45-й тиждень: влада посилює тиск на металургів

Аналіз впливу новин за 4-8 листопада на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Питання екологізації металургійного виробництва поступово загострюються. Через екологічны вимоги італійських парламентаріїв ArcelorMittal має намір відмовитися від заводу Ilva. А український парламент готується підвищити ставки екологічного податку.

Тим часом «Метінвест» і «АрселорМіттал Кривий Ріг», прагнучи йти в ногу з часом, продовжують реалізацію своєї інвестиційної політики, орієнтованої як на розвиток виробництва, так і на вирішення екологічних проблем.

ArcelorMittal анулює угоду з купівлі італійського заводу Ilva

1 листопада 2018 року ArcelorMittal завершив угоду з придбання заводу Ilva в Італії. Вартість активу становила €1,8 млрд. Офіційно покупцем заводу виступив консорціум AM Investco, в якому 94,4% акцій належить ArcelorMittal, а 5,6% – Banca Intesa Sanpaolo.

Згідно з рішенням суду, прийнятому в 2012 році, завод Ilva мав здійснити екологічну модернізацію або повністю припинити виробництво. З 2015 року завод перебував під зовнішнім управлінням.

ArcelorMittal зобов’язався інвестувати €1,2 млрд у модернізацію підприємства та €1,1 млрд у програму природоохоронних заходів. Крім того, щоб отримати схвалення угоди з купівлі Ilva, ArcelorMittal продав Liberty Group заводи сукупною потужністю 10 млн т прокату на рік. До числа проданих активів увійшли ArcelorMittal Ostrava (Чехія), ArcelorMittal Galati (Румунія), ArcelorMittal Scopje (Македонія), ArcelorMittal Piombino (Італія), ArcelorMittal Dudelange (Люксембург) і частина оздоблювальних ліній на ArcelorMittal Liege (Бельгія).

Спочатку передбачалося, що в 2019 році ArcelorMittal Italy (перейменований завод Ilva) виплавить 6 млн т сталі, а в 2023 році після виконання екологічних вимог цей показник збільшиться до 8 млн т. Реалізація зазначених планів була можливою лише за умови забезпечення імунітету від судового переслідування за порушення екологічних норм.

3 листопада 2019 року парламент відмовився затвердити такий імунітет. Наступного дня ArcelorMittal заявив про вихід з угоди і намір повернути завод італійському уряду. Згідно з деякими оцінками, завдяки відмові від Ilva ArcelorMittal зможе економити €1,5-2 млн на день.

Цього року зі звинуваченнями в порушенні екологічного законодавства зіткнувся й український завод ArcelorMittal – «АрселорМіттал Кривий Ріг». Служба безпеки України порушила кримінальну справу за статтею «екоцид». У результаті під загрозою зриву опинилося виконання інвестиційних планів підприємства, в тому числі з будівництву машини безперервного лиття заготовок.

Пізніше за участю Президента України вдалося знайти компроміс для врегулювання ситуації. Однак наведені приклади, що стосуються українського та італійського заводів, вказують на небезпечне поширення екологічного популізму, який перешкоджає залученню інвестицій і завдає шкоди економіці загалом.

«АрселорМіттал Кривий Ріг» продовжує виконувати інвестиційну програму

За 9 місяців 2019 року капітальні та операційні витрати компанії становили $282 млн. За підсумками року очікується, що вони сягнуть $390 млн. У 2018 році, згідно зі звітністю, капітальні інвестиції «АрселорМіттал Кривий Ріг» (АМКР) становили $337 млн.

Серед завершених проектів цього року – реконструкція дрібносортного стану №250-4 (сума інвестицій – $50 млн), а також будівництво МНЛЗ №3, яка вже проходить гарячі випробування. У процесі будівництва перебуває МНЛЗ №2. Загальна вартість будівництва двох МБЛЗ – $144 млн. Триває реконструкція агломераційного цеху (заплановані інвестиції в проект – $170 млн), а також будівництво електроповітродувки ($13 млн).

АМКР планує цього року завершити розпочаті проекти, щоб згодом розпочати нові, серед яких реконструкція конвертерів №1-3, модернізація доменної печі №9, будівництво фабрики огрудкування.

«Метінвест» розраховує наступного року наростити продажі г/к рулону

Завдяки реконструкція стану «1700» на Маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча «Метінвест» зможе наростити продажі г/к рулону в 2020 році на 17,6% (до 4 млн т) порівняно з прогнозним рівнем 2019 року (3,4 млн т).

Очікується, що на внутрішньому ринку продажі г/к рулону зростуть із 0,7 млн т до 0,8 млн т. Але найбільше зростання поставок буде в експортному напрямку. «Метінвест» розраховує наростити відвантаження в країни Близького Сходу і Північної Африки (+27,3%, до 1,4 млн т) та ЄС (+33,3%, до 0,8 млн т).

Реконструкція листопрокатного стану «1700» – один з небагатьох проектів, спрямованих на модернізацію прокатного переділу в Україні. Вартість здійснених робіт становить $110 млн. Реконструкція дала можливість збільшити річну потужність стану з 1,3 млн т до 1,5 млн т листового прокату.

Народні депутати запропонували підвищити ставки екологічного податку

У Верховній Раді зареєстровано законопроект №2367, що пропонує підвищити ставки екологічного податку в 4 рази. Ця зміна стосується всіх складових екологічного податку: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, за скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, за розміщення відходів у спеціально відведених місцях, за утворення радіоактивних відходів і за тимчасове їх зберігання.

Згідно з пояснювальною запискою, прийняття законопроекту дасть змогу збільшити надходження екологічного податку до держбюджету-2020 з 3,5 млрд грн до 14 млрд грн. Автори документа вважають, що підвищення ставок дасть можливість скоротити викиди забруднюючих речовин, збільшити обсяги екологічно орієнтованих інвестицій, забезпечити повноцінне фінансування заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я українських громадян.

На думку GMK Center, поданий законопроект має виключно фіскальний характер, орієнтований на наповнення держбюджету. У рамках чинної законодавчої бази збільшені надходження екологічного податку спрямовуватиметься в загальний фонд держбюджету. Відповідно, простежити напрями використання коштів не буде жодної можливості.

Крім того, підвищення ставок екологічного податку апріорі не може сприяти збільшенню екологічних інвестицій. Основне джерело інвестицій – це власні кошти підприємств, а збільшення екологічного податку якраз зменшує обсяг власних коштів. При цьому відсутні дієві механізми, що дають змогу спрямувати кошти від екологічного податку на зменшення забруднення довкілля.

Природоохоронні заходи, які реалізуються за участю державних або місцевих органів влади, не допоможуть скоротити викиди, оскільки джерелом викидів є підприємства. А підприємства, які можуть справді реалізувати екологічні заходи і в такий спосіб знизити навантаження на довкілля, жодним чином не беруть участі в розподілі коштів екологічного податку.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.