(c) shutterstock.com

Спочатку підприємствам доведеться витратитися на дороге обладнання, але згодом вони можуть виграти від нововведення

Менше ніж за півроку, з травня 2022-го, в Україні буде впроваджена європейська методика обліку газу – в енергетичних одиницях. Відповідний закон надісланий на підпис президенту Володимиру Зеленському.

Зараз в Україні діє успадкована з радянських часів система вимірювання в кубометрах. У Європі від такої практики давно відмовились. За нового підходу ціна газу формуватиметься залежно від його теплотворності – калорійності.

Утім, на жаль, через високу вартість переобладнання вузлів обліку швидкого позитивного ефекту підприємства не очікують. Скористатись всіма перевагами нового підходу промислові споживачі газу зможуть з часом. Але лише за умови належного впровадження ініціативи. В іншому випадку можливі похибки в розрахунках. Тобто ситуація може навіть погіршитися.

Нова система обліку

10 листопада цього року голова Верховної Ради підписав підтриманий парламентом в другому читанні і в цілому законопроєкт №2553, згідно з яким з 1 травня 2022 року в Україні запроваджується нова система обліку газу. Документ передбачає перехід від анахронічної, успадкованої від Радянського Союзу системи обліку газу в об’ємних одиницях (кубометрах) на облік газу в енергетичних одиницях (з урахуванням теплотворності). Підхід буде застосовуватися під час транспортування, зберігання, розподілу, видобування, купівлі-продажу, постачання та споживання газу. У тому числі – під час митного контролю та оформлення під час переміщення газу через митний кордон України.

«Фактично аналогічні системи обліку газу давно застосовуються за кордоном, зокрема в державах ЄС. Постачальники, які закуповують ресурс в Європі, оплачують його саме в енергетичних одиницях, а продавати в Україні його повинні в кубічних метрах», – зазначає заступник директора Аналітичного центру Федерації роботодавців України Ольга Кулик.

Підхід ґрунтується на тому, що за високої калорійності газу на виконання певних технологічних операцій потрібно буде менше газу (кубічних метрів), ніж коли калорійність низька. Тобто облік газу в енергетичних одиницях має дати споживачу змогу платити саме за використану енергію, а не за обсяги споживання природного газу (особливо того, що має низьку калорійність).

«Ще одна перевага переходу на обчислення в енергетичних одиницях полягає в тому, що уніфікація одиниць обліку енергоносіїв полегшить необхідний аналіз (складення енергобалансу підприємства), який енергоносій більш економічно доцільно використовувати, та на який енергоносій перейти за наявності технологічної можливості. Адже кожен промисловий споживач енергоресурсів, особливо в умовах енергетичної та економічної кризи як в Україні, так і в світі, яку ми гостро відчуваємо сьогодні, зацікавлений використовувати більш дешевий енергетичний ресурс», – каже Ольга Кулик.

Проте цією перевагою більшість підприємств не зможуть скористатися в короткостроковій перспективі, оскільки технологічне переоснащення підприємства потребує чималих інвестицій та часу. Підтвердженням цього є результати дослідження-опитування 100 компаній, проведеного Аналітичним центром економіко-правових досліджень та прогнозування Федерації роботодавців України. Зокрема, 90% опитаних підприємств зазначили, що в умовах нинішніх високих цін на газ вони не мають технологічної можливості заміни природного газу на інші енергоресурси та плану дій у разі припинення його постачання.

Енергетична цінність газу

Від газу залежить значна частина промислових підприємств. В Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП) зазначили, що загалом природний газ становить до 30% усіх енергетичних ресурсів, що споживає промисловість. Найбільш енергозатратними галузями економіки є металургія, хімічна промисловість, добування корисних копалин, переробна галузь та ін. Наприклад, у хімпромі природний газ є сировиною для виробництва мінеральних добрив. Його ціна в собівартості продукції сягає 80%. Великими споживачами газу є, зокрема, галузі виробництва харчових продуктів, скляна, керамічна, фармацевтична галузі, сільгосппереробка, машинобудування, деревообробка. У собівартості продукції підприємств цих галузей природний газ становить від 7% до 60%, додають у Федерації роботодавців.

