icon
Фото – Industrial Accelerator Act: ЄС робить ставку на промислове відродження pixabay.com

Пропозиції щодо європейського складника, які будуть невдовзі оприлюднені, вже є суперечливими

У лютому поточного року Єврокомісія має запропонувати Закон про промисловий акселератор (Industrial Accelerator Act, IAA). Пропозиція охоплюватиме положення про запровадження вимог щодо європейського вмісту стосовно промисловості (Made in Europe, «Зроблено в Європі») до державних закупівель і посилення місцевих партнерств. План щодо європейських преференцій став дискусійним ще до його офіційного представлення.

Європейські преференції

На початку лютого в газетній статті, яку підписали понад тисяча гендиректорів та інших бізнес-лідерів, єврокомісар із промислової стратегії Стефан Сежурне підкреслив: регіон має захистити власні галузі промисловості за допомогою стратегії «Зроблено в Європі». Він закликав до європейських преференцій на єдиному ринку, щоб протидіяти посиленню конкуренції з боку Китаю і США.

Єврокомісар нагадав, що інші великі економіки вже застосовують національні преференції для захисту стратегічних активів. Згідно з його пропозицією, компанії, які отримують державні закупівлі, державну допомогу чи іншу фінансову підтримку, матимуть виробляти значну частину своєї продукції в межах ЄС. Така сама логіка має застосовуватися до прямих іноземних інвестицій.

Industrial Accelerator Act, як очікується, має бути сконцентрований на трьох основних сферах:

  • Створенні провідних ринків для декарбонізованої промислової продукції, посиленні попиту на таку продукцію, вироблену в ЄС, через запровадження низки спільних критеріїв.
  • Прискоренні бюрократії та спрощенні процедур отримання дозволів для стратегічних промислових та інфраструктурних проєктів.
  • Впровадженні низьковуглецевого маркування, яке спочатку охоплюватиме сталь, а згодом і цемент.

Різне бачення

До неформального саміту лідерів ЄС, який відбувся 12 лютого, країни – члени блоку, зокрема його найбільші економіки, підходили з різними позиціями щодо питання «Зроблено в Європі». Франція наполягала на суворих критеріях (обмеження для країн Європейської економічної зони), щоб стимулювати та відновити виробництво, особливо в таких секторах, як чисті технології, сталь, автомобілебудування та хімпром.

Німеччина пропагувала вільніший підхід – «Зроблено з Європою», який би дозволяв участь третіх країн (тих, що мають угоду про вільну торгівлю з ЄС, або держав-однодумців). Берлін прагнув обмеження у часі та застосування європейських преференцій до певного переліку продуктів. За цілеспрямований підхід, обмежений певними секторами, були Польща, Угорщина,Бельгія та Італія.

Група країн Північної Європи й Балтії (Фінляндія, Швеція, Естонія, Латвія та Литва), до яких приєдналися Нідерланди, у спільному неофіційному документі, який з’явився за кілька днів після статті Сежурне, висловили думку, що європейські преференції можуть звести нанівець зусилля ЄС щодо спрощення та додати ще один рівень регулювання для європейських компаній. На їхнє переконання, ініціатива має керуватися трьома принципами: обмеженість, пропорційність і чітке розуміння наслідків.

Позиція галузей щодо європейських преференцій також була різною. Напередодні зустрічі 12 лютого кілька представників секторів заявили Euronews, що наростальний тиск на виробників щодо перенесення виробництва до Європи порушить чинні маршрути постачання і змусить вибудовувати нові.

Автопромисловість критично поставилася до підходів щодо місцевого вмісту через особливість своїх ланцюгів постачань і ризик зворотної реакції з боку інших держав. Подібні застереження були і в авіаційного сектору.

Європейська рада хімічної промисловості повідомила, що критерії «Зроблено в Європі» працюватимуть лише за умови впровадження ефективних критеріїв для стимулювання всіх ланцюгів створення вартості, а не лише виробництва кінцевої продукції в ЄС. Сталеливари підтримують зміцнення внутрішнього виробництва, як і індустрія чистих технологій, хоча і не без певних застережень.

Іноземні інвестори, зокрема азійські, були занепокоєні, що плани європейців можуть нав’язати їм певні умови: передавання технологій, спільні підприємства, зобов’язання щодо наймання місцевих працівників.

Президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн під час неформального саміту лідерів блоку назвала європейські преференції потрібним інструментом, який сприятиме зміцненню власної виробничої бази Європи. Вона заявила, що це тонка грань і не існує універсального рішення. Кожна пропозиція має бути підкріплена ґрунтовним економічним аналізом і відповідати міжнародним зобов’язанням ЄС.

За словами президента Європейської ради Антоніу Кошти, обговорення продемонстрували існування широкої згоди щодо необхідності пропорційного та цілеспрямованого європейського принципу преференцій для обраних стратегічних секторів.

Президент Франції Еммануель Макрон визнав, що європейські компанії мають отримувати переваги лише у певних критичних секторах, які перебувають під особливою загрозою. Які саме сектори це будуть, визначать під час березневого саміту лідерів Євросоюзу.

Переглянута позиція

За даними ЗМІ, які посилаються на останній витік проєкту IIA, зміни до «Зроблено в Європі» вказують на пом’якшення правил. Як зазначає Fastmarkets, нова пропозиція дає можливість прирівнювати обрані треті країни (ті, що відповідають цілям безпеки та стійкості блоку) до виробників ЄС у державних закупівлях стратегічних промислових товарів, включно зі сталлю.

Переглянутий текст зберігає визначення «походження з ЄС», яке охоплює виробництво блоку і Європейської економічної зони, проте додає механізм, що дає можливість Єврокомісії визначати конкретні треті країни як еквівалентні. ЄК зможе скасувати цей статус у разі серйозних порушень.

Передбачено обмеження на прямі іноземні інвестиції з боку країн, які контролюють понад 40% світового виробництва в критично важливих секторах (акумулятори, електромобілі, технології відновлюваної енергії). У попередньому проєкті контроль і вимога щодо схвалення інвестицій, які перевищують €100 млн, застосовувалися б до всіх торговельних партнерів, які не мають угоди про вільну торгівлю з ЄС.

Нова редакція, судячи із витоку проєкту, має певною мірою заспокоїти партнерів Європи. Раніше міністр фінансів Великої Британії Рейчел Рівз закликала європейських колег поширити концепцію на інші країни зі схожими інтересами, навівши за приклад свою державу, Норвегію або Канаду. З аналогічним закликом виступила і Японська бізнес-рада в Європі (JBCE). Своє занепокоєння Брюсселю неформально висловлювала Туреччина, яка є важливим торговельним партнером Євросоюзу.

Переглянуті положення окреслюють бар’єри для Китаю, що вже викликало реакцію ділових кіл цієї країни. Згідно із заявою Китайської торговельної палати при ЄС (CCCEU), яку цитує Politico, остання версія Закону про промисловий акселератор, імовірно, підірве інвестиційну довіру провідних китайських компаній. Там зазначили, що крім політичних сигналів, є і певні практичні аспекти, зокрема доцільність обов’язкових вимог щодо місцевого партнерства, які в багатьох випадках можуть бути комерційно чи технологічно невигідними.

Згідно зі звітом CCCEU-Roland Berger, оприлюдненим торік у листопаді, до кінця 2024 року у всіх 27 країнах – членах ЄС працювали майже 3 тис. підприємств із китайськими інвестиціями.

В IIA закладають можливості для стимулювання попиту на «зелену» сталь через державні закупівлі й автомобільний сектор, програми добровільної сертифікації.

Єврокомісія класифікуватиме сталь відповідно до викидів, що утворюються під час її виробництва. Від урядів вимагатимуть, щоб 25% металопродукції, яка використовується в межах державних закупівель і програм субсидування, була низьковуглецевою.

Положення «Зроблено в Європі» має на меті збільшити частку промисловості у валовій доданій вартості до 20% до 2035 року. Industrial Accelerator Act і план «Зроблено в Європі» є частиною ширших зусиль блоку щодо підвищення конкурентоспроможності регіону та захисту свого ринку в умовах жорсткої глобальної конкуренції, зокрема з боку Сполучених Штатів і Китаю. Ці зусилля також передбачають прискорення формування єдиного ринку, спрощення правил для бізнесу, залучення інвестицій, зниження цін на енергоносії.

У ЄС усе голосніше звучать аргументи щодо перегляду певного інструментарію, зокрема критика стосовно ETS і «Зеленої угоди» як з боку окремих країн, так і представників металургії. Пропозиції ЄК, які будуть оприлюднені в лютому, та березневий саміт мають дати відповіді на питання: наскільки регіон готовий підтримати свою промисловість, враховуючи міжнародні торговельні зобов’язання та супутні ризики. Навряд чи й надалі обійдеться без критики цих пропозицій.