Шістнадцятий тиждень: дебати про промполітику й нові торгові санкції

Аналіз впливу новин за 15-19 квітня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Минулого тижня провідні експерти країни, представники галузевих об’єднань, чиновники і депутати обговорювали як ніколи злободенне питання: яка промислова політика потрібна Україні? Організований GMK Center форум започаткував дискусію про вибір конкретних інструментів і шляхів впровадження промислової стратегії країни.

Поки шановна спільнота дискутувала про необхідність ухвалення цілеспрямованих заходів з підтримки внутрішнього ринку, стало відомо, що одразу два торгових партнера України запровадили економічні санкції проти металургійної продукції. Росія обмежила ввезення українських труб, а також імпорт в Україну вугілля і коксу. Єгипет запровадив попередні мита на імпорт квадратної заготовки й арматури.

Тож актуальність питання про необхідність чіткої промислової політики в країні помітно підвищилася.

УКРАЇНА

Яка промполітика потрібна країні

17 квітня в Києві відбувся форум GMK Center на тему «Промислова політика і ГМК: світовий досвід для України». Мета форуму – започаткувати прагматичний діалог про стан і перспективи промислової політики, визначити конкретні інструменти та шляхи їх впровадження.

У форумі взяли участь понад 100 осіб, в тому числі депутати Верховної Ради, представники Мінекономрозвитку, експерти й аналітики дослідницьких центрів, співробітники наукових установ, представники галузевих асоціацій та корпоративного сектору.

Глава Комітету Верховної Ради з питань промислової політики і підприємництва Віктор Галасюк, виступаючи на форумі, зазначив, що питання не в тому, чи потрібна Україні промислова політика, а в тому, які інструменти для її реалізації має використовувати держава.

«Усі країни конкурують за інвестиції, робочі місця та ринки. Це конкуренція за добробут. Промислова політика дає змогу в ній вигравати», – пояснив Віктор Галасюк.

Заступник глави Стратегічної групи радників при Кабінеті міністрів Павло Кухта дійшов висновку, що першочергово необхідні реформи інституційного середовища.

Презентація аналітиків GMK Center на світовому досвіді показала, як і за допомогою яких інструментів країни реалізують промислову політику.

Директор департаменту промислової політики Мінекономрозвитку Олександр Черних зазначив, що розроблена Стратегія розвитку промисловості не була затверджена, оскільки не отримала схвалення.

«Краще поганий план сьогодні, ніж дуже хороший завтра», – додав він.

Представники галузевих асоціацій погодилися з тим, що Україні наразі потрібна чітка ефективна промислова політика, тому стратегія, запропонована Міністерством економіки, потребує суттєвого доопрацювання.

Українські металурги зіткнулися з новими санкціями

Російський уряд 18 квітня ухвалив постанову №460-25 «Про внесення змін до постанови Уряду від 29 грудня 2018 року №1716-83». Документ обмежує експорт труб до РФ, а також імпорт в Україну вугілля і коксу. Поставки вугілля з 1 червня 2019 року будуть можливі лише за спеціальними дозволами Міністерства економічного розвитку РФ.

Україна найбільш вразлива до дефіциту коксівного вугілля, оскільки поставки вугілля з РФ становили близько 50% від загальної потреби. Запровадження обмежень на імпорт вугілля з Росії ставить під загрозу роботу українських металургійних підприємств. Якщо виникнуть складнощі з отриманням так званих спецдозволів, то швидко вирішити проблему з диверсифікацією поставок буде непросто і дорого.

За даними асоціації «Укркокс», поставки вугілля з Росії вже давно здійснюються лише за спецдозволами, тому зазначені санкції мало що змінять. Однак при цьому асоціація відзначає складність прогнозування подальших подій.

Росії не вигідно втрачати такий ринок збуту ,як Україна: російським вугільним підприємствам потрібно кудись продавати 6-7 млн ​​т коксівного вугілля. Тому, імовірно, поставки триватимуть. Може змінитися процедура й витрати для українських компаній.

«Метінвест Холдинг» оголосив, що забезпечить стабільну роботу своїх підприємств і що має на випадок позаштатних ситуацій з поставками сировини довгострокову стратегію, яка передбачає диверсифікацію каналів поставок.

