Exclusive Індійський ринок сталі: орієнтир для експортерів

Виробництво сталі в Індії демонструє впевнене зростання всупереч загальносвітовим тенденціям

В умовах закриття ринків більшості регіонів світу Індія стає найпривабливішим майданчиком збуту металопродукції. Її імпорт зростає на тлі збільшення місцевого виробництва та введення в експлуатацію нових сталеплавильних потужностей. При цьому ціни на готовий прокат мають позитивну динаміку.

Вичікувальна позиція держави

Виробництво сталі в Індії у 2024 році збільшилося на 6%, до 149 млн т. У січні цього року зафіксовано приріст на 6,8%, до 13,6 млн т. Він забезпечується запуском нових потужностей. У 2024 році в Індії запрацювали нові метпідприємства сумарною продуктивністю 15 млн т на рік. До 2030 року передбачено збільшення сталеплавильного потенціалу до 330 млн т на рік, відповідно до держпрограми National Steel Policy 2017. Для її виконання потрібно введення в експлуатацію нових металургійних заводів продуктивністю не менше 100 млн т на рік.

Потік сталевого імпорту також невпинно зростає. За підсумками 2023/2024 фінроку він злетів на 38%, до 8,3 млн т. У поточному фінроці показник буде суттєво перевищено, оскільки вже за 10 місяців (квітень 2024 року – січень 2025 року) завезено 8,29 млн т прокату, приріст на 20%. Основний обсяг надійшов із трьох країн.

У зв’язку з цим асоціація сталеливарної промисловості ISA наполягає на підвищенні базового мита на сталевий імпорт із 7,5% до 15%. При цьому скаржаться на зниження маржинальності у місцевих виробників. Індійські металургійні компанії також стурбовані можливим напливом закордонного прокату через 25% додаткове мито, введене в США з 4 березня.

На їхню думку, це здатне перенаправити надлишок поставок в Індію. Аналітики S&P Global підрахували, що через це індійська сталь може втратити в середньому $34,5/т. За даними торгових джерел, зараз китайська продукція на індійському ринку дешевша за місцеву приблизно на $70/т. Наявність більш вигідних пропозицій стримує цінові апетити індійських виробників. Але поки що динаміка залишається сприятливою для них.

Вартість сталевої заготівлі за січень-лютий зросла на 1% до грудня 2024 року до $452/т Ex Raipur, за даними BigMint. Катанка подорожчала на 3,7% до $495/т. Ex Dungapur, арматура на 2,2%, до $551/т, гарячекатаний рулон на 3,3%, до $557/т. (Всі – Ex Mumbai).

Тому поки що влада не поспішає йти назустріч бажанням галузі. Міністр фінансів Нірмала Сітхараман 1 лютого представила у парламенті проєкт держбюджету на 2025/2026 фінансовий рік (закінчується 31 березня 2026-го). Документ передбачає збереження існуючої базової ставки мита на імпорт металопродукції у розмірі 7,5%. Імовірно, в уряді побоюються негативного ефекту від загороджувальних заходів на сталь для інших секторів економіки.

«Мита можна підняти, щоб зробити індійську сталь більш рентабельною. При цьому, очевидно, зростуть ціни. Отже, якщо мита на імпорт китайської сталі будуть введені, то ціни на сталеву продукцію в Індії зростуть, що не сприяє розвитку галузей з величезним попитом на сталь», – пояснює науковий співробітник Шанхайського університету Чж. Ганьчен у коментарі виданню Global Times. Це вказує на те, що остаточне рішення залежатиме від ситуації у ключових секторах споживання.

Споживачам потрібно більше металу

Агентство Mordor Intelligence прогнозує зростання в секторі житлового будівництва з $189,8 млрд у 2024 році до $272,67 млрд у 2029 році. У цьому випадку ріст складе в середньому на 7,5% за рік. Припущення ґрунтується на великій потребі у житлі внаслідок процесів урбанізації та урядових програм, що стимулюють його доступність для населення.

Серед них Pradhan Mantri Awas Yojana, яка передбачає забезпечення житлом усіх мешканців великих міст, хто його потребує. Передбачається, що до 2030 року в них житиме близько 400 млн осіб. Крім цього, можна виділити рішення Ради з цінних паперів і бірж SEBI, що знизила розмір початкового внеску на купівлю квартири з $611 до $122.

Інфраструктурні проєкти також належать до списку пріоритетів. 2024 року в Індії прокладалося в середньому 27 км доріг на день. Уряд також анонсував будівництво кількох високошвидкісних залізничних магістралей. Серед них Делі-Варанасі (865 км), Делі-Мумбаї (1384 км) та Делі-Калькутта (1459 км). Загальна протяжність ВЗМ до 2030 року повинна досягти 10 тис. км.

Масштабне будівництво ведеться в енергетичному секторі. У 2024 році в експлуатацію запущено нові електростанції сумарною встановленою потужністю 34 ГВт, за даними RenEn.

Акцент ставлять на розвиток виробництва електроенергії з відновлюваних джерел. Відповідно до державного Плану розвитку енергетики до 2030 року, потужності ВДЕ мають досягти 500 ГВт та до 2032 року – 600 ГВт. За підсумками 2024 року показник становив 209,4 ГВт.

До драйверів у сфері промислового будівництва належить програма National Steel Policy 2017. Її виконання також вимагає розгортання додаткових потужностей з виробництва залізної руди та коксу.

Індійський автопром стрімко розвивається навіть попри невеликий спад, який мав місце минулого року.

Ще у 2021 році обсяг виробництва становив 4,396 млн од., у 2022 році – уже 5,456 млн од., у 2023 році – 5,843 млн од., у 2024 році – 5,313 млн од.

При величезній кількості населення та збільшення кількості представників середнього класу, індійський авторинок має колосальний потенціал збуту. Стратегія локалізації дозволяє компаніям випускати автомобілі за нижчою ціною. Це робить їх доступними для ширшого кола споживачів.

Численні урядові програми збільшують попит на електромобілі по всій країні. З цією метою більшість штатів надає знижки на дорожній податок до 75% та відшкодування вартості електромобіля на суму до $115.

Обсяг ринку легкових авто Індії в 2024 році агентство Mordor Intelligence оцінює в $39,82 млрд. За прогнозом, до 2029 року він досягне ємності $53,04 млрд. Середньорічний темп зростання складе 5,9%. Підсумки роботи індійського автопрому в січні цього року були обнадійливими. Виробництво зросло на 1,7% до аналогічного періоду 2024 року, до 406,2 тис. од., за даними Автостату.

Обсяг ринку побутової техніки в Індії найближчими роками також неухильно збільшуватиметься. Серед драйверів – продовження урбанізації та зростання попиту на зручності в умовах міського життя. За підрахунками Mordor Intelligence, у 2024 році продажі побутової техніки склали $27,27 млрд. До 2029 року показник досягне $34,47 млрд при середньорічному темпі зростання 4,8%.

Таким чином, практично всі основні галузі металоспоживання в Індії мають позитивну динаміку та сприятливі прогнози. У зв’язку з цим уряд поки що не підвищує базове мито на імпорт сталі. Все ж він тримає руку на пульсі і в разі потреби готовий втрутитися.