Скорочення поставок чавуну Україною та Росією призвело до глобального падіння експорту на 21% у 2022 році

Війна в Україні змінила загальну картину та ланцюжки поставок на глобальному ринку чавуну. До війни на Україну та РФ припадало близько 60% світового експорту чавуну. Через втрату двох меткомбінатів у Маріуполі та логістичних труднощів Україна частково пішла з ринку експорту чавуну. У свою чергу, частина споживачів чавуну була змушена шукати нових постачальників.

Світовий ринок

За даними асоціації Worldsteel, у січні-травні глобальне виробництво чавуну зросло на 1,17% р/р. – до 595,1 млн т. За 2022 рік випуск чавуну знизився на 3% р/р. і становив 1,39 млрд т. Країни-виробники виплавляють чавун переважно для своїх внутрішніх потреб.

Скорочення постачання чавуну Україною та Росією на світовий ринок призвело до глобального падіння експорту чавуну у 2022 році. Так, світова торгівля чавуном минулого року впала на 21% – до 9,2 млн т порівняно з 11,7 млн ​​т 2021-го. Бразилія стала єдиним великим експортером чавуну, що наростив зовнішні постачання на 15% р/р. – до 3,74 млн. т.

Різко впали поставки чавуну з Індії, де з травня по листопад експорт цієї продукції обкладався 15% митом. За оцінками SteelMint, експорт індійського чавуну впав з 1,13 млн т у 2021 році до 0,5 млн т у 2022-му.

З 1 квітня 2023 року Сполучені Штати також ввели мито 70% на імпорт чавуну з РФ, від якого була порівняно висока залежність. У 2021 році РФ експортувала до США понад 2 млн т чавуну, але у 2022-му цей показник впав до 637,9 тис. т (постачання здійснювалося з січня до травня 2022 р.). За підсумками 2022 року найбільшим експортером чавуну в США стала Бразилія (2,34 млн т), яка частково замістила зниження постачання чавуну з України та Росії.

У червні 2022 року Україна відновила постачання чавуну до США через польські порти і досягла загального показника 698,9 тис. т. за 2022 рік. Згідно з UN Comtrade, український експорт чавуну за січень-квітень 2023 року становив 419,6 тис. т.

За оцінками SteelMint, загальний обсяг імпорту чавуну в США за підсумками 2022-го скоротився на 26% порівняно з попереднім роком – до 4,5 млн т. У результаті американські виробники сталі зіткнулися з дефіцитом сировини після припинення постачання з РФ і вимушено частково замістили чавун металобрухтом.

Український чавун

У 2022 році показники українського експорту чавуну впали на 59% р./р. – до 1,32 млн т. Проте вже у І півріччі цього року, завдяки відновленню рівня виробництва, Україна почала повертати свої позиції на глобальному експортному ринку чавуну. За підсумками першого півріччя 2023 року українські металурги наростили експорт чавуну на 26,1% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 799,7 тис. т. Основними споживачами українського чавуну за січень-червень були Польща (66% у грошовому вираженні), Іспанія (15,8%) та Чехія (8,1%). До війни більше половини чавуну, що експортувався з України, споживали США.

Загалом, українські метпідприємства у січні-червні поточного року скоротили виплавку чавуну порівняно з аналогічним періодом 2022 року на 37,5% – до 2,84 млн т. Таким чином, питома вага експорту чавуну до його виробництва становила 28,2%.

За словами Олександра Каленкова, президента ОП «Укрметалургпром», обсяг експорту чавуну багато в чому залежить від торговельної політики країн, основних імпортерів української металопродукції. На чавун, на відміну від готової продукції, немає обмежень, тому Україна часто вимушено експортує чавун, а не продукцію з вищою додатковою вартістю, наприклад, у США.

«Зараз складно щось прогнозувати щодо обсягів експорту чавуну з України. Наразі чавун виплавляють три українські підприємства – «Запоріжсталь», «Каметсталь» та «АрселорМіттал Кривий Ріг», які насамперед витрачають його для виробництва сталі. Крім того, на даний момент до кінця не зрозуміло, скільки, зокрема, зможе виробляти чавун «АрселорМіттал» у зв’язку з проблемами з водопостачанням після підриву дамби Каховської ГЕС», – зазначає Каленков.

