48-й тиждень: європейський сталевий ринок переживає сплеск цін

Аналіз впливу новин за 23-27 листопада на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Україна запровадила жорсткі заходи щодо до імпорту арматури й катанки з Білорусі. Однак ставити крапку в цій історії зарано.

Виробництво сталі в світі в жовтні вийшло на докризові показники, чому сприяє рекордне зростання цін.

Єврокомісія продовжує рухатися в напрямку запровадження CBAM, поступово прояснюючи свою позицію.

Україна запровадила мито на імпорт арматури й катанки з Білорусі

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) встановила спеціальне мито щодо імпорту в Україну арматури й катанки з Білорусі в розмірі 16,08%.

Це доволі жорсткий і, можливо, дещо несподіваний захід, враховуючи ліберальне ставлення МКМТ до захисту ринку. Наприклад, перший захід, який обмежував імпорт сталевої продукції в Україну, запровадили тільки в лютому 2018 року проти прутків з Росії. Усе це незважаючи на агресивну торговельну й не тільки політику Росії щодо України. Протягом 2016-2017 рр. у країнах ЄАЕС проти металопродукції з України запроваджено 4 заходи: мита на імпорт залізничних коліс, прутків, фасонного прокату, продовжено дію мита на труби нафтогазового сортаменту. Тобто можливостей для дзеркальної відповіді було достатньо.

Однак Україна відповіла лише у 2018 році, тільки Росії, тільки заходом щодо імпорту прутків. Хоча обмеження на імпорт нашої продукції є набагато ширшими і поширювалися на всі країни ЄАЕС (РФ, Білорусь, Казахстан, Вірменію, Киргизстан). Проти України заходи запроваджувалися на рівні ЄАЕС. Отже, і ринок Білорусі був захищений від українських прутків антидемпінговим митом у 9,32-10,11%.

Така несиметрична відповідь України створила можливості для Білорусі (БМЗ). Саме після запровадження митних тарифів проти Росії в лютому 2018 року зросли поставки з боку БМЗ. Тут слід сказати, що Україна ще кілька років тому майже не імпортувала арматуру й катанку. Ввезення продукції з-за кордону активізувалося тільки у 2017 році після втрати контролю над ЄМЗ.

Зростання імпорту прутків з Молдови та Білорусі призвело до антидемпінгового розслідування, яке було розпочато в липні 2018 року. У результаті розслідування проти молдавської продукції запроваджено мито в розмірі 13,8%, а проти білоруської – 0%. За деякою інформацією, позиція білоруського виробника була добре підготовлена завдяки залученню ряду консультантів. З іншого боку, міг зіграти політичний фактор – на той момент докладалися зусилля для зміцнення двосторонніх державних відносин. Тобто запровадження спеціального мита проти продукції з Білорусі зараз, по суті, є запізнілою відповіддю на заходи чотирирічної давнини. Політичний фактор тепер зіграв у зворотний бік, а консультанти, найімовірніше, підключаться пізніше. Тож крапку в цій історії ще не поставлено.

Дещо жорстким видається строк набрання чинності рішенням МКМТ – 7 днів, тобто вже цього тижня. Тож покупці білоруської продукції, які раніше уклали контракти й чекали на поставку, змушені будуть платити мито. Тепер з числа великих імпортерів тільки компанії з Туреччини можуть поставляти в Україну арматуру без мита.

За розрахунками GMK Center, споживання арматури в Україні за 8 місяців цього року знизилося на 28,3%, а обсяг імпорту – на 41%. Зросли лише поставки з Білорусі – з 49,5 тис. т до 61,6 тис. т. За даними «АрселорМіттал Кривий Ріг», ринок арматури за підсумками року може скоротитися на 12-15%.

За підсумками жовтня виробництво сталі у світі вийшло на докризовий рівень

За підсумками жовтня за межами Китаю вперше з січня спостерігалася позитивна динаміка обсягу виробництва сталі рік до року – плюс 0,3%. За підсумками 10 місяців за межами Китаю обсяги виплавки знизилися на 10,7%.

Україна за підсумками жовтня покращила показник жовтня минулого року на 5,9%. Однак країна все-таки опустилася з 13-го на 14-те місце в глобальному рейтингу виробників сталі. Нагадаємо, що четвертий квартал минулого року ознаменувався кризою у вітчизняній галузі. За підсумками 10 місяців Україна має динаміку мінус 5,5%.

З початку року кращу, ніж Україна, динаміку показують Росія (-0,9%), Єгипет (+8%), Іран (+12,6%), Туреччина (+4,2%), Білорусь (-3,8%).

