Наприкінці минулого тижня Кабінет міністрів схвалив проєкт закону №10000 «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Через війну частка видатків на оборону та безпеку перевищує 50% – 1,68 трлн грн або 21,6% ВВП. Підтримка бізнесу офіційно є лише п’ятим пріоритетом документа – на стимулювання ділової активності із держбюджету заплановано виділити лише 30,8 млрд грн.
Цей бюджет стане вже другим, який розробляється в умовах війни та з тотальним переважанням витрат на оборону та безпеку. Як і в попередні два роки, головний фінансовий документ країни матиме один із рекордних дефіцитів – 20,4% від прогнозного ВВП. Вже третій рік невійськові витрати України фінансуватимуться міжнародними партнерами.
Серед основних прогнозованих показників проєкту держбюджету-2024 можна назвати такі:
«Наведені прогнозні показники 2023–2024 років в умовах воєнного часу, при постійній зміні ходу подій на фронті, зовнішніх та внутрішніх умов економічного розвитку, виникнення нових викликів і шоків для країни є оцінкою в режимі реального часу зі значним ступенем невизначеності, і враховуючи поточну мінливість соціально-економічної ситуації, можуть бути уточнені і переглянуті як у бік покращення, так і у бік погіршення», – ідеться у пояснювальній записці до проєкту держбюджету-2024.
Висока невизначеність стає зрозумілою з корекції держбюджету на поточний рік. Наприклад, 2 вересня уряд зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про збільшення видатків держбюджету поточного року одразу на 317 млрд грн. Із них майже 303 млрд грн – на потреби оборони. Це вже друге масштабне розширення оборонного бюджету – у березні поточного року загальні видатки держбюджету було збільшено на понад 500 млрд грн.
У проєкті бюджету на 2024 рік відсутнє найбільше джерело доходів – міжнародні гранти. За рахунок міжнародних партнерів у поточному році профінансовано видатків на $30 млрд. За 19 місяців війни Україна залучила понад $62 млрд. У наступному році для покриття бюджетних видатків від партнерів потрібно приблизно $42,8 млрд.
За словами Данила Гетьманцева, голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, на пряму підтримку бізнесу (здешевлення кредитування, гранти, компенсація вартості вітчизняної с/г техніки та ін.) буде спрямовано 31 млрд грн.
Серед програм підтримки вітчизняного бізнесу Кабмін запланував у проєкті держбюджету на 2024 рік виділення коштів на:
«П’ятий пріоритет – це відновлення нашої економіки. Жодного підвищення податків не передбачається. Уряд продовжує програми пільгового кредитування, програму безповоротних грантів «єРобота», підтримку українських стартапів. Також запускаємо нові програми для індустріальних парків, реалізації інвестиційних проєктів для підтримки українського виробника», – зазначає прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Через фактичне розформування дорожнього фонду фінансувати відновлення доріг у прифронтових регіонах обіцяють із Резервного фонду – 44,8 млрд грн, що вдвічі більше, ніж у плані на 2023 рік). Також зі спецфонду виділяють гарантії щодо кредитів на добудову метро в Харкові (722 млн грн) та Дніпрі (549,1 млн грн).
Слід зазначити, що уряд покращив умови стимулювання розвитку для переробних підприємств. Так, у рамках програми «єРобота» дрібний бізнес може отримати грант до 8 млн грн на модернізацію виробничих потужностей, нарощування обсягів виробництва та підвищення конкурентоспроможності продукції.
Крім того, уряд удосконалив умови підтримки бізнесу за програмою «Доступні кредити 5-7-9%», зокрема:
Для переробних підприємств та проєктів енергомодернізації передбачено:
Для решти випадків ставка на інвестиційні цілі залишається лише на рівні 5-7-9%, на фінансування оборотних коштів – встановлюється лише на рівні 13% річних. Нагадаємо, що раніше програмою «Доступні кредити 5-7-9%» переважно користувалися аграрні та торгові компанії для погашення старих боргів, а не на інвестиційні цілі.
