Exclusive Як американський CBAM вплине на металургію різних країн

Впровадження цього механізму призведе до обвалення експорту сталі до США з Китаю та В'єтнаму

Європейський механізм вуглецевого коригування (CBAM) кардинально змінює глобальну торгівлю. З 2026 року імпортери будуть доплачувати за вуглецевий слід продукції, що вже змушує країни переглядати кліматичну політику.

Багато держав у відповідь впроваджують аналогічні механізми або власні системи торгівлі викидами. Власний механізм вуглецевого коригування – Foreign Pollution Fee Act – планують запустити і США. Він може суттєво вплинути на торговельні потоки сталевої продукції для тих країн, які значною мірою залежать від експорту до Сполучених Штатів.

Пілотний проєкт

CBAM уже діє з жовтня 2023 року в перехідному режимі й буде застосовуватися в повному обсязі з 2026 року. Цей інструмент уже став серйозним викликом для світової торгівлі. Запроваджуючи систему ціноутворення на вуглець на зовнішніх кордонах, ЄС фактично змушує інші країни коригувати кліматичну політику та заново оцінювати свої позиції у глобальному конкурентному середовищі.

Згідно з аналітикою GMK Center, реакція держав на ініціативу ЄС різноманітна й може бути класифікована за кількома напрямами. Одні країни обирають юридичну та політичну протидію (наприклад, Південна Африка, Індія, Росія, Китай), інші розробляють внутрішні механізми ціноутворення на вуглець (Канада, США, Велика Британія, Туреччина й інші) чи навіть створюють національні аналоги CBAM. Водночас багато держав поєднують різні підходи: так, Індія та Китай, критикуючи європейський механізм, одночасно розвивають власні системи торгівлі викидами.

Ці ініціативи засвідчують формування глобального тренду до запровадження механізмів вуглецевого прикордонного регулювання, що матиме суттєві наслідки для міжнародної торгівлі вуглецемісткими товарами, зокрема металопродукцією.

Хоча в низці досліджень вказано, що заходи на кшталт CBAM можуть сприяти зниженню викидів вуглецю і стимулювати екологічне регулювання в інших країнах, по суті це інструменти протекціонізму, спрямовані на захист внутрішнього ринку країн, які їх впроваджують, від дешевого імпорту, підтримку власних вуглецемістких галузей та їхній перехід на «зелені» технології.

Американська ініціатива

У США готують власний механізм вуглецевого коригування – Foreign Pollution Fee Act (FPFA). Механізм пропонує багаторівневу систему адвалорних вуглецевих тарифів, у якій імпортери сплачуватимуть відсотковий збір із товарів, і цей збір зростає пропорційно тому, наскільки більш вуглецемістким є закордонний продукт порівняно з виробленим у США. FPFA не замінить Секцію 232, а запровадить додатковий тариф, заснований на вуглецевій інтенсивності, до чинних мит.

Згідно з результатами дослідження Global Efficiency Intelligence, у разі впровадження FPFA прогнозовані доходи від імпорту сталі будуть у діапазоні $3,0–7,8 млрд до 2030 року. Також можуть відбутися суттєві потенційні зміни у структурі імпорту сталі у США. За еластичності імпортного попиту -1,0 (базовий сценарій) імпорт сталі знизиться на 34% від поточних постачальників у 2026 році порівняно з рівнем 2024 року, що становить зменшення на 12,7 млн т на рік.

Очікується, що FPFA спричинить різке скорочення імпорту сталі у США від постачальників із високою вуглецевою місткістю з найбільшим спадом для Китаю (-95%) та В’єтнаму (-85%). На цьому тлі помірним здається значне зниження для Індії (-48%), Японії (-44%), Великої Британії, Бразилії та Південної Кореї (на рівні -40%). Відносно незначний вплив прогнозують для Канади (-10%). Жодних скорочень не очікують для Мексики й Туреччини. Середньосвітове значення скорочення імпорту становить 29%.

Водночас FPFA перебуває на стадії законопроєкту в Сенаті й поки зарано говорити про його ухвалення. Навіть у разі затвердження завтра прогнозують, що він набуде чинності за 36 місяців після ухвалення. Документ має підтримку американських металургів, виробників цементу та сонячної енергетики, але захист довкілля непопулярний серед частини представників Республіканської партії. Думка президента Трампа щодо законопроєкту публічно не була озвучена.

FPFA передбачає програму міжнародного партнерства: країни, які приєднаються до вуглецевого тарифного союзу зі США завдяки впровадженню зіставних імпортних заходів, можуть отримати зниження або скасування зборів на свій експорт.

