У I півріччі лідери ринку суднобудування спустили на воду вісім різноцільових плавзасобів

Українське суднобудування продовжує відновлюватися після тривалого падіння. У І півріччі 2019 року лідерами галузі залишалися СБЗ «Нібулон», ПрАТ «Кузня на Рибальському» і Smart Maritime Group (SMG). У цей період українські суднобудівники з певним успіхом продовжували освоювати три напрями: будівництво суден типу «ріка-море» для власних потреб («Нібулон»), будівництво суднових корпусів для західних замовників (SMG) та військове суднобудування («Кузня на Рибальському»).

GMK Center вирішив поцікавитися, які судна побудували наші корабели і скільки для цього використали металу. А заодно – освіжити галузеву статистику за попередні періоди.

Уточнені дані

За уточненими даними асоціації «Укрсудпром», загальний обсяг продукції, реалізованої суднобудівними підприємствами України, в 2018 році становив майже 3 млрд грн. Це на 32% більше за аналогічний показник 2017 року.

Обсяг послуг із судноремонту минулого року становив 501 млн грн (+47% до 2017 року). Але реалізація суднобудівної продукції зменшилася на 15%, до 1,2 млрд грн. Частину суден фактично здали вже у 2019 році.

За даними «Укрсудпрому», загалом за 2017-2018 рр. побудовано для внутрішнього ринку 25 суден, на експорт – три. Судноремонт за той самий період становив 263 і 108 плавзасобів відповідно.

Другий рік поспіль зростала й кількість робочих місць у суднобудуванні й судноремонті (у 2017 році на 495 р/м, у 2018 році – на 442). Загалом на суднобудівних підприємствах працюють понад 5 тис. осіб. З них у суднобудуванні й судноремонті – майже 3 тис.

«Нібулон»

У I півріччі поточного року список лідерів на українському ринку суднобудування залишився незмінним. Протягом січня-червня «Нібулон» ввів в експлуатацію чотири буксири проекту POSS-115. Ремонт і планове обслуговування на підприємстві пройшли 16 вантажних і пасажирських суден.

«До кінця року суднобудівний завод здасть в експлуатацію дві самохідні шаланди. А 20 вересня – потужний 140-метровий самохідний перевантажувач Nibulon Max з двома крановими частинами і зерносховищем на 10 тис. т, судно проекту P140 – складну інженерну споруду, а також найдовше кранове судно класу «ріка-море», побудоване за останні 25 років незалежності й за всю історію заводу», – відзначають у прес-службі «Нібулона».

Згідно з планами заводу здійснюватиметься будівництво чотирьох несамохідних суден-площадок відкритого типу, двох портових буксирів та інше. Флот компанії до кінця 2019 року побудує близько 80 суден, а у фінансовому виразі обсяги суднового виробництва виростуть приблизно на 30%.

«Згідно з виробничою програмою на 2020 рік будуть побудовані чотири несамохідних судна, два буксири-кантувальника потужністю 1600 к.с. і серія несамохідних суден. Також у планах компанії будівництво нафтоналивного несамохідного судна й сучасного рейдового катера», – додають у «Нібулоні».

Smart Maritime Group

У березні на Миколаївській і Херсонській верфях SMG здали два однотипних танкери-хімовози для голландської компанії VEKA Shipbuilding WT B.V. Їх будівництво розпочалося у 2018 році. Вартість цього контракту становить понад 145 млн грн. Також на Миколаївській верфі виготовляють другу партію комінгсів для суховантажу типу Chelsea, який будує Херсонська верф на базі судна-донора «Волго-Дон».

Зараз на Херсонській верфі розпочали будівництво третього танкера-хімовоза. Загалом у 2019 році SMG планує довести показники виробництва до 800 млн грн (+31%).

Спуск танкера для голландської VEKA Group

«Кузня на Рибальському»

Цього року на ПрАТ «Кузня на Рибальському» спустили на воду черговий малий броньований артилерійський катер типу «Гюрза-М» і середній розвідувальний корабель, побудований на базі риболовецького траулера. Також на підприємстві заклали ще один катер «Гюрза-М» і десантно-штурмової катер «Кентавр».

Разом з тим у зв’язку зі зміною власника поки що незрозуміло, якими є перспективи заводу щодо продовження будівництва військових катерів та/або цивільних суден.

Спуск на воду катера типу «Гюрза-М»

Судноремонт

Доволі значні обсяги на підприємствах галузі припадають на судноремонт. Так, в I півріччі Іллічівський судноремонтний завод виконав ремонт на 28 судах. Ще на 30 плавзасобах ремонтні роботи тривають.

За словами генерального директора ТОВ «СРЗ» (Азовський судноремонтний завод) Олега Турського, з початку року відремонтовано 10 суден, переважно малого та технічного державного портового флоту і комерційного вантажного. На сьогодні одночасно, але на різних етапах, на судноремонтних майданчиках перебувають одразу кілька суден. У плавдоці завершує докування т/х «Сборщик-306» АМПУ.

Портфель замовлень підприємства сформований до кінця грудня 2019 року – загалом буде відремонтовано близько 25 суден за потенційної можливості 120 суден на рік. Згідно з досягнутими домовленостями, в 2020 році «СРЗ» планує забезпечити судноремонт близько 50 суден різного призначення.

