shutterstock

За основними показниками виробництва український ГМК у 2019 році піде в мінус. На це є одразу кілька причин

У 2019 році український ГМК повною мірою відчув усі «принади» негативного впливу зростання протекціонізму в світі та нестабільності світової кон’юнктури. Але біда прийшла й звідки не чекали – ревальвація нацвалюти на початку року була мало прогнозованою.

За попередніми оцінками ОП «Укрметалургпром», за підсумками 2019 року виробництво основних видів продукції знизиться:

  • сталі – до 20,5 млн т (-2,8% до 2018 року);
  • чавуну – до 20 млн т (-2,7%);
  • прокату – до 18 млн т (-2%).

«Це найгірший показник за весь період існування незалежної України. Для порівняння, у 2017 році було виплавлено 21,3 млн т сталі, у 2018 році – 21,1 млн т», – наголошують в «Укрметалургпромі».

Цифри приблизно відповідають даним Держстату щодо промвиробництва. Так, за 11 місяців обсяги випущеної продукції в металургії та виробництві готових металовиробів знизилися на 2,5% (у листопаді – на 8,3%). У видобутку залізних руд, навпаки, за січень-листопад спостерігається зростання на 0,9%, але за останній місяць періоду – падіння на 5,6%.

Протягом 2019 року прогнози виробництва коригувалися в бік погіршення. Наприклад, у травні в Мінекономрозвитку за результатами виробництва в січні-квітні 2019 року очікували, що за підсумками року виплавка сталі зросте на 7% – до 22,64 млн т. У серпні, за підсумками січня-липня, прогноз став більш песимістичним: сталь – зростання на 4%, до 21,9 млн т.

Втрати-2019

За оцінками GMK Center, у 2019 році вітчизняний ГМК недоотримав $2,8 млрд через негативні внутрішні та зовнішні фактори. Тільки виручка від експорту чорних металів за 11 місяців 2019 року знизилася на 10,5%, до $8,2 млрд. Нагадаємо, що в січні-листопаді 2018 року динаміка цього показника була протилежною – зростання на 16,9%.

Загалом, за розрахунками аналітиків GMK Center, список з 10 головних негативних чинників 2019-го для українського ГМК виглядає так.

ТОП-10 викликів 2019 року для ГМК України

ФакторВплив
1.Падіння споживання сталі на ключових для України ринках, зниження цін≈ -$1800 млн
2.Ревальвація гривні≈ -$400 млн
3.Дисбаланс між цінами на брухт і ЗРС на світовому ринку≈ -$300 млн
4.Протекціонізм на зовнішніх ринках≈ -$100 млн
5.Підвищення тарифів на вантажні залізнічні перевезення≈ -$100 млн
6.Політична нестабільність та її негативний вплив на внутрішній ринок≈ -$70 млн
7.    Обмеження поставок коксу і коксівного вугілля з Росії до України≈ -$25 млн
8.    Запуск ринку електроенергії в Україні≈ -$15 млн
9.    Зростання ставок екологічного податку≈ -$15 млн
10.«Керченська криза»≈ -$10 млн

Джерело: GMK Center

Світова кон’юнктура

Опитані GMK Center аналітики українських інвесткомпаній дали свою версію головних подій у світовому ГМК у 2019 році, які тією чи іншою мірою вплинули на Україну.

  1. Ескалація торгового конфлікту США і Китаю (лише наприкінці 2019 року з’явилася надія на вирішення цього спору).
  2. Аварія на дамбі Vale в Бразилії, яка зумовила зниження поставок залізної руди до Китаю і зростання цін на залізну руду на тлі подальшого посилення екологічних вимог до цієї продукції в Китаї.
  3. Запровадження квот на сталь в ЄС і зниження споживання сталі в Європі.
  4. Подальше зростання виробництва сталі в Китаї.
  5. Зниження споживання сталі з боку світових автовиробників.

У 2019 році відбулося різке погіршення кон’юнктури ключових для України ринків збуту металопродукції: Євросоюзу, Туреччини, Близького Сходу і Північної Африки. Падіння попиту становило: в ЄС – мінус 3%, у країнах MENA – мінус 7%, у Туреччині – мінус 20%.

З урахуванням експортної орієнтованості українського ГМК основними негативними факторами впливу були зовнішні події – падіння споживання на ключових для нас ринках (Євросоюз, Туреччина та ін.) і зниження цін на металопродукцію, дисбаланс між цінами на брухт і ЗРС на світовому ринку та протекціонізм на зовнішніх ринках . Вони в загальній сумі коштували, за оцінками GMK Center, $2,2 млрд.

«Падіння споживання сталі та цін на ключових для України ринках спричинило збитки на рівні близько $1,8 млрд. Це ринковий фактор. Він зрозумілий. Галузь циклічна, і раз на 5-7 років на ринку спостерігаються спади. Компанії до цього готові. Але коли на період ринкових спадів припадає посилення податкового тиску, підвищення тарифів на послуги природних монополій тощо, вітчизняна галузь страждає набагато сильніше, ніж наші основні конкуренти»,зазначає Андрій Тарасенко, головний аналітик GMK Center.

Внутрішні чинники

За оцінками GMK Center, другим за рівнем впливу на ГМК у 2019 році був фактор ревальвації гривні. З початку року курс нацвалюти зміцнився відносно долара на 16%, до 23,3 грн за долар. Це зробило гривню світовим лідером за темпами зміцнення. Слід сказати, що на початку 2019 року ніхто не прогнозував такого зміцнення нацвалюти, оскільки для цього не було (і немає) фундаментальних макроекономічних передумов. Але вже в середині 2019 року, коли стали зрозумілі масштаби подій, аналітики прогнозували, що ціна ревальвації буде для українського ГМК високою.

