shutterstock.com shutterstock.com

Наступного року Кабмін планує виділити на розвиток бізнесу 31 млрд грн

Наприкінці минулого тижня Кабінет міністрів схвалив проєкт закону №10000 «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Через війну частка видатків на оборону та безпеку перевищує 50% – 1,68 трлн грн або 21,6% ВВП. Підтримка бізнесу офіційно є лише п’ятим пріоритетом документа – на стимулювання ділової активності із держбюджету заплановано виділити лише 30,8 млрд грн.

Ключові показники

Цей бюджет стане вже другим, який розробляється в умовах війни та з тотальним переважанням витрат на оборону та безпеку. Як і в попередні два роки, головний фінансовий документ країни матиме один із рекордних дефіцитів – 20,4% від прогнозного ВВП. Вже третій рік невійськові витрати України фінансуватимуться міжнародними партнерами.

Серед основних прогнозованих показників проєкту держбюджету-2024 можна назвати такі:

  • доходи – 1,75 трлн грн (+31% до 2023-го);
  • витрати – 3,3 трлн грн (+25%);
  • дефіцит – 1,53 трлн грн. (+16,7%) або 20,4% від прогнозованого ВВП;
  • зростання реального ВВП – 5%;
  • рівень інфляції – 10,8% (очікуваний показник 2023-го – 14,7%);
  • індекс цін виробників промислової продукції – 12,5% (19,4%);
  • середньорічний курс долара США – 41,4 грн/$;
  • середньомісячна зарплата – 21,85 тис. грн (18,12 тис. грн);
  • мінімальна зарплата – 7100 грн з 1 січня та 8000 грн з 1 липня.

«Наведені прогнозні показники 2023–2024 років в умовах воєнного часу, при постійній зміні ходу подій на фронті, зовнішніх та внутрішніх умов економічного розвитку, виникнення нових викликів і шоків для країни є оцінкою в режимі реального часу зі значним ступенем невизначеності, і враховуючи поточну мінливість соціально-економічної ситуації, можуть бути уточнені і переглянуті як у бік покращення, так і у бік погіршення», – ідеться у пояснювальній записці до проєкту держбюджету-2024.

Висока невизначеність стає зрозумілою з корекції держбюджету на поточний рік. Наприклад, 2 вересня уряд зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про збільшення видатків держбюджету поточного року одразу на 317 млрд грн. Із них майже 303 млрд грн – на потреби оборони. Це вже друге масштабне розширення оборонного бюджету – у березні поточного року загальні видатки держбюджету було збільшено на понад 500 млрд грн.

У проєкті бюджету на 2024 рік відсутнє найбільше джерело доходів – міжнародні гранти. За рахунок міжнародних партнерів у поточному році профінансовано видатків на $30 млрд. За 19 місяців війни Україна залучила понад $62 млрд. У наступному році для покриття бюджетних видатків від партнерів потрібно приблизно $42,8 млрд.

Підтримка бізнесу

За словами Данила Гетьманцева, голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, на пряму підтримку бізнесу (здешевлення кредитування, гранти, компенсація вартості вітчизняної с/г техніки та ін.) буде спрямовано 31 млрд грн.

Серед програм підтримки вітчизняного бізнесу Кабмін запланував у проєкті держбюджету на 2024 рік виділення коштів на:

  • підтримку бізнесу через Фонд розвитку підприємництва (зокрема через програму «Доступні кредити 5-7-9%») – 18 млрд грн (на 2 млрд грн більше, ніж у 2023 році);
  • надання бізнесу грантів на створення або розвиток переробних підприємств, садівництва та тепличного господарства – 1,4 млрд грн.;
  • держпідтримку внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги – 3 млрд грн;
  • держпідтримку реалізації інвестиційних проєктів із значними інвестиціями – 3 млрд грн;
  • стимулювання розвитку індустріальних парків – 1 млрд грн.;
  • гуманітарне розмінування сільгоспземель – 2 млрд грн.

«П’ятий пріоритет – це відновлення нашої економіки. Жодного підвищення податків не передбачається. Уряд продовжує програми пільгового кредитування, програму безповоротних грантів «єРобота», підтримку українських стартапів. Також запускаємо нові програми для індустріальних парків, реалізації інвестиційних проєктів для підтримки українського виробника», – зазначає прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Через фактичне розформування дорожнього фонду фінансувати відновлення доріг у прифронтових регіонах обіцяють із Резервного фонду – 44,8 млрд грн, що вдвічі більше, ніж у плані на 2023 рік). Також зі спецфонду виділяють гарантії щодо кредитів на добудову метро в Харкові (722 млн грн) та Дніпрі (549,1 млн грн).

Слід зазначити, що уряд покращив умови стимулювання розвитку для переробних підприємств. Так, у рамках програми «єРобота» дрібний бізнес може отримати грант до 8 млн грн на модернізацію виробничих потужностей, нарощування обсягів виробництва та підвищення конкурентоспроможності продукції.

