Наслідки аварії на хвостосховищі Vale. complaintsbook.co.uk

Попри зростання цін на сировину в світі, вартість металопродукції в Україні в I кварталі майже не змінилася

Цінова ситуація на глобальному ринку гірничо-металургійної продукції в I кварталі не була стабільною. Аварія на хвостосховищі Vale та пов’язаний із нею дефіцит залізорудної сировини весь I квартал штовхали ціни на ЗРС вгору. За останніми даними, загальна річна потужність тимчасово зупинених активів Vale становить 92,6 млн т. Погіршив ситуацію циклон «Вероніка», через який Австралії довелося скоротити постачання залізної руди.

Відповідно, зберігаються передумови для утримання високих цін на залізорудну сировину. З 1 по 4 квітня ф’ючерси на залізну руду 62% Fe (CFR Китай) зросли з $87,5 за т до $92,5 за т.

При цьому, за даними Держслужби статистики України, внутрішні ціни в промисловості в березні знизилися на 1% після падіння по 1% у лютому й січні. Однак березневі ціни в металургії зросли на 0,7%.

Сировинний фактор

За словами головного аналітика GMK Center Андрія Тарасенка, високі ціни на ЗРС на світовому ринку зумовлені виключно дефіцитом, що виник після аварії в Бразилії. Це, в свою чергу, вплинуло і на зростання вартості кінцевої продукції.

«Світовий попит на металопродукцію відносно слабкий. Виробнича активність у ЄС, Китаї та США сповільнюється. Тобто поки що високі ціни тримаються через проблеми з сировиною, а не через великий попит. Тому зараз спостерігаються відносно високі ціни на напівфабрикати і відносно низькі на готову металопродукцію. Надалі можливе зниження цін на металопродукцію. Але загалом цей рік може бути непоганим», – пояснює Андрій Тарасенко.

Фінансовий аналітик Віталій Шапран відзначає, що для України зростання цін на ЗРС – це добре. Усі вітчизняні металурги забезпечені власною сировиною. Тому у разі зростання цін на сталевий прокат через подорожчання сировини падіння маржі вітчизняним металургам не загрожує.

«Утім, оскільки подорожчання прокату відбувається через подорожчання сировини, дуже імовірним є варіант, коли за зростання цін падатиме обсяг реалізації через зниження попиту і обмежену конкуренції на ринку сталевого прокату в регіонах. Тому ефект від подорожчання ЗРС має бути короткостроковим. Звісно, якщо не прийдуть обнадійливі новини з КНР про відновлення зростання споживання сталевого прокату», – уточнює Віталій Шапран на своїй сторінці у Facebook.

Баланс цін

Українські металурги намагаються дотримуватися балансу експортних і внутрішніх цін на свою продукцію. Хоча іноді допускається лаг плюс-мінус один місяць.

«Ми змушені робити так, щоб наші продажі були ефективними на всіх ринках. І якщо, наприклад, гривня починає дуже сильно девальвувати, то ми починаємо поетапно підтягувати ціни до рівня якихось доларових паритетів, за якими можна продавати на експорт», – говорив екс-гендиректор ТОВ «Метінвест-СМЦ» Дмитро Ліппа на VII Національної конференції учасників ринку сталевого будівництва.

«Продавати на зовнішньому ринку не дешевше, ніж на внутрішньому – важлива умова чесної торгівлі, щоб наших виробників не звинуватили в демпінгових постачаннях. З іншого боку, продавати на внутрішньому ринку дешевше – також не має сенсу, вигідніше експортувати», – констатує Андрій Тарасенко.

Думка споживача

Споживачі металопродукції відзначають різноспрямовані цінові тенденції щодо різних видів товару. Наприклад, генеральний директор «Аурум Груп» Андрій Жарій розповідає, що в лютому відбулося зниження цін відносно січневих котирувань на плоский прокат у середньому на 4,5%.

«Однак уже в березні тенденція змінилася, і зростання цін по відношенню до лютого становило 1,25%. При цьому ціни на спеціальний прокат не змінилися», – уточнює Андрій Жарій.

«У січні-березні ми купували метал переважно у «Метінвесту», ціна не змінювалася», – додає Дмитро Тимофєєв, директор департаменту логістики та забезпечення ТОВ «СРЗ» (Азовський судноремонтний завод).

За словами Юрія Віняра, директора з розвитку і співзасновника компанії «АртБудСервіс» (нежитлове будівництво), із січня по березень ціни на основні види металоконструкцій в середньому не змінилися. Є незначне підвищення на окремі види продукції, переважно на сортовий прокат: трубу, швелер, двотавр.

«Ми як генпідрядник здебільшого купуємо готові металоконструкції у заводів виробників, у яких ціни в середньому за останні півроку не змінилися, є коливання в межах не більше 3-5%», – додає Юрій Віняр.

Товарні особливості

Багато що залежить від специфіки конкретного товару. Показовим прикладом є арматура. Вона у великих обсягах продається і на внутрішньому і на зовнішніх ринках.

Як зазначає Владислав Кононов, керуючий партнер девелоперської компанії AVM Development Group, з початку року вартість арматури для житлового будівництва збільшилася в середньому на 6%.

«Однак динаміка цього показника майже на 10% нижча, ніж рік тому. У квітні минулого року остання з початку року становила 15%», – каже Владислав Кононов.

«Ціна арматури безпосередньо залежить від потреб ринку й сезону. Взимку вона знижується, навесні знову набирає обертів, причому досить різко – до 10-15% як в один, так і в інший бік. У нашій країні майже відсутня конкуренція в цьому сегменті ринку, тому такі скачки, швидше за все, регулюються в ручному режимі через дилерську мережу», – пояснює Юрій Віняр.

Валютні ризики

«Обсяги продажів на внутрішньому ринку порівняно з експортом (80% і 20% відповідно) відносно невеликі, – запевняє старший аналітик інвесткомпанії Dragon Capital Денис Саква. – Тому валютні ризики для металургійних компаній незначні».

Однак варто зазначити, що значна частка витрат металургів прив’язана до гривні: електроенергія, зарплата, вантажоперевезення тощо. Показовим прикладом можна вважати звіт про роботу «Метінвесту». У 2018 році собівартість реалізованої продукції компанії зросла на 35%, що пов’язано зі збільшенням вартості товарів і послуг для перепродажу, сировини, а також зі зростанням витрат на персонал, транспортування й енергоресурси.

У січні-квітні в Україні курс гривні відносно долара зміцнювався на тлі доволі високої інфляції. З початку року станом на 11 квітня офіційний курс національної валюти зріс на 3,3% – до 26,77 грн за долар.

Ревальвація гривні не вигідна експортерам. Зростання собівартості в доларовому еквіваленті знижує їхню конкурентоспроможність.