Певні обсяги судноремонту є й на інших підприємствах галузі: Ізмаїльському судноремонтному заводі «Дунайсудносервіс», суднобудівному заводі «Океан» у Миколаєві та інші.

У докуванні «Механика Юзвовича» взяли участь «Микита Безпалий» і «Капітан Маркін»

Непрофільна продукція

Слід зазначити, що суднопідприємства виробляють також різні металовироби і конструкції. У загальному обсязі продукції, виробленої на підприємствах «Укрсудпрому» в 2018 році, такий «неформат» займав більше 30%. Так, на Азовському судноремонтному заводі виготовляють грейфери різного об’єму для мостових і портальних кранів, а також каркасні й модульні металоконструкції.

У свою чергу завод «Океан» виробляє мостові конструкції, які були використані, наприклад, у будівництві пішохідно-велосипедного моста через Володимирський узвіз в Києві.

Грейфер для коксового виробництва

Суднове металоспоживання

За оціночними даними GMK Center, суднобудівні й судноремонтні потреби великих підприємств не перевищують 20-30 тис. т прокату на рік. У 2018 році обсяг металопрокату, проданого «Метінвестом» суднобудівним і судноремонтним підприємствам в Україні, становив близько 20 тис. т.

Найбільшим споживачем металу серед суднобудівників є компанія «Нібулон», яка використала в I півріччі близько 4,5 тис. т. У 2018 році компанія спожила 6,4 тис. т суднобудівного металу.

«Нібулон» будує 140-метровий самохідний перевантажувач проекту П-140 Nibulon Max, на будівництво корпусу і кришок люкових закриттів якого використали близько 5 тис. т металу. Загалом план споживання заводом металу на поточний рік становить приблизно 7,4 тис. т.

Іншим великим споживачем суднового металу є SMG. Для будівництва двох однотипних танкерів-хімовозів дедвейтом понад 5 тис. т (довжина – 110 м, ширина – 13,5 м, висота борту – 6,6 м) використано понад 2,4 тис. т суднобудівної сталі виробництва ММК ім. Ілліча. У 2018 році на суднобудівний напрям у SMG витратили 2,3 тис. т металу. План на 2019 рік – приблизно 4,4 тис. т для суднобудування і 3 тис. т для судноремонту.

Обсяги металоспоживання на «СРЗ» за I півріччя становили близько 500 т. Минулого року металоспоживання на заводі становило 2,5 тис. т, в тому числі на потреби судноремонту – близько 200 т.

Заходи поліпшення

Сьогодні більше 80% світового обсягу суднобудування припадає на Китай, Південну Корею і Японію. У цих країнах для розвитку суднобудування в різний час застосовували різні преференції – держгарантії, субсидії, пільгові кредити. У 2000-2005 рр. в Україні також діяла спеціальна система податкового стимулювання, яка показала непогані результати. Чистий результат податкового експерименту для держбюджету становив 4-5 млрд грн (у цінах 2018 року).

У зв’язку з цим асоціація «Укрсудпром» наполягає на необхідності надання спеціальних умов для суднобудування, тобто податкових пільг для галузі, а також надання інших видів організаційних преференцій:

  • звільнення від сплати ввізного мита на вироби для суднобудування;
  • звільнення від сплати ПДВ на імпортовані вироби, призначені для суднобудування;
  • використання на розвиток суднобудування податку на прибуток, отриманого від суднобудування;
  • впровадження кредитування експорту (до початку роботи Експортно-кредитного агентства);
  • заохочення вітчизняних судновласників до будівництва суден на наших верфях на добровільній основі.

У рамках цих пропозицій «Укрсудпром» просуває законопроект «Про державну підтримку суднобудування України шляхом впровадження спеціальних умов регулювання», а також ініціативи щодо створення вільної митної зони та СЕЗ «Миколаїв».

Зі свого боку компанія «Нібулон» для стимулювання суднобудування пропонує скасувати:

  • плату за розведення та/або піднімання ферм мостів для суден, що побудовані на території України і ходять під українським прапором;
  • плату за проходження шлюзами Дніпровського каскаду для суден, що побудовані на території України і ходять під українським прапором;
  • рентну плату за спеціальне використання води;
  • сплату акцизного податку на пальне для річкових суден або запровадити його повну чи часткову компенсацію.

Окремо «Нібулон» пропонує стимулювати будівництво і придбання суден. Для цього, вважають в компанії, необхідно прийняти відповідний закон, який створить стимули для розміщення замовлень на українських заводах і вимагатиме використання не менше 40-50% матеріалів українського походження. Крім тих видів судів, будівництво яких в Україні неможливо.

В умовах ефективної системи держпідтримки суднобудування дасть поштовх іншим галузям (машинобудуванню, металургії та іншим). За оцінками ЦТС і «Укррічфлоту», один долар інвестицій у суднобудування дає кілька доларів споживання в суміжних областях. Якщо взяти за основу річкові перевезення, то для задоволення попиту обсягом 32 млн т потрібно побудувати більше 250 од. річкового флоту. Це вимагає більше $1,6 млрд інвестицій. За 10 років ці вкладення згенерують створення більш 8,3 тис. робочих місць, зростання споживання в суміжних галузях на рівні $2,6 млрд, близько $732 млн бюджетних відрахувань і понад $1 млрд зарплат.