Додатково у дослідженні Global Efficiency Intelligence рекомендовано погодження FPFA з механізмом CBAM через взаємне визнання методологій і систем верифікації для зменшення витрат на відповідність.

Євросоюз

Американське дослідження як потенційний вплив FPFA на експорт металопродукції із ЄС прогнозує різке скорочення імпорту сталі у США від постачальників із високою вуглецевою місткістю.

За оцінками, вплив на окремі країни Європейського Союзу буде таким (за еластичності попиту -1,0):

• найбільше скорочення – Нідерланди (-54%), Австрія (-49%), Велика Британія (-40%);
• середнє скорочення – Німеччина (-32%), Франція (-28%);
• мінімальний вплив – Іспанія (-7%).

Щодо італійського експорту сталі до США скорочення не прогнозують.

Водночас, якщо виходити з оцінок інтенсивності викидів парникових газів у сталеливарній промисловості ЄС і країн – основних торгових партнерів Євросоюзу, то до групи ризику після впровадження FPFA потрапляє європейський експорт сталі до США на суму €6,2 млрд (розрахунки проведені тільки для великих статей експорту, кожна з яких перевищує €100 млн на рік).

За незмінної структури й обсягів європейського експорту сталі у США витрати європейських експортерів після запуску FPFA можуть становити (за таких цін на викиди):

• €50/т CO₂ – $199,4 млн;
• €100/т CO₂ – $398,8 млн;
• €200/т CO₂ – $797,6 млн.

Туреччина

У дослідженні Global Efficiency Intelligence зазначається, що впровадження FPFA не призведе до скорочення турецького експорту до США. Це відображає нижчу середню вуглецеву інтенсивність виробництва сталі порівняно з американськими виробниками. Туреччина має нижчі викиди під час виробництва сталі завдяки використанню електродугових печей (EAF), які менш вуглецееємні, ніж традиційні доменні печі.

За незмінної структури й обсягів турецького експорту сталі до США витрати виробників після запуску FPFA можуть становити:

• €50/т CO₂ – $295,5 млн;
• €100/т CO₂ – $591 млн;
• €200/т CO₂ – $1,2 млрд.

Україна

Потенційний запуск FPFA створює загрозу для українського сталевого експорту до США, адже за всіма основними позиціями українська металопродукція продукує більше викидів, ніж аналогічна американська. Це, зокрема, стосується постачань чавуну, фасонного прокату з неіржавної сталі й безшовних труб на суму $492 млн (станом на 2024 рік).

Якщо припустити, що структура й обсяги українського експорту до США залишаться незмінними, то витрати українських експортерів після впровадження FPFA можуть становити:

• €50/т CO₂ – $29,5 млн;
• €100/т CO₂ – $59 млн;
• €200/т CO₂ – $118,1 млн.

Запуск FPFA може стати ще одним потужним ударом для українських експортерів, які вже перебувають під тиском численних торговельних обмежень США – антидемпінгових мит, обмежень за розділом 232 та загального для всього українського експорту мита у розмірі 10%.

Висновки

Запровадження механізмів вуглецевого прикордонного регулювання, таких як CBAM у Європі й потенційний FPFA у США, є фундаментальним зрушенням у глобальній торгівлі металопродукцією. Хоча законопроєкт ще не ухвалено і його доля залежить від політичної кон’юнктури, потенційні наслідки для світової металургії вже очевидні.

Для країн, які впроваджують вказані механізми, це стає інструментом захисту внутрішнього ринку від імпорту та підтримки власних виробників. Для країн, у яких металургія та інші енергоємні галузі є важливою статтею експорту, ці заходи можуть означати зростання витрат, потребу в суттєвих інвестиціях у «зелені» технології, зміни в ланцюгах постачання і звітності. Водночас вони створюють стимули для модернізації, стимулюють внутрішню політику з обліку викидів, до запровадження ETS або аналогічних механізмів і можуть у довгостроковій перспективі підвищити конкурентоспроможність тих виробників, які зуміють адаптуватися.

Україна стикається з найбільш серйозними викликами, адже її економіка значною мірою залежить від експорту вуглецеємної металопродукції, тому отримання відстрочки CBAM стає питанням економічного виживання. Водночас український бізнес визнає потребу в «зеленій» модернізації й закликає державу залучати міжнародні джерела фінансування проєктів декарбонізації, зокрема фонди ЄС.