31-35-й тиждень: нова хвиля протекціонізму та її наслідки

Аналіз впливу новин за 29 липня – 30 серпня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Серпень був спекотним для металургів. Торгові війни налякали ринки сировини. На побоюваннях щодо слабкого попиту активно розвиваються заходи протекціонізму. Це з поганого. А з хорошого – можна порадіти за «Інтерпайп», який реструктуризував борги та зміг переглянути низку антидемпінгових митних тарифів. Також радіємо обіцянці знизити тарифи на електроенергію, які спочатку підвищилися. І за В’єтнам, який наростив виробництво сталі на 57%. Хоча, скоріше, для нас це погана новина.

Єврокомісія оприлюднила проект рішення про посилення квот на імпорт сталі в ЄС

Заходи щодо посилення квот обговорювали з весни, коли група виробників з ЄС звернулася з такою ініціативою до Єврокомісії, обґрунтовуючи це занадто м’якими умовами чинної системи квотування імпорту сталі. Виробники вимагали скасувати щорічне збільшення квот на 5%, запровадити квартальний розподіл для обсягів країнових квот, обмежити використання залишкових квот тими країнами, які вичерпали індивідуальні, запровадити країнові квоти на г/к прокат та інші заходи, трохи менш важливі для вітчизняної сталевої галузі, ніж перелічені вище.

Результатів роботи Єврокомісії чекали з побоюваннями, оскільки вимоги європейських компаній могли серйозно позначитися на експорті в ЄС, частка якого в загальному експорті сталевої продукції з України становить близько 35%.

Фактичні заходи, зафіксовані в документах, поданих до СОТ, виявилися загалом прийнятними:

• щорічне збільшення квот знижено з 5% до 3%;
• частка поставок однієї країни в рамках глобальних квот обмежена 30%;
• буде переглянуто список країн, що розвиваються, частка поставок яких на ринок ЄС не перевищувала 1% і на які не поширювалася дія квот.

У результаті обсяги річних квот буде знижено для України щодо товстого листа на 16 тис. т, щодо холоднокатаного листа – на 5 тис. т, щодо арматури – на 3 тис. т, щодо катанки – на 7 тис. т.

Єврокомісія має спочатку узгодити запропоновані зміни зі Світовою організацією торгівлі та країнами – членами Євросоюзу. Після цього планується запровадити зміни з жовтня 2019 року.

ЄЕК обмежила імпорт г/к прокату в країни Євразійського економічного союзу

Євразійська економічна комісія встановила квоти на імпорт г/к прокату в Росію, Білорусь, Казахстан, Вірменію і Киргизстан у загальному обсязі 1,33 млн т. Обсяги поставок понад установлені квоти обкладатимуться митом у розмірі 20%.

Звісно, головним ринком є Росія, квоти на імпорт в яку становили 698 тис. т на рік товстого листа та 334 тис. т іншого г/к прокату.

Ринок ЄАЕС є важливим для України. Так само як і Україна є головним постачальником на ці ринки. Вітчизняні підприємства у 2018 році відвантажили зокрема в Росію 200 тис. т товстолистового прокату і 277 тис. т тонколистового. У І півріччі поставки значно зросли: товстолистового прокату на 50%, тонколистового – на 20%.

Загальний обсяг імпорту в Росію г/к прокату зріс у І півріччі: товстолистового прокату – до 250 тис. т, тонколистового – до 200 тис. т. Таким чином, розмір квоти на товстолистовий прокат не повинен негативно позначитися на українському експорті. Але при цьому в сегменті іншого г/к прокату конкуренція посилиться, обсяги можуть повернутися до показників 2018 року.

Російські виробники незадоволені представленими квотами, оскільки спочатку обговорювався загальний обсяг квоти на рівні близько 1 млн. т.

Представлена система тарифних квот почне діяти з грудня 2019 року.

Імпорт вугілля й коксу з Росії в липні відновився, але обсяги знизилися

Цього року з Росії імпортували кокс в обсязі 80 тис. т на місяць в середньому. У липні – лише 14 тис. т. Це результат роботи в РФ системи спеціальних дозволів на експорт коксу й вугілля до України, представленої в червні.

Загалом імпорт коксу в Україну залишився на тому самому рівні, але покупці переорієнтувалися на Польщу. Росія натомість шукає інші ринки збуту.