Наслідки для трубників також не надто райдужні, проте не критичні. У 2018 році експорт всіх видів трубної продукції в Росію становив близько 60-70 тис. т, хоча ще рік тому – 140 тис. т. Українські компанії послідовно йшли до того, щоб переорієнтувати продажу з ринків СНД.

Дніпровський КХЗ змінює власника

Metinvest B.V. отримав дозвіл Антимонопольного комітету на купівлю більше 50% акцій Дніпровського КХЗ. За даними АМКУ, Метінвест взяв на себе певні зобов’язання. Які саме – не уточнюється.

«Метінвест» очікував на цей дозвіл з 2015 року. За даними ЗМІ, в квітні 2018 року АМКУ відмовив у видачі дозволу, і компанія знову подала пакет документів з новою аргументацією концентрації.

У діяльності Дніпровського КХЗ цей дозвіл мало що змінить. Для «Метінвест Холдингу» це означає, що компанія буде консолідувати фінансові результати коксохіму.

Показник EBITDA Дніпровського КХЗ у 2017 році становив $58 млн. Обсяг виробництва коксу з останні 4 роки тримається на рівні 590-630 тис. т на рік. Фінансових результатів за 2018 рік Дніпровський КХЗ ще не публікував.

СВІТ

Єгипет запровадив чергові обмеження на ввезення металопродукції

Єгипет запровадив попередні мита на імпорт квадратної заготовки й арматури. Розміри митних тарифів становлять 15% для заготовки і 25% для арматури. Мита є тимчасовими і запроваджені на термін 180 днів, на час проведення захисного розслідування.

Єгипет залежить від імпорту заготовки, тому з часом ціни мають зрости. Однак короткостроково поставки не є привабливими, адже з митом ціна на заготовку перевищує ціну арматури на місцевому ринку.

Обсяг пропозиції, що вивільниться, тиснутиме на ціни, намагаючись знайти собі інший ринок.

У 2019 році світовий попит на сталь зросте на 1,3%

Всесвітня асоціація виробників сталі (Worldsteel) очікує, що світовий попит на сталь продовжить зростати, хоча й з уповільненням темпів. Якщо у 2018 році попит збільшився на 2,1%, то у 2019 році прогнозується зростання на 1,3%, а в 2020 році – на 1%.

Цю тенденцію підтримують такі чинники: слабкість глобальної економіки, уповільнення зростання економіки Китаю, торгові війни.

Попит на сталь у Китаї в 2019 році зросте на 1% завдяки стимулюючій політиці уряду. Однак у зв’язку з ослабленням стимулів прогнозується скорочення попиту в 2020-му на 1%.

У США зростання попиту сповільнюватиметься (прогноз на 2019 рік – +1,3%, на 2020-й – +0,3%). Основна причина – ослаблення фіскальних стимулів і нормалізація грошово-кредитної політики.

Економіка ЄС перебуває під тиском Brexit. Через це темпи зростання попиту на сталь також сповільняться – з 4,3% у 2018 році до 0,3% у 2019-му.

Найбільш активне зростання попиту на сталь очікується в країнах Південно-Східної Азії (АСЕАН), що розвиваються. Вони активно реалізують інфраструктурні проекти: 2019 рік – +5,6%, 2020-й – +5,5%. У країнах Близького Сходу на тлі бюджетної консолідації попит у поточному році скоротиться на 2,6%.

У Європі знижується виробнича активність

Поточний виробничий PMI єврозони перебуває на найнижчому рівні з травня 2013 року. Хоча загалом PMI єврозони зріс з 47,5 у березні до 47,8 у квітні, не досягнувши прогнозного рівня – 47,9.

Уже третій місяць поспіль показник є нижчим за 50. Це свідчить про падіння економічної активності.

У Франції попередній виробничий PMI за квітень становить 49,6, а в Німеччині – 44,5. Обсяги нових замовлень зросли незначно. Водночас експортні замовлення знижуються вже сьомий місяць поспіль.

Динаміка виробничого PMI підтверджує прогнози Worldsteel про уповільнення зростання попиту на сталь у ЄС.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також – на нашому порталі