shutterstock

Аналіз впливу новин за 9-13 грудня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Поки Україна проводила найчесніші в світі антидемпінгові розслідування, криза в металургії загострилася. Обсяги виробництва в листопаді-грудні стали найгіршими в історії. Великі надії покладаються на завершення торговельних воєн, що може дати ринку деяку тимчасову підтримку. Хоча в умовах слабкого попиту покупці швидко знайдуть нову страшилку для тиску на ціни.

Італійська влада докладає зусиль для порятунку комбінату Ilva. Хоча, як би егоїстично це не звучало, для ринку позитивним був би інший результат.

У грудні очікується новий антирекорд виробництва сталі

ОП «Укрметалургпром» у своїй заяві оголосив, що план з виробництва сталі на грудень становить 1,2 млн т. Антирекорд місячного виробництва оновиться через місяць. Нагадаємо, що обсяг виробництва листопада в 1,3 млн т був мінімальним за всю історію незалежної України. Попередній варіант плану на грудень, озвучений у жовтні, становив 1,7 млн т.

За підсумками 2019 року обсяг виробництва сталі знизиться на 3% і становитиме 20,5 млн. т. Хоча перша половина року була для української металургії успішної, падіння цін на брухт у Туреччині призвело до падіння цін на готову продукцію. Починаючи з кінця серпня, протягом шести тижнів, ціни на брухт упали на 20%. Відповідно, впала й ціна на готову продукцію. Період низьких цін вересня-жовтня зумовив різке просідання продажів і виробництва.

Вкрай негативно на конкурентоспроможність вітчизняних металургів вплинула ревальвація гривні. Листопад до листопада гривня до долара зміцнилася на 13%. Навіть з урахуванням мінімального зростання індексу цін товаровиробників це призвело до зростання собівартості, номінованої в доларах, приблизно на $20 у розрахунку на тонну сталі, або на $400 млн у рамках галузі.

Крім того, вітчизняна галузь серйозно постраждала від протекціонізму. Наприклад, захисне мито на імпорт квадратної заготовки в Єгипет, що діє із жовтня призвело до припинення поставок зазначеної продукції в цьому напрямку. Це мінус 80-90 тис. т сталі на місяць. Знайти інший такий великий ринок проблематично.

Третій важливий фактор, який знизив конкурентоспроможність вітчизняних виробників, – дисбаланс між цінами на брухт і цінами на ЗРС. На тлі форс-мажорного скорочення поставок з Бразилії й Австралії, а також підвищення попиту на сировину з боку Китаю ціни на ЗРС у середньому за рік зросли на 30%. Водночас у результаті кризової ситуації в металургії Туреччини, яка є імпортером брухту №1 у світі й чинить вирішальний вплив на ціноутворення, ціни на брухт знизилися на 20%.

Така ситуація дала конкурентні переваги виробникам стали електричним способом. Тоді як більша частина сталі українського виробництва виготовлена з використанням ЗРС як головної сировини.

Результати антидемпінгового розслідування проти імпорту прутків з Білорусі та Молдови розчарували

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) за підсумками антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну гарячекатаних прутків з вуглецевої й легованих сталей з Білорусі та Молдови встановила мито в 0% для Білоруського металургійного заводу (БМЗ) і 13,8% для Молдавського металургійного заводу (ММЗ).

Якщо ще в 2015 році імпорт арматури в Україну був майже відсутній, то в 2018 році становив понад 200 тис. т (арматура та інші прутки). Головними постачальниками були БМЗ і ММЗ. Однак у МКМТ вирішили, що істотних порушень правил чесної торгівлі не відбулося.

Мита, які запровадять у результаті цього розслідування, не надто допоможуть вітчизняним виробникам. Це фактично означає продовження поставок з Білорусі, а це за 9 місяців – близько 66 тис. т за вказаними товарними групами. Також вважаємо, що мито в 13,8% не зупинить поставки з боку ММЗ (близько 44 тис. т за 9 міс.), з огляду на дешевизну брухту. Так само як антидемпінгове мито в 15,2% не зупинило імпорт арматури з Росії.

США і Китай наблизилися до укладення торговельної угоди

Згідно з інформацією ЗМІ, CША і Китай погодили першу фазу торговельної угоди. За умовами договору, Сполучені Штати відклали запровадження тарифів на експорт китайської електроніки й іграшок загальною вартістю $160 млрд (раніше планувалося, що ці тарифи почнуть діяти з 15 грудня).

Крім того, США готові знизити в 2 рази чинні мита на китайський експорт загальною вартістю $360 млрд. Китай в обмін погодився купувати у США сільськогосподарську продукцію на суму $50 млрд.

Досягнення домовленостей поки що не підтверджено на офіційному рівні. Укладення угоди знизить геополітичну напруженість і пожвавить економічну активність. Припинення торговельної війни – позитивний фактор для зростання світової економіки, у тому числі для металоспоживаючих галузей.

Уряд Італії готує нову угоду з ArcelorMittal

Угода стосується металургійного комбінату Ilva, який придбала група ArcelorMittal у листопаді 2018 року. Однак уже через рік ArcelorMittal заявила про намір повернути завод італійському уряду через недотримання умов угоди. Початкова угода передбачала надання судового імунітету від переслідування за порушення екологічних норм, однак парламент відмовився затвердити такий імунітет.

Пізніше група ArcelorMittal висунула умови, на яких згодна залишити комбінат Ilva під своїм контролем: надання правової імунітету, перегляд виробничого плану і скорочення 5 тис. працівників.

У відповідь італійський уряд розробив власні умови для нової угоди. Серед них – надання судового імунітету на час проведення екологічної модернізації, а також готовність держави увійти до капіталу підприємства (уряд Італії може придбати 18% акцій заводу). Крім того, ArcelorMittal пропонує зменшити масштаб скорочення персоналу з 5 тис. осіб до максимум 1 тис.

Укладення угоди між ArcelorMittal і урядом Італії дасть змогу відновити виробничу діяльність на заводі. У свою чергу, повернення Ilva вплине на європейський ринок листового прокату, який перебуває в скрутному становищі, передусім через зниження виробництва автомобілів. Відповідно, нарощування поставок чинитиме тиск на ціни й посилить конкуренцію на ринку між постачальниками.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.