Аналогічна ситуація з імпортом вугілля. Вітчизняна статистика не поділяє вугілля на коксівне й енергетичне. Тому простежити динаміку імпорту можна лише сумарно. По суті, Україна мала два основних джерела вугілля: Росія (8 млн т за 6 міс.) та США (2,1 млн т). Поставки з інших країн були незначними. За липень з РФ в Україну імпортовано 550-570 тис. т – за середнього значення 1,3 млн т на місяць за січень-червень. Поставки зі США неістотно зросли – до 360-370 тис. т (із 350 тис. т).

За даними ЗМІ, українські компанії уклали контракти з постачальниками зі США і Канади. Але через тривалі строки поставки ми, швидше за все, побачимо їх в статистиці серпня та вересня. Наразі ж, за даними ОП «Укрметалургпром», у липні поставки українського вугілля на коксохіми зросли на 33% порівняно із червнем.

Україна зберігає позиції на сталевій карті світу

За даними World Steel Association, виробництво сталі в світі за підсумками 7 місяців становило 1,083 млрд т, що на 4,6% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року. Асоціація очікує, що попит на сталь цього року зросте на 1,3%. Тобто в другій половині року на нас чекає істотне уповільнення.

Драйвером цього уповільнення може бути Китай, на обсягах виробництва якого негативно позначаються екологічні обмеження й торгові війни. Водночас частка Китаю в світовому виробництві сталі становить 53,2%.

Україна зберігає 10-те місце за обсягами виробництва чавуну і 13-те – за виробництвом сталі. У липні вироблено 1,78 млн т сталі. Порівняно з першою половиною року спостерігається зниження обсягів, що зумовлено виконанням кількох проектів з ремонту обладнання, які традиційно проводяться в літній період.

За даними ОП «Укрметалургпром», плани на серпень і вересень становлять скромні 1,8 і 1,85 млн т відповідно. На підприємствах тривають ремонтні роботи. Так, На ММК ім. Ілліча 27 серпня на 45 діб зупинено стан «1700» для проведення модернізації. У середині липня ДМК зупинив на 55 діб доменну піч №9 для виконання ремонту.

Привертає увагу стрибок виробництва сталі у В’єтнамі – плюс 57% до січня-липня минулого року. В’єтнам впритул наблизився до України. Виробництво сталі в країні зростає як на експорт (+21%), так і за рахунок внутрішнього ринку. В’єтнам активно розвиває житлове будівництво, плануючи побудувати 1 млн будинків до 2020 р. Також розвивається інфраструктура, в яку планується вкласти близько $1 млрд упродовж 2018-2020 рр.

При цьому імпорт сталі у В’єтнам впав на 4% у результаті активної політики щодо захисту внутрішнього ринку. Так, у країні діє 7 антидемпінгових митних тарифів, а також захисні мита.

До кінця 2019 року компанія Hoa Phat планує ввести в експлуатацію свій завод Dung Quat потужністю 3 млн т сталі на рік. У результаті В’єтнам зможе випередити Україну в рейтингу найбільших виробників сталі.

Торгова війна між США й Китаєм набирає обертів

Торгова війна між США й Китаєм почалася в січні 2018 року запровадженням імпортних мит на китайські сонячні батареї. Згодом було запроваджено мита на електроніку, сталь, алюміній та ін. Уже на початок серпня 2019 р. 25%-ве мито поширювалося на $250 млрд китайського експорту (загальний обсяг експорту китайської продукції в США оцінюється на рівні $550 млрд). 1 серпня поточного року було вирішено запровадити мита на решту $300 млрд експорту. Імовірна ставка – 10%, початок дії – 1 вересня 2019 року.

У Китаї, в свою чергу, 23 серпня 2019 року прийняли рішення запровадити мита (5-10%) на американський експорт загальною вартістю $75 млрд. У відповідь США вирішили підвищити з 1 жовтня ставку чинних тарифів на 5%, а з 1 вересня і 15 грудня запровадити мита на рівні 15% (замість 10%) на решту китайського експорту.

Останній виток ескалації торгової війни негативно вплинув на світові товарні та фінансові ринки. Зокрема, ціна залізної руди (Fe62%, CFR Китай) обвалилася на 22,2% (з $117,14/т на 30.07.2019 до $91,16/т на 29.08.2019).