Росія досягає хороших результатів за рахунок гнучкості в продажах, у результаті чого стало можливим переорієнтувати поставки в бік країн Азії, а також завдяки стимулюванню внутрішнього ринку. Російські компанії пройшли кризу майже без просідання виробничих показників навіть у квітні-травні.

Єгипет має позитивну динаміку за рахунок протекціонізму. Істотно допомогли мита на імпорт квадратної заготовки й арматури. Виробництво сталі в країні почало зростати ще в четвертому кварталі минулого року – саме після остаточного запровадження митних тарифів.

Туреччина змогла швидко, вже в липні, впоратися з наслідками кризи та вийти в плюс. Хоча на позитивну динаміку турецької галузі вплинула низька база порівняння першого кварталу минулого року, коли місцева галузь переживала непрості часи.

За щомісячною динамікою виробництва сталі в Ірані не можна сказати, що якась криза взагалі була. З початку року виробники з Ірану показували стабільно позитивні результати, не знижуючи обсягів. На такому складному ринку Іран примудрився продати додатково 2,6 млн т сталі.

Європейський сталевий ринок переживає сплеск цін

C середини листопада на європейському металургійному ринку спостерігається зростання цін. Зокрема, 6.11.2020 ціни на квадратну заготовку (FOB Чорне море) були в діапазоні $410-420/т, 13.11.2020 – $430-440/т, 20.11.2020 – $465-475/т. Останні індикативні котирування наблизилися до $500/т.

Зростання цін спостерігається не лише в сегменті напівфабрикатів, а й у сегменті готової продукції (довгомірного й листового прокату), а також у сегменті металобрухту. Якщо 15.11.2020 ціни на брухт у Туреччині (на умовах CFR) сягали $305-310/т, то останні угоди укладалися на рівні $350/т.

Причина зростання цін, імовірно, полягає в дефіциті гарячекатаних рулонів, а також у хорошому відновленні окремих секторів економіки після зняття карантинних обмежень. Окремі заводи вже пішли з ринку, законтрактувавши повністю обсяги на перший квартал наступного року.

Деякі ринкові джерела сумніваються в тому, що дефіцит рулонів реальний. Висловлюються думки, що після підписання контрактів з автомобільними заводами за підвищеними цінами на ринку з’являться додаткові обсяги продукції з огляду на те, що зростання цін дасть змогу запустити раніше зупинені потужності, забезпечивши хорошу рентабельність.

Згідно з прогнозами World Steel Dynamics, за підсумками року очікується падіння цін на сталеву продукцію в середньому на 7%. Це несуттєве падіння на тлі катастрофічного зниження попиту на сталь за межами Китаю. У 2021 році очікується зростання цін на 2%. Підтримку позитивній динаміці надасть зростання попиту за межами Китаю на 10,4%. Але водночас прогнозується нарощування експорту Китаєм (на 33%), що чинитиме тиск на ціни.

Загалом, на думку GMK Center, ситуація на сталевому ринку нестійка. Зростання цін має ситуативний характер і не підкріплене фундаментальною зміною економічної ситуації. Країни ЄС запроваджують нові карантинні обмеження, пов’язані з поширенням коронавірусу. Їх вплив неминуче відіб’ється на ринку, при цьому конкретні прогнози в поточній ситуації давати проблематично.

Розглядається запровадження CBAM у вигляді розширення системи торгівлі квотами – Єврокомісія

Єврокомісія розраховує прийняти рішення щодо CBAM (carbon border adjustment mechanism) до червня 2021 року. До остаточного рішення заплановано консультації зі стейкхолдерами навесні 2021 року. Старт дії механізму очікується не пізніше січня 2023 року.

Представник Єврокомісії Давид Бубліль у ході Eurometal Steel Trade Day 2020 повідомив, що, найімовірніше, CBAM запровадять як розширення чинної системи торгівлі парниковими квотами. При цьому основний виклик – це вимірювання обсягів і верифікація викидів СО₂ за межами ЄС, щоб стягувати плату з різниці між викидами.

Таке рішення видається логічним з погляду цілей European Green Deal – сприяти зниженню викидів СО₂ у глобальному масштабі. Стягування CBAM з різниці між викидами в ЄС та інших країнах заохочуватиме підприємства наближатися до європейських стандартів і виробляти менш вуглецевоємну продукцію.

При цьому залишається відкритим питання, як використовуватимуть акумульовані кошти. Впровадження CBAM обґрунтовується глобальними цілями, тому використовувати кошти доцільно не лише на проекти всередині ЄС. Водночас серед керівництва Євросоюзу така ідея не є популярною, тому неминучими є проблеми на етапі впровадження цього механізму.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.