Наслідки ревальвації не обмежується лише підвищенням витрат компаній ГМК, номінованих у доларах США (в розмірі $390 млн). Ця цифра не врахувує зменшення обсягів продажів і виробництва, які ми втратили через підвищення собівартості нашої продукції.

«Особливо важливо, що все це відбувається на тлі плавного зниження курсу до долара національних валют наших головних конкурентів. Якщо ми втрачаємо ринки, то хтось обов’язково отримає з наших проблем користь», – додає Андрій Тарасенко.

До інших внутрішніх факторів впливу на український ГМК у 2019 році можна віднести політичну нестабільність та її негативний вплив на внутрішній ринок, запуск ринку електроенергії в Україні, зростання ставок екологічного податку та підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення. Загальна «ціна питання» – $ 200 млн, а з урахуванням фактору ревальвації внутрішні чинники коштували ГМК у 2019 році $600 млн.

«Щоб зрозуміти ступінь впливу внутрішніх факторів, достатньо подивитися на проблему протекціонізму. Конкретна сума, яку ми в цьому році втратили через цю проблему – $100 млн. У таку саму суму ми оцінюємо втрати від підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення. Тобто навіть один з внутрішніх факторів має такий самий ступінь впливу, що й глобальна проблема. Заради справедливості варто сказати, що втрати від протекціоністських заходів будуть сильніше відчуватися наступного року – не менше $350 млн», – пояснює Андрій Тарасенко.

Опитані GMK Center аналітики також дали свої версії головних подій в українському ГМК у 2019 році. Серед важливих подій-2019 Дмитро Чурін, глава аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital, називає зупинення основних виробництв на Дніпровському МЗ (DCH) і Дніпровському МК (формально належить корпорації ІСД). Це було вимушеним заходом оптимізації на слабкому ринку і вплинуло на загальні виробничі результати підприємств ГМК наприкінці року.

У свою чергу Денис Саква, старший аналітик інвесткомпанії Dragon Capital, виділяє зупинення поставок коксівного вугілля з Росії і запуск нової МБЛЗ на ММК ім Ілліча. Перше потребувало зміни логістики поставок, а друге стане хорошим базисом для збільшення виробництва в 2020 році.

Аналітик ІК Concorde Capital Дмитро Хорошун виділяє важливі моменти-2019 у роботі компаній ГМК, які при цьому прямо не впливають на виробничі показники, але дають компаніям вільніше «дихати» у фінансовому плані. Зокрема, експерт відзначає успішну реструктуризацію боргів «Інтерпайпу»та часткове рефінансування «Метінвестом» облігацій 2023 року шляхом випуску нових 10-річних єврооблігацій.

Корпоративні показники

Залежно від структури виробництва і продажів динаміка фінансових показників найбільших компаній ГМК у 2019 році істотно відрізнятиметься. Поки що річної інформації немає, але про загальну тенденцію цілком можна судити за 9-місячними даними. Вони свідчать про те, що сегмент виробництва й експорту руди почувається краще, ніж «чиста» металургія, тому в показниках компаній успіхи в рудному напрямі компенсували неуспіх у сталеливарному.

  1. У 2019 році Ferrexpo прогнозує виробництво окатишів майже на рівні попереднього року – 10,4-10,6 млн т. У січні-листопаді виробництво окатишів зросло на 0,03%, до 9,7 млн т. Останні доступні фінпоказники свідчать про стійке становище компанії. У І півріччі виручка Ferrexpo збільшилася на 28%, до $787 млн, за рахунок подорожчання залізної руди і збільшення обсягів продажів. EBITDA зросла на 59%, до $ 372 млн.
  2. За 9 місяців 2019 року виручка групи «Метінвест» зменшилася на 6% – до $ 8,49 млрд. Головна причина цього – зниження цін реалізації металопродукції. Однак зростання середньої ціни ЗРС і обсягів його продажів, а також металопродукції групи частково компенсували зниження EBITDA, яка впала на 39%, до $1,2 млрд.
  3. Виручка «Інтерпайпу» за три квартали 2019 року зросла на 5% – до $863 млн. EBITDA збільшилася на 45% – до $200 млн. У ключових сегментах роботи компанії була різноспрямована динаміка. Виручка від реалізації залізничної продукції зросла на 36%, до $297 млн, завдяки зростанню попиту на ринку Європи і СНД, особливо після припинення дії антидемпінгового мита. Водночас виручка від реалізації труб у січні-вересні знизилася на 7% – до $535 млн.
  4. Незважаючи на хороші виробничі показники АМКР – зростання за 11 місяців випуску прокату на 8,8%, до 4,2 млн т, виплавки сталі на 15%, до 4,94 млн т, чавуну – на 17,4%, до 4,9 млн т, – фінпоказники компанії істотно погіршилися через падіння цін на металопродукцію. У І півріччі АМКР зафіксував чистий збиток у розмірі 79,4 млн грн, тоді як у січні-червні 2018 року прибуток становив 4,2 млрд грн.

У таких умовах українські компанії ГМК у 2020 році зіткнуться з іще більшими викликами та проблемами, ніж у 2019 році. Можна прогнозувати, що очікувані фінансові та виробничі результати в наступному році не тішитимуть металургів і видобувачів руди.