Аналіз впливу новин за 24-28 січня 2022 року на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Минулий тиждень відзначився зростанням цін на сировину та готову продукцію. Ціни на коксівне вугілля в Австралії сягнули історичного рекорду. Американські компанії розраховують на збереження позитивної кон’юнктури у 2022 році. Світове виробництво за межами Китаю відновилося до рівня 2019 року, проте розраховувати на подальше зростання складно.

Ціни на коксівне вугілля в Австралії сягнули рекорду – $445 за тонну

Ціни на коксівне вугілля з Австралії зросли на 10% через тиждень після публікації звіту BHP, в якому компанія знизила свої прогнози щодо обсягів виробництва з 70-78 млн т до 68-72 млн т на цей фіскальний рік. Причиною погіршення виробничих результатів є дощова погода, яка встановилася в Австралії з четвертого кварталу минулого року.

Повені в Британській Колумбії, Квінсленді, шторми, що обрушилися на Аппалачі, призвели до обмеження спотових поставок коксівного вугілля. Погіршення пропозиції збіглося з певним пожвавленням на ринку сталі. Наприкінці грудня Китай активізував виробництво сталі і, за даними ЗМІ, шукає постачальників вугілля зі США з поставками навесні. Крім того, ціни на газ у Європі не прагнуть знижуватися, оскільки сьогодні головний страх перемістився уже на наступний рік – як поповнити запаси для успішного проходження опалювального сезону 2022-2023 років.

У попередні роки природні лиха регулярно призводили до сплесків цін на коксівного вугілля, оскільки ланцюжки поставок в Австралії розривалися. Зупинялися кар’єри та шахти, залізничні перевезення, робота портів тощо. Це все короткострокові фактори. Після них ціни поверталися на фундаментальні рівні. Проте сьогодні можна говорити про важливе фундаментальне зрушення на ринку вугілля та коксу.

Декарбонізація металургії передбачає відмову від використання вугілля. На думку McKinsey, під впливом прагнення до реалізації кліматичних цілей, компанії скоротили інвестиції у вугільні активи ій потужності з виробництва коксу. Терміни окупності у цих секторах є високими. Тож інвестори не хочуть ризикувати. Те саме стосується й надання капіталу цих галузей. Банки захопилися «зеленими» проєктами, а на вугільний бізнес не можна повісити ярлик «сталий». Відповідно, зросла вартість капіталу для таких проєктів. Загалом галузі видобутку вугілля та виробництва коксу є сьогодні недоінвестованими, а завтра ця проблема ще більше поглибиться.

Процес переходу металургії на низьковуглецеві технології не може йти абсолютно синхронно із ринками сировини. Тобто періодично виникатимуть дисбаланси, які провокуватимуть зростання цін на сировину. Ми вже бачимо це на прикладі стрибка цін на природний газ та електроенергію. Глобальна крива витрат на коксівне вугілля має «високий хвіст». Тобто якщо з операцій випадає частина потужностей або будуть несподівані сплески попиту, це завжди означатиме різке зростання цін.

Підвищення цін на коксівне вугілля в 2021 році було зумовлено значною мірою одноразовими, випадковими подіями. Тому ринок чекає на зниження. Проте не варто очікувати повернення до ціни $200 за тонну – вже багато сказано про нестабільність цього рівня цін, який сприяв виходу з ринку певної частини потужностей.

Високі ціни на вугілля – це довгострокова реальність, яка є однією зі складових плати за декарбонізацію та виллється у вищі ціни на сталь. Але, з іншого боку, дорога традиційна сировина сприятиме розвитку низьковуглецевих технологій та прискоренню «зеленого» переходу.

Світове виробництво сталі за межами Китаю у 2021 році сягнуло рівня 2019 року

За даними World Steel Association, виробництво сталі у світі в 2021 році зросло на 3,8% – до 1,911 млрд т. І драйвером зростання цього разу виступив не Китай, де за вказівкою уряду випуск сталі знизився на 2,9%. Показник 2020 року має стати піком виробництва, обсяги згідно з планами вийдуть на «плато», а потім плавно знизяться.

А ось за межами Китаю обсяги виробництва зросли на 13,1%. Це опосередковано свідчить про те, що не лише випуск, а й попит вийшли на рівень 2019 року. Щомісячний обсяг виробництва у першій половині року становив 74 млн т і підтримувався на цьому рівні до кінця року. Провал у вересні до 66 млн т був компенсований у жовтні-листопаді, коли випуск сягав 75-76 млн т.