Крім того, уряд удосконалив умови підтримки бізнесу за програмою «Доступні кредити 5-7-9%», зокрема:

  • поновлення та підтримку розвитку бізнесу на деокупованих територіях;
  • підтримку переробних підприємств;
  • реалізацію проєктів у сфері підвищення енергоефективності.

Для переробних підприємств та проєктів енергомодернізації передбачено:

  • компенсацію відсотків за програмою рівня 5-7-9%;
  • збільшення терміну кредитування до 10 років на інвестиційні цілі;
  • збільшення ліміту кредитування до 150 млн. грн.

Для решти випадків ставка на інвестиційні цілі залишається лише на рівні 5-7-9%, на фінансування оборотних коштів – встановлюється лише на рівні 13% річних. Нагадаємо, що раніше програмою «Доступні кредити 5-7-9%» переважно користувалися аграрні та торгові компанії для погашення старих боргів, а не на інвестиційні цілі.

Істотну підтримку передбачено для українського оборонно-промислового комплексу (ОПК). У проєкті бюджету на розвиток ОПК закладено 55,8 млрд грн та 48,1 млрд грн – на закупівлю дронів. Для нарощування виробництва власних дронів, озброєння та боєприпасів Кабмін подав законопроєкт, яким пропонується, щоб податок на доходи фізосіб із грошового забезпечення військовослужбовців був перенаправлений із місцевих бюджетів на централізовані військові закупівлі. Таким чином уряд хоче залучити 25,8 млрд грн цього року і 93,7 млрд грн 2024-го.

З хорошого у проєкті держбюджету-2024 для бізнесу також і те, що документ не передбачає підвищення податків. В іншому – бізнесу слід сподіватися здебільшого на себе. Індекс очікувань ділової активності, який розраховується НБУ, у серпні зріс до 49,3 пункту з 48,8 у липні і наблизився до нейтральної оцінки в 50 пунктів. Очікування бізнесу у серпні трохи покращилися за рахунок торгівлі та промисловості. При цьому можливе відновлення Росією ракетних ударів по енергоінфраструктурі восени негативно позначиться на бізнес-активності.

Відновлення інфраструктури

Одним з головних завдань, які стоять перед владою, є відновлення зруйнованої війною інфраструктури, що у значною мірою можна зарахувати до стимулювання внутрішнього попиту продукції і на послуги. Проєкт держбюджету-2024 передбачає фінансування Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення) у розмірі 12,5 млрд грн та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури (Агентства відновлення) – на 26,3 млрд грн.

Щоправда, із коштів на фінансування Агентства відновлення 23 млрд грн призначено для виконання боргових зобов’язань із позик на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування та лише 3,1 млрд грн – для реалізації проєктів за програмою «Підтримка швидкого відновлення України». А виділених Мінвідновлення 12,5 млрд грн може ледве вистачити на експлуатаційне утримання автодоріг у країні.

Державного фонду регіонального розвитку у проєкті держбюджету-2024 немає, але для непередбачених видатків закладено 44,8 млрд грн у Резервному фонді.

На субвенції місцевим бюджетам планується виділити 9 млрд грн, з яких 4,5 млрд грн – на реалізацію проєктів у рамках Програми відновлення України; 2,3 млрд грн – на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України; 519,5 млн грн – на відновлення об’єктів критичної інфраструктури в рамках реалізації «Проєкту розвитку міської інфраструктури – 2» спільно з Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

Серед іншого за сприяння ЄС продовжуватиметься відновлення інфраструктури за програмою «Підтримка швидкого відновлення України» у розмірі 3,2 млрд грн.

За словами прем’єра Дениса Шмигаля, на швидке відновлення зруйнованої війною інфраструктури Кабмін уже виділив 60 млрд грн. У 2023 році на швидке відновлення вдалося залучити від партнерів і профінансувати витрати на $3,3 млрд. Тим часом потреба такого фінансування становить $10-15 млрд на рік. Фонд ліквідації наслідків збройної агресії не закладався до держбюджету на 2024 рік, оскільки очікується залучення коштів від партнерів. У 2024 році на фінансування проєктів розвитку та відновлення інфраструктури від іноземних партнерів передбачається залучити кредити у розмірі 62,1 млрд грн. Крім того, з цією ж метою наступного року прогнозується надходження грантів від партнерів на суму 2,4 млрд грн.

Загалом Кабмін вчасно надав проєкт закону про держбюджет. До 1 жовтня народні депутати будуть вносити свої пропозиції. Потім Кабмін має врахувати чи відхилити пропозиції парламентаріїв, підготувавши новий проєкт до другого читання. Крайній термін прийняття закону про держбюджет-2024 – 1 грудня.