Аналіз впливу новин за 8-12 листопада 2021 року на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

У світі різко погіршується попит на сталь, зокрема в Китаї. Падають ціни на сировину й готову продукцію. При цьому IREPAS зберігає помірний оптимізм щодо перспектив 2022 року. У США виробники намагаються забезпечити себе брухтом. В ЄС наступного тижня може бути прийнято доленосне рішення про заборону експорту брухту.

Злиття-поглинання на ринку брухту стають тенденцією

У США знову здійснена транзакція на ринку операторів брухтозаготівлі. Австралійська компанія BlueScope, яка володіє в США електросталеплавильний заводом North Star, купила за $240 млн брухтозаготівельну компанію MelalX. Цією угодою BlueScope прагне забезпечити себе ресурсами брухту для роботи свого заводу, на якому планується розширення потужностей.

Це вже друга така угода за останні місяці в США. У середині жовтня Cleveland Cliffs купив за $775 млн компанію Ferrous Processing and Trading Company (FPT). Забезпечуючи збір і переробку 3 млн т брухту на рік, FPT заробляє $100 млн EBITDA на рік. Тобто мультиплікатори до EBITDA на рівні більше 7,0 у заготівельників брухту набагато вищі за середні мультиплікатор у виробників сталі – 5,0.

Кейс із MelalX цікавий ще й тим, що продавці – якась сім’я американських бізнесменів з прізвищем Ріфкін. Вони заснували MelalX з нуля в 2012 році на гроші, отримані від продажу точно такого ж бізнесу по брухтозаготівлі OmniSource Corp великої сталеплавильної компанії Steel Dynamics за $1 млрд. Тобто брухтозаготівельних бізнес дуже затребуваний у США: виробники сталі активно входять в upstream для забезпечення себе сировиною, а підприємці навіть знайшли для себе модель бізнесу, придатну для реплікування та масштабування.

За даними американських ЗМІ, поряд з планами щодо зниження викидів і розширення виробництва електросталі, в країні спостерігається підвищений попит на активи із заготівлі брухту. У середини 2020 року Steel Dynamics уклала ще одну угоду з купівлі брухтозаготівельної компанії в Мексиці – Zimmer, яка переробляє 500 тис. т брухту на рік. Активні M&A процеси відбуваються всередині галузі заготовки між операторами.

З одного боку, це природно, що зараз найбільш доступним способом знизити викиди є збільшення використання брухту і стимулювання такого виробничого шляху призводить до того, що сталеві компанії прагнуть забезпечити вертикальну інтеграцію і зайти на ринок брухту.

Чому ж раптом виробники сталі в США так турбуються про забезпечення своїх активів брухтом? Імовірно, виробники бачать для себе ризики, пов’язані з можливим зростанням цін на брухт, його дефіцитом. Наприклад, у Китаї за підсумками півріччя 2021 року споживання брухту зросло на 47% р./р. Тобто у США, регіоні, який є одним з найбільших експортерів брухту, виробники сталі побоюються можливих труднощів із сировиною. Активність спрямована не на покупку активів ЗРС або вугільних активів. Саме брухт стає центральним об’єктом злиттів-поглинань.

Важливий наслідок цієї тенденції: чим більшу роль сталеві компанії відіграватимуть на ринку брухту, тим менше брухту буде пропонуватися на зовнішні ринки. Виробники сталі зацікавлені передусім у забезпеченні сировиною самих себе, меншою мірою – в продажах на вільний ринок і на експорт. Тобто посилення концентрації та вихід сталевих компаній на ринок брухту в довгостроковому періоді призведе до скорочення світової торгівлі брухтом. Зараз така тенденція характерна для США, але вона проявиться і в інших регіонах.