Істотну підтримку передбачено для українського оборонно-промислового комплексу (ОПК). У проєкті бюджету на розвиток ОПК закладено 55,8 млрд грн та 48,1 млрд грн – на закупівлю дронів. Для нарощування виробництва власних дронів, озброєння та боєприпасів Кабмін подав законопроєкт, яким пропонується, щоб податок на доходи фізосіб із грошового забезпечення військовослужбовців був перенаправлений із місцевих бюджетів на централізовані військові закупівлі. Таким чином уряд хоче залучити 25,8 млрд грн цього року і 93,7 млрд грн 2024-го.
З хорошого у проєкті держбюджету-2024 для бізнесу також і те, що документ не передбачає підвищення податків. В іншому – бізнесу слід сподіватися здебільшого на себе. Індекс очікувань ділової активності, який розраховується НБУ, у серпні зріс до 49,3 пункту з 48,8 у липні і наблизився до нейтральної оцінки в 50 пунктів. Очікування бізнесу у серпні трохи покращилися за рахунок торгівлі та промисловості. При цьому можливе відновлення Росією ракетних ударів по енергоінфраструктурі восени негативно позначиться на бізнес-активності.
Одним з головних завдань, які стоять перед владою, є відновлення зруйнованої війною інфраструктури, що у значною мірою можна зарахувати до стимулювання внутрішнього попиту продукції і на послуги. Проєкт держбюджету-2024 передбачає фінансування Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення) у розмірі 12,5 млрд грн та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури (Агентства відновлення) – на 26,3 млрд грн.
Щоправда, із коштів на фінансування Агентства відновлення 23 млрд грн призначено для виконання боргових зобов’язань із позик на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування та лише 3,1 млрд грн – для реалізації проєктів за програмою «Підтримка швидкого відновлення України». А виділених Мінвідновлення 12,5 млрд грн може ледве вистачити на експлуатаційне утримання автодоріг у країні.
Державного фонду регіонального розвитку у проєкті держбюджету-2024 немає, але для непередбачених видатків закладено 44,8 млрд грн у Резервному фонді.
На субвенції місцевим бюджетам планується виділити 9 млрд грн, з яких 4,5 млрд грн – на реалізацію проєктів у рамках Програми відновлення України; 2,3 млрд грн – на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України; 519,5 млн грн – на відновлення об’єктів критичної інфраструктури в рамках реалізації «Проєкту розвитку міської інфраструктури – 2» спільно з Міжнародним банком реконструкції та розвитку.
Серед іншого за сприяння ЄС продовжуватиметься відновлення інфраструктури за програмою «Підтримка швидкого відновлення України» у розмірі 3,2 млрд грн.
За словами прем’єра Дениса Шмигаля, на швидке відновлення зруйнованої війною інфраструктури Кабмін уже виділив 60 млрд грн. У 2023 році на швидке відновлення вдалося залучити від партнерів і профінансувати витрати на $3,3 млрд. Тим часом потреба такого фінансування становить $10-15 млрд на рік. Фонд ліквідації наслідків збройної агресії не закладався до держбюджету на 2024 рік, оскільки очікується залучення коштів від партнерів. У 2024 році на фінансування проєктів розвитку та відновлення інфраструктури від іноземних партнерів передбачається залучити кредити у розмірі 62,1 млрд грн. Крім того, з цією ж метою наступного року прогнозується надходження грантів від партнерів на суму 2,4 млрд грн.
Загалом Кабмін вчасно надав проєкт закону про держбюджет. До 1 жовтня народні депутати будуть вносити свої пропозиції. Потім Кабмін має врахувати чи відхилити пропозиції парламентаріїв, підготувавши новий проєкт до другого читання. Крайній термін прийняття закону про держбюджет-2024 – 1 грудня.
Після початку російської військової агресії Болгарія стала важливим партнером України в частині поставок нафтопродуктів, а…
На більшості європейських ринків середньомісячні оптові ціни на добу наперед у квітні поточного року продемонстрували…
Хоча через війну українські експортні поставки в Італію і скоротилися, але країна залишається важливим ринком…
Після початку російської військової агресії Німеччина стала не лише найважливішим політичним партнером, а й економічним…
Економіка Німеччини – найбільша у Євросоюзі з розміром ВВП приблизно €4,5 трлн за підсумками 2023…
Після початку російської військової агресії Угорщина стала великим і територіально близьким ринком збуту для української…