(c) shutterstock.com

В умовах карантину гірничо-металургійні підприємства не скорочували персонал, але й не збільшували зарплати

Перше півріччя 2020 року стало поворотним для країн всього світу. Через пандемію коронавірусу COVID-19 і введення державами карантинних заходів рецесія глобальної економіки почалася раніше, ніж очікувалося. В результаті промислове виробництво почало нестримно скорочуватися практично в усіх країнах світу.

В Україні в першому півріччі спад промвиробництва перевищив 8%. Проте на відміну від інших галузей економіки підприємства гірничо-металургійного комплексу зуміли зберегти і чисельність персоналу, і рівень зарплат. GMK Center вирішив розібратися, які чинники і тенденції спостерігалися на ринку праці в ГМК в січні-червні 2020-го.

Зберегти кадри

Незважаючи на спад обсягів виробництва, найбільші гірничо-металургійні компанії в першому півріччі не провели скорочень, але й додатковий персонал не набирали. Воно і зрозуміло: галузь за усіма показниками впала, необхідності в нових співробітниках просто не було.

При цьому у багатьох інших галузях відправка співробітників у частково або повністю неоплачувану відпустку була першим за пріоритетністю антикризовим рішенням працедавців для скорочення операційних витрат. Так, Федерація працедавців України опитала 2000 респондентів з компаній великого і середнього бізнесу і з’ясувала, що кількість працівників, що знаходилися у відпустках без збереження зарплати, під час карантину складала:

  • 1–5% штатної чисельності – 58,8%;
  • 11-20% штатної чисельності – 13%;
  • 21-30% штатної чисельності – 14%;
  • 21-40% штатної чисельності – 14,2%.

Підприємства ГМК на цьому фоні виглядали «оазою стабільності». Як відмічають в прес-службі Ferrexpo, на підприємствах компанії жоден співробітник не був скорочений або відправлений до відпустки без збереження зарплати.

«Незважаючи на усі додатково впроваджені заходи безпеки і охорони праці в першому півріччі, нам все ж довелося тимчасово зменшити кількість персоналу, що працює на виробничих майданчиках і в офісах, щоб виключити ризик інфікування. У зв’язку з цим 1/5 частина персоналу навесні знаходилася в оплачуваних відпустках або працювала віддалено зі збереженням зарплати в повному обсязі», – пояснює в коментарі GMK Center Юлія Чермазович, директор департаменту з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Іншими словами, найбільші працедавці галузі вимушено відправляли персонал працювати віддалено або у відпустку з утриманням, не допускаючи скорочень унаслідок коронакризи або зниження виробництва.

«Цього року компанія проводить виключно планові зміни чисельності, пов’язані з технологічними процесами, введенням/виведенням із ладу устаткування. В період активної фази карантину і незначного падіння виробництва частина співробітників певних цехів була виведена в оплачуваний простій. Чисельність такого персоналу не перевищувала 1500 осіб. Адміністративний персонал в період карантину ми перевели на віддалену роботу. Компанія прийняла рішення не застосовувати в цій ситуації обмеження зарплат, скорочень або переводу співробітників в неоплачувані відпустки», – підкреслили в пресслужбі «Метінвесту».

Відтік кадрів припинився

Економічна ситуація, що склалася, і закриті кордони автоматично знизили відтік кадрів в галузі. Як відмічають в «Метінвесті», нині відтік персоналу не перевищує 10%. Така динаміка сприяє реалізації планів із збереження експертизи і оновлення кадрового складу.

«Нині ми спостерігаємо мінімальний відтік людей. У тому числі і тому, що через пандемію знижено бізнес-активність в Європі. В результаті в 2020 році відтік персоналу скоротився у декілька разів і досяг рекордно низьких за останній час показників», – додає Юлія Чермазович.

Введення карантину в сусідніх країнах також призвело до масового повернення в Україну чималої частини трудових мігрантів. Це певною мірою зумовило тиск на внутрішній ринок праці.

«Кількість претендентів, які звертаються у пошуках роботи, збільшилася. Проте ми розуміємо, що повернення трудових мігрантів є вимушеним і сталося тільки унаслідок введення карантинних обмежень у багатьох країнах світу», – зазначають у Ferrexpo.

Раніше, коли в промисловості відчувалася нестача кадрів практично з усіх спеціальностей, повернення трудових мігрантів сприймалося як благо. Проте зараз достатньої кількості робочих місць для них немає і не передбачається в найближчій перспективі. Представники компаній гірничо-металургійного сектора відмічають, що в поточних умовах приплив мігрантів не вплинув на кадрову політику.

«Ми розуміємо, що після закінчення пандемії трудові мігранти, що повернулися, знову виїдуть за межі країни, – пояснюють в Ferrexpo. – Ми ж, у свою чергу, зацікавлені в співробітниках, які можуть себе асоціювати з компанією, її цінностями і пріоритетами, бачать себе її частиною тривалий відрізок часу».

Якою буде ситуація далі, упевнено не може сказати ніхто. Збільшення кількості хворих на коронавірус в Україні, продовження адаптивного карантину до 31 серпня – усе це несе високі ризики і невизначеність.

Очевидно, криза ще далека від свого завершення, і її вплив по-різному позначатиметься на діяльності різних підприємств. Наприклад, у багатьох працівників Дніпровського металургійного заводу з осені 2019 року по червень 2020-го було менше роботи в зв’язку з проведенням модернізації виробництва. Тепер же підприємство активно завантажує потужності. А ось Нікопольський завод феросплавів в серпні поточного року у зв’язку з неповним завантаженням потужностей відправив у простій частину співробітників.

