7,4% р./р., в нежитловому та інженерному сегментах — на 11,5% та 2,5% р./р. відповідно.

Значних змін у регіональній структурі продажу металопродукції в I півріччі, за словами експертів ринку, не відбулося. Будівництво інфраструктурних і захисних споруд, що стартувало з початком будівельного сезону, велося майже в усіх регіонах. Єдина відмінність — у прифронтових регіонах, як-от Херсонська, Сумська та Запорізька області, практично не ведеться жодна інша будівельна активність, окрім створення захисних об’єктів.

Прогноз до кінця року

До кінця року варто очікувати збереження помірно позитивної, але нестійкої динаміки ринку. Попит підтримуватимуть інфраструктурні й оборонні проєкти, а також будівельна активність у західних регіонах. Водночас на ринок і надалі тиснутимуть нестабільність енергопостачання, залежність ділової активності від воєнної обстановки, дефіцит кадрів і коливання курсу гривні. З огляду на високу базу II кварталу та традиційний сезонний спад будівництва восени-взимку, річне зростання споживання металопрокату, ймовірно, залишиться в межах однозначних відсотків, а маржинальність трейдерів — під тиском конкуренції та зростання логістичних витрат.