facebook.com/seaportYuzhny facebook.com/seaportYuzhny
Порт Південний

Розблокування морських портів для продукції ГМК забезпечить зростання валютних надходжень та стабілізацію курсу

Експорт залізної руди і металопродукції був і залишається істотним джерелом наповнення держбюджету та валютних надходжень у країну. Однак, ряд складнощів у логістиці та ринкові фактори зумовили його зниження. Це стало однією з причин різкої девальвації гривні за останні тижні. Відновлення експорту продукції ГМК – важливий чинник забезпечення макроекономічної стабільності.

Минулі досягнення

За підсумками 2021 року українські гірничо-металургійні компанії забезпечили близько $22 млрд або третину експорту товарів з України.

Сьогодні Україні фактично недоступні такі споживачі металопродукції як Туреччина (більш ніж у 14 разів скоротився середньомісячний експорт), Китай, Британія, США, країни MENA.

Та ж ситуація і по залізорудній сировині: головним споживачем української ЗРС минулого року був Китай з часткою 43% в експорті. Сьогодні цей споживач відсутній, оскільки експорт із України можливий лише залізницею. Це ж справедливо і щодо інших азіатських країн, Туреччини та MENA, на які припадало до 10%.

Рудна логістика

Традиційні шляхи експорту руди та металопродукції – через морські порти. Морським шляхом, за оцінками GMK Center, забезпечувалось понад 60% експорту. Ключовими в цьому відношенні були два порти – Ізмаїл і Південний. З «Ізмаїлу» вантажі йшли вгору по Дунаю до європейських споживачів, а з «Південного» – до Китаю та інших замовників.

Воєнний час

Тепер же, під час війни, недоступність портів різко обмежила обсяги експорту ЗРС та металопродукції. Хоча Україна і змогла збільшити постачання в ЄС залізницею, частково замінивши там російську продукцію, проте доступної пропускної спроможності на західних прикордонних переходах катастрофічно не вистачає. Тому через блокаду портів Україна втрачає понад 60% потенційного експорту продукції ГМК і відповідно недоотримує до 20% валютної виручки, що негативно впливає на курс.

«Зниження виробництва в галузі, а також експорту – це дуже прикро для української економіки з огляду на те, що ГМК є традиційною основою для експорту та валютних надходжень до країни – загалом маючи тут 30%. Галузь у довоєнний час була лідером з інвестицій – кожен 4-й долар, витрачений на модернізацію в Україні, був саме в цьому напрямі», – зазначає президент УСПП Анатолій Кінах .

Були, звичайно, спроби поставок до Китаю через морпорти суміжних країн – Польщі ( Свиноуйсьце ) та Румунії ( Констанца ). Але це обходилося надто дорого («пробки» вагонів на кордоні та прямі заборони на експорт через окремі прикордонні переходи), тому постачання так і залишилося пробним.

У перспективі розвантажити ситуацію на кордоні має реалізація «зернової» угоди. Перші судна із зерном із Одеси вже пішли. Але підвищення тарифів на залізничні перевезення на 70% робить постачання залізницею до Європи недоцільними. Це збільшило транспортні витрати до 4-х разів.

«Якщо не втрутитися в ситуацію, то ми, по-перше, втратимо європейський ринок, де вже успішно замістили Росії. Тепер туди заходять компанії-експортери із Бразилії, Австралії, ПАР. По-друге, втрата робочих місць та експортних надходжень у нинішній ситуації війни ляже неймовірним додатковим тягарем на бюджет, що й так щомісяця має дефіцит у $5 млрд. Уряду необхідно обговорити разом з представниками галузі та експертами, як наростити обсяги видобутку залізної руди, виплавки сталі та їхнього експорту», ​​– вважають в Українському союзі промисловців та підприємців (УСПП).

Тому дуже важливо уряду разом із представниками ГМК напрацювати механізми компенсації втрат, завданих сектором. Це зниження податкового навантаження, зокрема рентних ставок на видобуток, тарифів на вантажоперевезення, забезпечення відсутності «ручного» втручання в роботу системи автоматичного відшкодування ПДВ експортерам, вирішення проблем експортної логістики – цілеспрямована робота за участю міжнародних структур із розблокування морських портів для експорту ГМК.

«Таким чином ці кроки забезпечать ще одне потужне джерело припливу валюти до країни, що сприятиме стабілізації курсу національної валюти. Об’єктивним курсом у даних умовах ми вважаємо 36,6-37 грн за долар, решта – відповідь ринку на труднощі з експортом та такими новаціями від уряду, як можливість додаткового 10%-го оподаткування імпорту», ​​– додає Анатолій Кінах.

Непростий вихід

Розблокування портів для експорту металургійних вантажів справді було б найкращим рішенням для стабілізації курсу. Наприклад, одне судно із залізною рудою забезпечує понад $14 млн експортного виторгу – трохи більше, ніж судно із зерном, а судно з металом дає $16,5 млн експортного виторгу. Це могло б підвищити валютні надходження до країни на сотні мільйонів доларів на місяць.

«Наше нинішнє вузьке місце на західному кордоні – воно не в змозі впоратися з потоком експортних вантажів, вагони стоять щонайменше по 2-3 тижні. Тому я вважаю, що будь-яке розширення угоди перевезення з портів, у тому числі на металургійні вантажі, а раніше так експортувалося 70% експортних вантажів – буде благом», – підкреслює економіст Данило Монін.

Бачимо, що питання стабілізації ситуації на валютному ринку вкрай гостре. Сьогодні у розробці знаходиться документ про запровадження 10% імпортного мита на весь імпорт. Це, на думку уряду, має скоротити попит на валюту для імпорту. Але є інші шляхи – стимулювати експорт.

«На тлі зниження цін на метал та руду експортний виторг меткомпаній дещо знизиться, але навіть цей рівень при зростанні експорту сприятиме підтримці курсу національної валюти», – каже Володимир Панченко, доктор економічних наук, партнер компанії KSP Strategies

Знову ж таки – вкрай важливо отримати доступ до інших ринків, крім Європи. Наприклад, можна було б постачати труби на найбільші ринки – США та Близького Сходу. Українська дипломатія досягла успіху, коли в США було скасовано 25% імпортне мито на сталь з України. Але фактично скористатися цим ніхто не може – закрито шляхи експорту.

Це також зростання економіки не тільки за рахунок зростання випуску, а й за рахунок нормалізації роботи портів. Це непростий шлях, але гра коштує свічок. Вигоди очевидні.