Ціни на сировину падають разом з ринком нерухомості Китаю

Січневі ф’ючерси на залізорудну сировину на Даляньській біржі в п’ятницю показали подальше зниження – $85,6 за тонну й мінус 2,6% в порівнянні з попереднім тижнем. Ф’ючерси на коксівне вугілля також знизилися за тиждень до $345, або на 8,7%. Таким чином, обсяги виробництва сталі в Китаї можуть показати подальше зниження в першому кварталі 2022 року.

Очевидно, що ринок сталі в Китаї зараз зазнає серйозних труднощів з попитом. Китай розглядали як важливе джерело попиту на напівфабрикати – після посилення активності влади щодо контролю динаміки виробництва сталі. Однак Китай усіх здивував у жовтні, коли трейдери почали реекспортувати ввезені раніше напівфабрикати до країн Південно-Східної Азії.

Ситуація на китайському ринку нерухомості погіршується, і девелоперам стає дедалі складніше залучати фінансування. Зокрема, за останніми даними, у вересні кількість початих будівництв впала на 13,54% р./р. (зниження шостий місяць поспіль), а обсяг проданої нерухомості (за площею) знизився на 15,8% р./р. (падіння третій місяць поспіль).

Від середини жовтня спостерігається різке зниження цін на готову сталеву продукцію. Арматура впала в ціні на 17%, г/к рулон – на 14%. Тобто до кінця року ситуація з попитом буде погіршуватися.

При цьому ЗРС подешевшала на 21% за останні 30 днів і, на нашу думку, вже наблизилася до свого дна на тлі високих ставок фрахту. Тоді як у вугілля різке падіння ще попереду. Вугілля трималося в ціні через дефіцит пропозиції. Але обвал виробництва сталі в Китаї та за його межами неминуче призведе до швидкого падіння цін на вугілля. Разом з вугіллям буде нова хвиля падіння цін на сталь у всьому світі.

Попит на сталь слабшає в усьому світу. Наприклад, у ЄС трейдери намагаються експортувати г/к рулон до Єгипту, щоб розвантажити свої склади. Коли таке було?

IREPAS очікує збереження високого попиту на довгомірний прокат у 2022 році

Міжнародна асоціація виробників та експортерів арматури (IREPAS) відзначає збалансованість попиту й пропозиції на світовому ринку довгомірного прокату. Виробники повернулися до звичайного режиму роботи і готові забезпечувати нормальні терміни поставок. Попит у Європі та Північній Америці сильний, складські запаси активно поповнюються після вичерпання. Очікується, що хороший попит збережеться й у 2022 року, оскільки інвестиції зростають.

Угода між ЄС і США про систему квотування імпорту може відкрити нові можливості для європейських виробників. Але водночас складається враження, що європейські заводи не прагнуть експортувати до США, принаймні зараз. Ціни в ЄС перебувають на високому рівні, потужності повністю завантажені, і немає підстав думати, що ситуація зміниться наступного року. До того ж очікується, що квоти для європейських заводів не будуть високими, а умови поставок до США неідеальні для європейських виробників.

Окремий фактор, який стримує міжнародну торгівлю, – високі ставки фрахту. Кожен контракт, укладений у другому кварталі, зараз має високі транспортні витрати, які зводять прибуток нанівець. З огляду на цей факт та зростання цін на брухт можна очікувати, що ціни на довгомірний прокат на ринку США залишатимуться високими й у першому кварталі наступного року.

Китай, схоже, має намір виконати обіцянку й обмежити виробництво сталі на рівні минулого року. Здається, центр впливу на ринок перемістився з азіатського регіону. Протекціонізм зміцнюється й з урахуванням угоди ЄС–США набуває нових форм. Можна очікувати великих обмежень, у тому числі стосовно продукції більш високої переробки.

Прогноз IREPAS щодо ситуації в наступному кварталі – стабільний. На листопад і грудень заплановано багато простоїв, пов’язаних з ремонтними роботами. У 2022 році на ринку з’являться нові виробничі потужності. Буде цікаво спостерігати за тим, як вони будуть знаходити споживачів в умовах посилення торгових обмежень.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.