«АрселорМіттал Кривий Ріг» є одним із найбільших споживачів природного газу в Україні. Газ використовується практично в кожному виробничому процесі підприємства. Оцінити частку газу у загальному споживанні доволі важко, оскільки вона постійно змінюється через зміну ціни енергоресурсів», – повідомив начальник управління закупівель енергоресурсів «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олег Айко.

Підприємства «Метінвесту» використовують природний газ у всьому технологічному ланцюжку.

«Газ необхідний тепловим агрегатам як паливо для досягнення певних температур або енергії на одиницю часу. Тобто результат залежить від кількості калорій під час спалювання газу, а не від об’єму в кубічних метрах», – зазначила прес-служба «Метінвесту».

В компанії додали, що перехід на енергоодиниці не впливатиме на питому вагу витрат газу на одиницю продукції. Непрямий ефект може бути отриманий в більш точному співвідношенні планових і фактичних питомих витрат за рахунок виключення фактору калорійності кубометра.

Наразі якість природного газу в Україні регламентується ДСТУ 5542-87 «Гази горючі для промислового та комунально-побутового призначення. Технічні умови» і Кодексом газотранспортної системи. Відповідно до цих документів, теплотворна здатність (калорійність) природного газу має бути не нижчою за 7600 ккал/куб. м. Тобто претензія до постачальника можлива тільки за умови зниження калорійності нижче 7600 ккал/куб. м.

Водночас переважна більшість підприємств не здійснює вимірювання самостійно і не має для цього засобів. Навіть найбільші українські підприємства орієнтуються на дані постачальників.

«На постійній основі ми не робимо аналіз хімічного складу природного газу. Якісні характеристики газу отримуємо від постачальників у вигляді відповідних сертифікатів, у тому числі щодо калорійності», – пояснює Олег Айко.

«Підприємства «Метінвесту» не обладнані комерційними приладами обліку калорійності газу Інформацію про фактичну калорійність газу підприємства отримують від постачальника послуги транспортування: Оператора ГТС чи газорозподільної компанії (облгазу). Відповідно, перевірити її немає можливості», – повідомили в прес-службі металургійного гіганту.

Обов’язкова перевірка якості газу здійснюється під час його приймання до магістральних газопроводів ТОВ «Оператор ГТС України». Як зазначається на сайті оператора, ОГТСУ «здійснює лише транспортування природного газу, що поставляється до магістральних газопроводів, та не має технічної можливості погіршувати або змінювати його якість».

Таким чином, поки що в Україні визначенням якості газу займається лише одна структура. Дані оприлюднюються наприкінці місяця за попередній період, що є вже неактуальним.

«Через це зараз зробити якісь прогнози про те, наскільки реформа, запропонована законопроєктом №2553, дасть можливість зекономити кошти в індустрії, оцінити її позитивний ефект загалом не дає певна непрозорість оприлюднення даних щодо якості газу», – зазначає президент УСПП Анатолій Кінах.

Отже, щоби підприємства мали реальні переваги від переходу на нову систему, необхідно покращити системи обліку на загальнонаціональному рівні. Наприклад, у Євросоюзі теплотворність газу вимірюється щоденно. Причому фіксується не лише вища теплота згоряння, але й інші важливі характеристики якості газу. Параметри якості газу в Європі виміряються хроматографами, встановленими в ГТС, добовий показник якості становить середню величину за 24 години. В Європі постійно ведеться робота з покращення точності обліку. Зокрема, Франція впроваджує еталонний газовий калориметр (reference gas calorimeter) для вимірювання найвищої теплоти згоряння з точністю до 0,05%.

«Що потрібно зробити в Україні – так це розробити інтерактивну мапу, щоб кожному споживачеві інформація про якість газу була доступна оперативно, а не постфактум. Є лабораторії, потоковий облік на вході в ГТС тощо. Але поки що цього недостатньо, щоб робити висновки про справжню енергоцінність газу, що постачається, розподіляється і споживається в регіонах», – запевняє Анатолій Кінах.