Причина такого різкого руху – побоювання з приводу сповільнення зростання Китаю і світової економіки загалом унаслідок торгового конфлікту. Ціни на залізну руду знизилися до рівня, що передував аварії на копальні Vale. Цей сценарій є фундаментально обґрунтованим, оскільки зростання цін на ЗРС не відповідало негативній динаміці цін на сталеву продукцію. До того ж з часом поставки ЗРС стабілізувалися, а запаси залізної руди в китайських портах почали зростати.

Згідно з прогнозами, посилення торгових обмежень може призвести до втрати 0,1-0,2 п.п. економічного зростання США й Китаю. Такий розмір збитків не є критичним. В очікуванні світової рецесії провідні центробанки вже перемикаються в режим стимулюючої монетарної політики: ФРС США знижує процентні ставки, ЄЦБ готує новий пакет зі стимулювання банків, Центробанк Японії висловив готовність і далі застосовувати інструменти по досягненню цільового рівня інфляції 2%. Сукупно пропоновані заходи наповнять ринки ліквідністю, що, в свою чергу, підтримає економіки провідних країн і допоможе уникнути подальшого падіння котирувань.

«Інтерпайп» погодив реструктуризацію частини боргу

Компанія «Інтерпайп» досягла домовленості з кредиторами щодо реструктуризації $200 млн єврооблігацій (ставка – 10,25%, термін погашення – 2017 г.). Згідно з даними ЗМІ, за кожні $1000 боргу власники облігацій отримають нові єврооблігації на суму $410,53 (ставка залишається незмінною – 10,25%, термін погашення – грудень 2024 р.), $108 як плату за реструктуризацію, а також інструменти відновлення вартості.

Тобто фактично списується половина наявного боргу. Водночас інвестори можуть отримувати додаткові виплати, прив’язані до темпів зростання EBITDA і грошового потоку «Інтерпайпу» протягом 10 років.

У рамках реструктуризації будуть випущені нові єврооблігації на суму $82,1 млн, відсотки за якими виплачуватимуться раз на півроку. До 31 грудня 2023 року «Інтерпайп» зобов’язується викупити ці облігації з урахуванням нарахованих і невиплачених відсотків (загальна сума викупу – $150 млн).

Необхідність реструктуризації боргу виникла в зв’язку з допущеним у 2013 році дефолтом. Тоді «Інтерпайп» пропустив виплату $106 млн основного боргу. Обслуговування «Інтерпайпом» боргових зобов’язань було припинено в зв’язку з погіршенням фінансових результатів компанії. Зокрема, за період з 2012-го до 2016 року EBITDA скоротилася на 85%, а виручка – на 71%.

Слід зазначити, що запропонована реструктуризація стосується тільки частини боргових зобов’язань «Інтерпайпу». Раніше в ЗМІ повідомлялося, що передбачається реструктуризувати зобов’язання на суму $1,41 млрд, з яких $1,17 млрд – основна сума боргу. Із загальної суми боргу $263,2 млн безпосередньо пов’язані з електросталеплавильним комплексом «Дніпросталь» («Інтерпайп Сталь»).

Кабінет Міністрів знижує тарифи на електроенергію для промисловості

Кабінет Міністрів України вніс зміни до постанови №483 від 05.06.2019, яка регулює покладання спеціальних зобов’язань на учасників ринку електроенергії. Згідно з новим порядком, АЕС продаватимуть гарантованому покупцю 90% електроенергії (раніше – до 75%), а ГЕС – 35% (раніше – 20%).

Гарантований покупець купує електроенергію у АЕС і ГЕС за фіксованими цінами, затвердженим КМУ, а продає її за ціною, що розраховується виходячи з тарифу для побутових споживачів (за вирахуванням тарифу на передачу електроенергії, тарифу на її розподіл, тарифу постачальника універсальних послуг).

За оцінками Андрія Геруса, додаткові спецзобов’язання дадуть можливість знизити ціни на електроенергію для промспоживачів на 0,21 грн/кВт·год. За оцінками GMK Center, завдяки такому кроку українські металургійні підприємства зможуть скоротити щомісячні витрати на електроенергію на $20 млн.

Крім того, НКРЕКП знизила тариф на передачу електроенергії на 62,6% – до 116,54 грн/МВт·год, що приведе до зменшення щомісячних витрат метпідприємств ще на $19 млн. Вивільнені кошти зможуть бути спрямовані на фінансування інвестпроектів і обслуговування боргових зобов’язань.

 

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також – на нашому порталі