«Метінвест» виробив та відправив на фронт понад 250 макетів різних систем озброєння

Компанії ГМК виробляють реалістичні муляжі військової техніки

Від самого початку війни і донині український бізнес, зокрема й гірничо-металургійні підприємства, допомагав і допомагає армії. Багато підприємств ГМК почали випускати потрібну для оборони продукцію, наприклад, протитанкові їжаки і металеві шипи, плити для бронежилетів тощо. У міру продовження бойових дій бізнес почав допомагати ЗСУ більш точково, виходячи з конкретних потреб – захист людей і техніки, введення в оману противника. Останнє не властиво функціям бізнесу, але повністю співвідноситься зі специфікою бойових дій.

Сталеві зусилля

На початку війни ресурси підприємств ГМК (техніка, будматеріали, паливо, люди) йшли на створення оборонних позицій навколо міст розміщення – блокпостів, траншей і різних укріплень. Однак практично одночасно металургійні підприємств на базі металопродукції, що випускається, почали виробляти протитанкові їжаки та шипи для пошкодження коліс у автотехніки. Згодом асортимент продукції військового призначення та/або для потреб ЗСУ істотно розширився.

Якщо звести докупи всю номенклатуру продукції, що випускається підприємствами ГМК для потреб військових, то їх можна згрупувати так:

Сили оборони

1. «Баггі» для подолання бездоріжжя.
2. Саперні кішки та лопати.
3. Окопні пічки.
4. Труби та профіль для виготовлення ліжок.

Захист людей

1. Пластини для бронежилетів.
2. Мінібастіони.
3. Бліндажні модулі (конструкція 2*6 метрів для зміцнення оборонної споруди).
4. Броньовані щити для кулеметників та операторів великокаліберної зброї.

Захист техніки

1. Металеві укриття-сітки для «лову» безпілотників, що барражують.
2. Макети систем озброєння.

«Головне завдання цих інженерних споруд – рятувати життя військовослужбовців. Кожна ракета, кожен снаряд, кожен дрон, використаний агресором на об’єкт із металу та фанери – це зменшення його можливості використовувати ці боєприпаси проти техніки та особового складу ЗСУ. «Метінвест» ще у 2022 році відгукнувся на запит військових і завдяки команді професіоналів зміг налагодити виробництво макетів у стислі терміни. Для нас це лише невелика частина внеску, який може зробити приватна компанія у спільну мету – перемогу України», – зазначає Олександр Мироненко, операційний директор групи «Метінвест».

Макетна практика

Наразі вершиною інженерної думки і логічним продовженням допомоги військовим за допомогою металопродукції, що випускається, та інших підручних матеріалів є напівсерійний випуск на потужностях підприємств ГМК макетів різних видів військової техніки, які використовують як хибні цілі, спонукаючи армію РФ витрачати дорогі боєприпаси (ракети, снаряди або дрони).

Можна відзначити такі види металопродукції, яка використовується при виробництві макетів: арматура, швелер, куточок, профільна труба, катанка, плоский прокат, вальцьований лист, сітка. Як додаткові матеріали, крім металопродукції, при виробництві макетів використовуються тара з-під різної продукції, пластикові труби, жорсткий пінопласт, використані шини, деревина і металобрухт. Наприклад, макет міномета виготовляється з відрізка каналізаційної труби, закріпленої на старій супутниковій антені.

На початку макети були не дуже реалістичними, але в міру роботи над ними моделі вдосконалювалися і набували все більшої схожості з реальними зразками військової техніки – аж до розташування гайок і гвинтів. Ключові принципи виробництва:

• максимально можлива схожість;
• легкість обробки матеріалів;
• легкість макетів, щоб їх можна транспортувати;
• легкість відновлення у разі незначних ушкоджень після бойової поразки;
• дешевизна виробництва.

«Метінвест» освоїв виробництво макетів радянських гаубиць Д-20, американських гаубиць М777, мінометів, українських і західних радіолокаційних систем та іншої техніки. Зараз компанія може виробляти 10-15 різних макетів на місяць.

«Кілька місяців тому ми запустили цю виробничу лінію, щоб досягти максимальної схожості з реальною зброєю. Спочатку ми збирали фотографії справжньої техніки, зокрема, українських, американських та європейських моделей. А після налагодження технології масштабували виробництво. Ми вже виробили близько 250 макетів і постійно розширюємо наш арсенал», – розповідає Олег Давиденко, директор Департаменту корпоративних комунікацій «Метінвесту».

Водночас інші виробники виготовляють якісні муляжі танків радянського зразка, що перебувають на озброєнні ЗСУ, а також мобільних ракетних систем або HIMARS.

Виробництво макетів має різну трудомісткість. Так, виготовлення моделі гаубиці Д-20 займає чотири дні, а американської М777 – 14 днів. Копію радара Sentinel A4 можна зробити за три тижні, а складніший радар 35D6M – за місяць. Вартість кожного макета становить від кількох сотень до кількох тисяч євро.

У міру зростання досвіду у виробництві та запитів ЗСУ муляжі військової техніки постійно вдосконалюються. Наприклад, на додачу до фанери, яка не дає потрібного теплового випромінювання, щоб обдурити російські тепловізійні радари і дрони, використовують сталь. Також розширюється «асортимент» муляжів, щоб відповідати потребам військових, які постійно отримують нові західні системи озброєння. Таким чином, фахівці «Метінвесту» разом із військовими постійно вдосконалюють моделі для їхньої максимальної ефективності.

Оцінка ефективності

Створення хибних цілей – не нова практика, їх застосовували ще під час Другої світової війни. Армія агресора також застосовує надувні макети танків Т-72, але навіть не в найсильнішу оптику українських безпілотників видно їхню кострубатість через низьку якість виробництва.

Створені метпідприємствами макети завдяки своїй візуальній схожості з реальними зразками вже довели свою ефективність на фронті – вони ставали мішенями для агресора, рятуючи справжню техніку і життя українських воїнів.

Успішність виробництва вимірюється кількістю знищених муляжів. За попередніми оцінками, війська РФ знищили близько половини з макетів військової техніки, які “Метінвест” виготовив для ЗСУ.

«Ми вважаємо не кількість виготовлених приманок, а кількість знищених, і це для нас головне, – кажуть у «Метінвесті». – Чим швидше наші макети будуть знищені, тим краще для нас».

За словами директора Департаменту корпоративних комунікацій «Метінвесту» Олега Давиденка, попит на нові макети зростає що свідчить про те, що вони ефективно виконують свою функцію.

«Нещодавно російські війська випустили ракету Х-35 вартістю близько 1 млн. євро для знищення радіолокаційної системи-муляжу. На макет радара ми витратили $1000», – додає керівник одного із підприємств «Метінвесту» на умовах анонімності.

За понад півтора року російської агресії «Метінвест» у рамках ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова вже спрямував на підтримку захисників 2 млрд грн. Зокрема, на власних потужностях виготовлено та придбано 150 тис. бронежилетів, понад 200 мобільних укриттів, понад 250 макетів військової техніки тощо.

Сучасна війна не потребує багато сталі та металопродукції, вона більш технологічна. Але українські підприємства знаходять свої ніші та роблять внесок в обороноздатність України.