Також, за його словами, вже зараз варто посилювати контроль за якістю видобутого та закачаного в газосховища власне українського газу. Варто зауважити, що технічно газ українського видобутку є менш чистим, ніж імпортований (має більші домішки СО2 та метану). Це можливо робити, адже не лише ГТС, а й видобувні компанії, оператори газосховищ тощо мають відповідне технічне оснащення для вимірювання.

«Уже очевидним є факт, що в наступні роки Україні доведеться дедалі більше спиратися на газ власного видобутку», – зазначає Анатолій Кінах.

Облік з травня 2022 року

Законопроєкт №2553 передбачає два підходи до того, як буде здійснюватися облік. Одним з них є обчислення на основі методики Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Також підприємства встановлять власне вимірювальне обладнання. Який саме підхід буде обрано та чи буде він змішаним, поки що невідомо. Остаточного рішення наразі немає.

«Для промисловості прилади вимірювання є дороговартісними, причому законом передбачено їх встановлення на великих вузлах, що споживають понад 30 тис. куб. м газу на годину. Відтак, сумнівним є те, що більшість підприємств придбають їх», – стверджує Анатолій Кінах.

У прес-службі «Метінвесту» повідомили, що орієнтовна вартість модернізації вузла обліку із встановленням автоматичного хроматографа, який у режимі онлайн визначає та передає дані до обчислювача вузла, становить орієнтовно €80 тис. для одного вузла. Як приклад: ПАО «Запоріжсталь» необхідна модернізація двох комерційних вузлів обліку (два вводи на комбінат) із встановленням автоматичного хроматографа на кожен вузол. Разом на два вводи на комбінат це €160 тис. (4,8 млн грн). Загалом витрати на модернізацію всіх вузлів обліку в компанії оцінюють приблизно в 46 млн грн.

«Вочевидь, переваги від переобладнання відсутні, через значні витрати», –зазначили в компанії.

Варіант використання методики НКРЕКП – теж не найкращий вихід.

«Якщо Україна піде шляхом розрахунку вартості газу в енергетичних одиницях не на підставі вимірювання метрологічними приборами, а спираючись на методику НКРЕКП – фактично нівелює саму логіку модернізації обліку блакитного палива», – зазначає президент УСПП.

Простіше кажучи, за його словами, як промисловим, так і побутовим споживачам доведеться довіритися регулятору, сплачувати за тарифом і при цьому де-факто не знати, якої якості газ споживається. У разі застосування методики НКРЕКП можливі помилки в розрахунках, погоджується Ольга Кулик.

Очевидна перевага

В короткостроковій перспективі через витрати на переобладнання компанії навряд чи отримають позитивний економічний ефект. Проте за належного впровадження ініціативи з часом це може сприяти формуванню більш справедливих цін на імпортний газ, зазначають експерти.

«У будь-якому випадку перехід обліку газу з фізичних кубометрів на енергетичні одиниці корисний з погляду достовірності обліку кінцевих споживачів і додаткових можливостей більш ефективно керувати споживанням. Це є можливим завдяки мінімізації похибки вимірювань реальної енергетичної складової палива», – зазначає Олег Айко.

Зазначимо, на світовому газовому хабі NCG, як власне й на TTF, немає єдиної ціни за об’ємну одиницю. Середньозважені денні, місячні та інші ціни виражені лише в ціні за одиницю енергії – МВт. При цьому в торгову зону NCG надходить низькокалорійний газ з Нідерландів, висококалорійний газ з Норвегії та РФ. Купуючи газ на NCG, покупець платить єдину ціну за одиницю енергії, тоді як отримані за контрактом обсяги в кубічних метрах можуть сильно відрізнятися.

Після розмитнення в Україні газ перераховується на кубометри. Натомість, різниця між ціною, яку використовують в Україні як довідкову для NCG, і ціною для газу із середньою теплотворністю для українських споживачів – відчутна. У середньому вона дорівнює $30 за тис. куб. м. Іншими словами, реальна ціна імпортного газу за умови перерахунку на 1 тис. куб. м має бути на $30 меншою, ніж середня ціна такого самого об’єму газу на NCG. Після переходу України на енергетичні одиниці ця різниця в ціні імпортного газу зникне, вважають експерти.