Надалі підтримувати темпи зростання буде складно, оскільки з 2019 року нові фундаментальні драйвери для ринку сталі не з’явилися. Програми стимулювання скорочуватимуться. Проблему дефіциту напівпровідників так і не вирішено. Високі ціни можуть негативно впливати на попит. World Steel Association у жовтневому огляді Short Range Outlook прогнозував зростання глобального попиту у 2022 році на 2,2%.

На фоні хороших виробничих результатів у глобальному масштабі можна відзначити успіхи окремих країн. Наприклад, Росії. Обсяг виробництва сталі РФ зріс на 6% і становив близько 76 млн т. Високі темпи зростання у багатьох країнах зумовлені низькою базою порівняння. Але в Росії 2020 року обсяги випуску не змінилися в порівнянні з доковідним періодом. Тому зростання 2021 року є справді значним. Обсяг виробництва на рівні 76 млн т – це рекорд із 1992 року, за даними World Steel Association. З 1992 року обсяг випуску сталі у Росії зріс на 65%.

Рекордні показники виробництва у 2021 році демонструвала Туреччина – 40,36 млн т. У 1992 році обсяг виробництва сталі у Туреччині становив 5 млн т. У минулому році зростанню турецької галузі сприяла як хороша кон’юнктура на зовнішніх ринках, так і відновлення внутрішнього ринку. Минулий рік був рекордним також для Бразилії, В’єтнаму, Тайваню.

Американські металурги розраховують показати сильні результати у 2022 році

Американські металургійні компанії звітують про сильні фінансові результати за четвертий квартал 2021 року та 2021 рік загалом. Зокрема, виручка Nucor у четвертому кварталі збільшилася на 97% у річному обчисленні та сягнула $10,36 млрд. За 2021 рік виручка компанії зросла на 81% (з $20,14 млрд у 2020 році до $36,48 млрд).

Виручка УС Steel у четвертому кварталі 2021 року зросла більш ніж удвічі на річному обчисленні (з $2,6 млрд 2020 року до $5,6 млрд 2021-го). Аналогічну динаміку продемонстрував і річний чистий дохід US Steel – зростання з $9,7 млрд 2020 року до $20,3 млрд 2021-го.

Чистий прибуток Nucor у четвертому кварталі 2021 року становив $2,25 млрд (зростання у 5,6 раза в річному обчисленні), а US Steel – $1,069 млрд (зростання у 21,8 раза). Річний чистий прибуток Nucor у 2021 році становив $6,83 млрд (у 2020 році – $0,72 млрд), US Steel – $4,17 млрд (у 2020 році зафіксовано чистий збиток у розмірі $1,17 млрд).

Покращення фінансових показників зумовлене сприятливою кон’юнктурою ринку сталі. Завдяки хорошому попиту та зростанню цін металургійні компанії підтримували високий рівень завантаження виробничих потужностей. Зокрема, рівень завантаження виробничих потужностей Nucor зріс з 82% у 2020 році до 94% у 2021 році.

Зростання прибутку компаній надало підтримку виконанню їхніх інвестиційних програм. US Steel у 2021 році інвестувала $863 млн (у 2020 році – $725 млн). Nucor у 2021 році вклала у проєкти розвитку $130 млн (у 2020-му – $101 млн).

Обидві компанії оптимістично налаштовані на 2022 рік. Nucor вважає, що це буде ще один рік хорошої прибутковості для компанії. Хоча в першому кварталі чистий прибуток може трохи знизитися в порівнянні з попереднім кварталом, але виключно через ефект високої порівняльної бази, оскільки четвертий квартал 2020 року був рекордним за своїми показниками.

Президент US Steel зазначив, що компанія входить у новий рік із сильними позиціями. Рекордні грошові потоки дали змогу знизити ризики невиконання стратегії розвитку. Компанія сфокусується на реалізації свого клієнтоорієнтованого підходу та продовжить створювати нові продукти, скорочуючи капітало- та вуглеродомісткість. US Steel розраховує, що віддача від стратегічних інвестицій становитиме близько $850 млн.

US Steel та Nucor – абсолютно різні компанії за своєю структурою. US Steel – компанія з повним металургійним циклом, а Nucor об’єднує електрометалургійні заводи. До введення секції 232 фінансовий стан компаній повного циклу був гіршим, ніж у електрометалургів. Зараз завдяки чинним торговельним обмеженням та зростанню цін на продукцію їхнє становище вирівнялося.

З урахуванням відокремленості ринку США та гарного попиту висока ймовірність, що подібна ситуація збережеться й у поточному році. Уряд США проводить переговори з низкою країн щодо звільнення імпорту від мит, проте йдеться про їхню заміну на квоти. Квоти, як правило, встановлюються на рівні середньорічних обсягів імпорту і тому не становлять значної загрози.

Докладніше про головні тренди та події галузі читайте у наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.