Вищезгадані підприємства мають такі доменні потужності:

  • «АрселорМіттал Кривий Ріг» – 4 доменні печі (зараз у роботі одна потужністю 3,5-4 тис. т чавуну на добу);
  • “Каметсталь” – 3 доменні печі номінальною потужністю 4,35 млн т (у роботі дві з них);
  • «Запоріжсталь» – 4 доменні печі на 3,8 млн т (зараз у роботі – три печі).

У разі відсутності форс-мажорних обставин у країні та економіці Україна й надалі зможе нарощувати експорт чавуну. Зокрема, вже зараз метпідприємства “Метінвесту” завантажено на 60-70% від довоєнних показників. Ключовими ринками для українського чавуну залишаться країни ЄС та США.

Європейський ринок чавуну

За даними асоціації Worldsteel, у 2021-2022 роках виробництво чавуну в ЄС скоротилося. Зокрема, торік воно знизилося приблизно на 10,5% – до 70,7 млн ​​т із 79 млн т у 2021 році. Очевидне споживання чавуну в 2022 році склало 73,1 млн т.

Європа залежить від постачання російського чавуну, саме тому ця продукція не потрапила в жодний санкційний пакет ЄС, хоча союз заборонив імпорт багатьох видів металопродукції з РФ.

За даними Eurostat, у 2022 році імпорт чавуну в ЄС склав 2,44 млн т на $1,42 млрд, російський експорт чавуну в ЄС у 2022 році склав 1,17 млн ​​т. Більшу частину купувала Італія – 964,4 тис. т при загальному імпорті країнами в 1,28 млн т. На цьому фоні українські поставки чавуну до Євросоюзу минулого року виглядають невеликими – 255,5 тис. т.

Дивно, що за підсумками січня–квітня 2023 року ЄС скоротив імпорт чавуну з України на 28,1% р/р. до 98,7 тис. т. За той же період європейські споживачі придбали 351,2 тис. т (-25% р./р.) чавуну російського виробництва на €145,8 млн — у 3,5 рази більше, ніж українського.

Непослідовність європейської санкційної політики, логістичні складності, внутрішні форс-мажорні обставини (ризики стабільності постачання електроенергії та водопостачання підприємств) та кон’юнктура ринку в короткостроковій перспективі обмежують постачання українського чавуну. За умови припинення бойових дій, українські металурги своїми поставками чавуну можуть замістити ринкову частку російської продукції.

Заміщення чавуну

Надалі очікується зниження ролі чавуну на світовому ринку внаслідок впровадження нових технологій виробництва сталі. Найбільші металургійні компанії та країни – Євросоюз, США, Китай – ставлять собі завдання зниження викидів парникових газів і впровадження нових технологій.

«Ринок товарного чавуну в ЄС припинить своє існування вже за 7 років. Ми вважаємо, що чавун буде повністю витіснений HBI з 2030 року. Вся пропозиція чавуну до ЄС – це імпорт. Тому запровадження механізму СВАМ та зростання вартості квот на викиди СО2 у ЄС призведе до подорожчання імпортного чавуну у 2030 році на €140 на тонну. Це зробить чавун неконкурентоспроможним порівняно з HBI. HBI — екологічніша сировина. Вартість СВАМ для HBI, виробленому на природному газі, складе не більше €50 на тонну. Пропозиція HBI на світовому ринку поки що недостатня, але заявлено низку проєктів, що дозволить постачати 3-5 млн т HBI до ЄС у перспективі до 2030 року, зокрема з регіону MENA», – зазначає головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко.

Котирування чавуну повністю повторюють динаміку цін на металопродукцію у світі. Навесні 2023 року ціна була S470/т Black Sea FOB та S525/т Brazil FOB. Котирування чавуну на початок липня продовжували знижуватися до S360/т Black Sea FOB та S460/т Brazil FOB. Очікуване багатьма зростання цін на металопродукцію дозволить підрости й котируванням на чавун.

Загальний прогноз на 2023 рік говорить про зростання глобального експорту чавуну, при тому що він все одно поступатиметься рівнем 2021 року (11,7 млн ​​т). Попит повинен поліпшитися внаслідок більш сприятливої ​​макроекономічної ситуації, а основне зростання поставок повинна дати Індія, де вже скасували експортні мита на чавун, що діяли минулого року.