Динаміка зарплат

В цілому викликана пандемією криза змінила конфігурацію ринку праці. Тепер це ринок працедавця, а не ринок претендента. Нині працівник починає цінувати стабільність, а якщо простіше, то наявність будь-якої оплачуваної роботи. В результаті зростання зарплат, що спостерігалося в попередні періоди в гірничо-металургійному секторі, призупинилося.

«У першому півріччі 2020 року група централізовано не переглядала заробітні плати. Таке рішення ґрунтується на аналізі поточного ринку праці України, прогнозних і фактичних значеннях рівня інфляції і курсових коливань. В умовах спаду ділової активності, а також деякого зниження цін на металопродукцію у кінці 2019 – на початку 2020 років в “Метінвесті” скоротили наднормові роботи, а також кількість годин роботи у святкові і вихідні дні, що призвело до зниження виплат за ці роботи», – зазначають у пресслужбі «Метінвесту».

«Скорочень заробітної плати у зв’язку з коронавірусом в першому півріччі не було. За період карантину ми не вводили нових або додаткових програм мотивації співробітників, але змогли зберегти усі програми, які діяли до нього. Тож ми, на відміну від багатьох підприємств країни, не лише не залишили наших співробітників без оплати, але й змогли зберегти наші програми мотивації», – додають у пресслужбі Ferrexpo.

Такою ситуацією цілком можна пишатися. Адже у багатьох секторах економіки справи йдуть значно гірше. Наприклад, за даними травневого дослідження компанії KPMG, під час карантину близько половини опитаних українських компаній скоротили зарплати на 20-30%, а 35% працедавців планували і далі зменшувати оклади. Приблизно 65% респондентів вирішили дотримуватися поточного рівня оплати праці. І тільки у 6% опитаних витрати на персонал виросли.

Так чи інакше, в першому півріччі рівень зарплат в ГМК традиційно істотно перевищив середній показник по країні в промисловості. За даними Профспілки металургів і гірників України, за перші шість місяців (з грудня 2019 по червень 2020 року) динаміка середньої зарплати в галузі була такою:

  • на коксохімічних підприємствах – зростання на 3,3%, до 18,8 тис. грн;
  • на гірничорудних підприємствах – зниження на 0,1%, до 17,4 тис. грн;
  • на підприємствах чорної металургії – зниження на 2,1%, до 17,2 тис. грн;
  • на трубних підприємствах – зниження на 1,2%, до 13,2 тис. грн;
  • на підприємствах кольорової металургії – зниження на 4,2%, до 10,2 тис. грн.

Це можна вважати прийнятним показником. Адже за цей же період середня зарплата у промисловості впала на 9% – до 12,4 тис. грн. А в середньому по країні – на 5,6%, до 11,6 тис. грн.

При цьому слід враховувати, що груднева зарплата апріорі вища, ніж в інші місяці, за рахунок новорічних виплат.

А ось згідно з даними Держстату, середньомісячна зарплата штатних співробітників в металургії і виробництві готових металовиробів в першому півріччі (січень-червень 2020 року до аналогічного періоду минулого року) виросла на 5,3% – до 13,7 тис. грн.

Нагадаємо, минулого року підприємства ГМК досить істотно і системно збільшували зарплати. З квітня 2019 року «Метінвест» і «Інтерпайп» підвищили оклади співробітникам в середньому на 15% і 20% відповідно. З 1 травня «АрселорМіттал Кривий Ріг» збільшив оплату праці в середньому на 15-20%. В цілому в 2019 році зростання зарплат в галузі було таким:

  • на коксохімічних підприємствах – на 42,2%, до 17,8 тис. грн;
  • на підприємствах чорної металургії – на 26,5%, до 16,8 тис. грн;
  • на гірничорудних підприємствах – на 26,5%, до 16,2 тис. грн;
  • на трубних підприємствах – на 23%, до 13,2 тис. грн;
  • на підприємствах кольорової металургії – на 21%, до 10,7 тис. грн.

На рівні окремих підприємств ГМК динаміка середніх зарплат істотно різниться. За п’ять місяців поточного року середня зарплата на АМКР склала більше 20,5 тис. грн. На підприємствах Ferrexpo за шість місяців вона виросла до 20,1 тис. грн.

Фінансові перспективи

Майбутнє загального підвищення зарплат в галузі вкрите туманами. Швидше за все розраховувати на це в поточних умовах підстав практично немає. Адже економічні перспективи України теж неочевидні. Приміром, Нацбанк оцінює спад ВВП країни в другому кварталі на рівні 11% і нещодавно погіршив прогноз падіння цього показника у 2020 році з 5% до 6%.

«Компанія продовжує стежити за змінами макроекономічних показників України, а також аналізує тренди ринку заробітних плат. Можливо, у кінці року ми розглянемо доцільність коригування зарплат під впливом цих параметрів», – допускають в «Метінвесті».

Впевненіше зараз себе почувають гірничорудні компанії. Для них криза співпала з високими експортними цінами на ЗРС, що стимулюють виробництво.

«У компанії було заплановано підвищення заробітних плат для низки робочих спеціальностей, – нагадують у Ferrexpo і запевняють: – Ця програма не втратила актуальності під час карантину і буде реалізована в заплановані терміни».