Аналіз впливу новин за 30 листопада – 4 грудня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Ринок сталі переживає найкращий період за останні кілька років. Зростання цін дає змогу генерувати гарні фінансові результати та планувати розвиток виробництва. При цьому Китай поступово повертає собі роль нетто-експортера. Не виключено, що скоро маятник хитнеться в інший бік.

«Метінвест» у липні-вересні показав найкращі квартальні результати за останні два роки

За підсумками 9 місяців компанія отримала $1,379 млрд EBITDA. Це на 15,5% вище, ніж за аналогічний період минулого року. А за підсумками третього кварталу – $665 млн. Краще було тільки в другому-третьому кварталах 2018 року.

Після катастрофічного падіння попит на сталеву продукцію відновився несподівано швидко. До того ж головну скрипку почав грати Китай, який влітку став нетто-імпортером. У підсумку, після провалу другого кварталу, коли ціни на г/к рулон впали на 20% відносно відповідного періоду минулого року, вже у третьому кварталі ціни повністю відіграли падіння, показавши зростання на 23%.

На цьому фоні за підсумками третього кварталу рентабельність за EBITDA металургійного сегмента «Метінвесту» становила 12,5%. Продажі сталевої продукції у фізичному обсязі зросли, але частка HVA (high value added) знизилася з 50% до 43%.

Результати сировинного сегменту дещо гірші в порівнянні з минулим роком. За підсумками 9 місяців EBITDA сегмента знизилася на 20%. Серед причин – збільшення частки концентрату в товарній продукції, відповідно, зниження частки окатишів; переорієнтація з ринку ЄС на ринок Китаю, що зумовило зростання транспортних витрат; а також – різке падіння цін на коксівне вугілля. Хоча в липні-вересні EBITDA сировинного напряму зросла на 56% квартал до кварталу та приблизно відповідає показникам за другий-третій квартали минулого року.

Зростання цін у четвертому кварталі може свідчити про те, що в останньому кварталі року показники мають бути не гіршими. Такий результат є дещо несподіваним, як і швидке відновлення попиту. Fitch за підсумками року очікував лише $1,2 млрд EBITDA компанії. Однак поточний рівень цін вважаємо нестійким, відповідно, в майбутньому нас очікують нові випробування.

Через кризу компанія скоротила інвестиційну програму на 40%. Зросли лише інвестиції в екологічні проекти – на 44%, до $144 млн. У цьому напрямі найбільші проекти – реконструкція аглофабрики ММК ім. Ілліча та оснащення доменних печей №3 та №5 установками газоочистки.

Ferrexpo планує наростити виробництво в два рази

Згідно з презентацією, підготовленою для конференції Wood & Company, у 2020 році на Полтавському ГЗК завершена модернізація збагачувальної секції №9, яка дасть змогу виробляти додаткові 1,5-2,0 млн т концентрату. Ці обсяги планується використовувати для випуску окатишів або продавати зовнішнім покупцям.

Також у 2021 році буде проведена модернізація лінії огрудкування, яка дасть змогу наростити потужності з виробництва окатишів на 0,5-1,0 млн т. Очікується, що завдяки спільній роботі ліній збагачення й огрудкування у 2021 році вдасться виробити 12 млн т окатишів (у 2019 році вироблено 10,5 млн т окатишів).

Основний довгостроковий план Ferrexpo – збільшити виробництво вдвічі. На реалізацію цієї мети планують спрямувати $2 млрд інвестицій у 2020-2030 рр.

Про довгострокові завдання щодо нарощування виробництва було відомо раніше. Але компанія вперше оголосила про конкретні терміни й необхідні інвестиції. Це свідчить про впевненість у тому, що продукція буде затребувана на ринку, в тому числі в контексті глобального тренду на декарбонізацію.

Одна з технологій, яка в майбутньому може забезпечити декарбонізацію металургії, – це виробництво заліза прямого відновлення. Сьогоднішній рівень технологій уже зараз дає змогу знизити викиди СО2 на 42,1% у процесі виплавку сталі із заліза прямого відновлення. А в перспективі з використанням «зеленого» водню рівень викидів може знизитися до нуля.

Виходячи з цього Ferrexpo розширює продуктову лінійку. У 2020 році розпочато виробництво окатишів для виробництва заліза прямого відновлення (із вмістом заліза 67%). Такі продукти традиційно продаються на Близький Схід і до Північної Америки, формуючи третину глобального експортного ринку окатишів. Відповідно, Ferrexpo розраховує зайняти свою нішу на ринку окатишів для заліза прямого відновлення, що забезпечить компанії місце в економіці майбутнього.

Виробництво сталі в Україні за підсумками листопада зросло на 2%

Обсяг виробництва сталі в Україні в листопаді зріс на 2% відносно жовтня з урахуванням різниці в кількості днів. Відносно листопада минулого року зростання дуже істотне – 23%. Але це зумовлено низькою базою порівняння, оскільки листопад 2019-го став найгіршим за весь час незалежності України. За підсумками 11 місяців обсяг виробництва сталі знизився на 3,5%, тоді як чавуну – зріс на 0,2%.

З огляду на хорошу кон’юнктуру на ринку можна було очікувати більш високих виробничих результатів. Але динаміка була обмежена низкою ремонтів в основних цехах. Виконуються ремонтні роботи на доменній печі №5 ММКІ та доменної печі №1 Дніпровського меткомбінату. Водночас завершилися ремонти на комбінатах «АрселорМіттал Кривий Ріг» і «Азовсталь».

Нестача пропозиції на ринку зумовила різке зростання цін в останні кілька тижнів. У таких умовах вітчизняні підприємства працюватимуть на максимумі.

Китай у жовтні знову повернув собі статус нетто-експортера

Китайські виробники сталі в жовтні експортували 4,04 млн т сталі. Це на 5,5% більше, ніж у вересні, але на 15,5% менше, ніж у жовтні минулого року.

За січень-жовтень експорт сталі з Піднебесної впав на 21%. Це недивно, враховуючи різке падіння попиту в першій половині року в усьому світі й при цьому сильний попит всередині країни за рахунок економічних стимулів. Куди китайці продають? До країн Південної Америки (+24% р./р.) і Південної Азії (+9,7% р./р.). Тобто в міру зростання попиту в сусідніх країнах Китай поступово починає нарощувати експорт.

Також у жовтні різко знизився імпорт сталі в Китай – на 37,5% до вересня до 3,55 млн т. Серед тих, хто став менше продавати до цього регіону, – виробники з України та Росії (сумарно мінус 65% міс./міс.). Імпорт напівфабрикатів знизився найбільше, оскільки раніше саме їх поставляли російські й українські компанії. Серед причин зниження імпорту називають певне охолодження ринку у вересні. Місцеві компанії скоротили закупівлі, готуючись до осіннього сезону, але недооцінили зростання попиту в жовтні. Це зумовило зростання цін.

У міру охолодження попиту всередині Китаю та пожвавлення ринку за його межами чистий експорт з Піднебесної зростатиме. World Steel Dynamics вважає зростання чистого експорту з Китаю у 2021 році одним з факторів тиску на ціни.

Китай готується відновити імпорт металобрухту

Згідно зі спільною заявою Міністерства екології й довкілля та інших держорганів КНР, термін дії квоти на імпорт сталевого брухту, що використовується як сировина, завершиться до кінця 2020 року. При цьому й далі діятиме заборона на імпорт сталевих відходів, встановлена у 2019 році.

Така розбіжність стане можливою завдяки прийняттю нового стандарту, що розмежовує поняття «перероблювані сталеві матеріали» та «сталеві відходи». Очікується, що брухт імпортуватиметься як «перероблювані сталеві матеріали». При цьому імпорт автомобільних відходів і обладнання, що містить різні забруднення, залишатиметься неможливим. На думку деяких ринкових джерел, відновлення імпорту брухту відбудеться в першому півріччі 2021 року.

Китай спожив у 2019 році 216 млн т брухту в зв’язку з розвитком EAF-виробництва. При цьому імпорт брухту в Китай до заборони становив близько 2,3 млн т на рік. Це показник 2017 року. Відтоді споживання брухту в Китаї зросло на 45%.

Суто математично, попит на імпортний брухт у Китаї може сягнути близько 3 млн т на рік. Це зовсім небагато в рамках китайського споживання. Але це багато в контексті світової торгівлі брухтом, обсяг якої у 2019 році становив 100 млн т. Тобто йдеться про додатковий попит у 3% світового ринку. Для більшої частини виробників з України, основною сировиною для яких є ЗРС, цей момент є позитивним, оскільки зростання цін на брухт означатиме підтримку цін на сталь.

Детальніше про головні тренди й події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.