29-й тиждень: антидемпінгові мита у США та спад споживання в ЄС

Аналіз впливу новин за 15-19 липня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

США вирішили відновити дію антидемпінгового мита на продукцію «Інтерпайпа». В Євросоюзі EUROFER, навпаки, активно закликає до перегляду чинної системи квот. Європейська асоціація виробників сталі обґрунтовує позицію своїми прогнозами щодо динаміки попиту на сталь.

Українські металургійні компанії залишаються одними з найбільш конкурентоспроможних у світі. Вони продовжують реалізацію інвестиційних проектів і розраховують на успішний збут своєї продукції на зовнішніх ринках.

США відновили дію антидемпінгового мита в 7,47% проти продукції «Інтерпайпа»

Департамент торгівлі США скасував підписану в липні 2014 року зі групою «Інтерпайп» угоду про припинення антидемпінгового розслідування щодо поставок безшовних труб компанією в обмін на дотримання цінових орієнтирів при ввезенні продукції.

До цього протягом п’яти років замість сплати мита в 7,47% компанія раз на шість місяців погоджувала з американською владою мінімальні ціни. Ця система обмеження торгівлі була прийнятною для української компанії, і поставки зростали.

Протягом 2018 року «Інтерпайп» зміг наростити поставки до США безшовних труб для буріння (обсадних) більше ніж удвічі – до 88 тис. т. А за п’ять місяців цього року поставки становили вже 51 тис. т. Частка компанії в імпортних поставках до США безшовних труб для буріння (обсадних) зросла, оціночно, з 2,3% до 5,7% у 2018 році. За даними менеджменту «Інтерпайпа», частка компанії на ринку США не перевищувала 1%.

Строк дії угоди спливав, і на початку грудня «Інтерпайп» запросив його продовження ще на 5 років – до липня 2024-го. Однак місцеві виробники й компанії-дистриб’ютори виступили проти продовження угоди. Отже, для поставок продукції «Інтерпайпа» до США тепер діятиме 25%-ве імпортне мито (Розділ 232) і антидемпінгове мито 7,47%.

За деякими даними, під час останнього узгодження мінімальних цін (січень 2019 року) жорстка позиція американської влади призвела до того, що застосування митних тарифів стало більш вигідним порівняно із дотриманням мінімальних цін. Тому запровадження митних тарифів не повинно негативно позначитися на поставках трубної продукції до США. Таку саму позицію озвучує і менеджмент «Інтерпайпа»: поставки до США продовжаться.

До переваг митних тарифів можна віднести більш високий ступінь прогнозованості. Тепер умови поставок будуть зрозумілі заздалегідь. Тоді як раніше раз на шість місяців доводилося сідати за стіл переговорів, а за цей час позиція американської сторони могла змінитися.

Також буде відновлено антидемпінгове розслідування, оскільки, згідно з попереднім розслідуванням, мито було застосовано на 5 років, які спливли. У цей період компанія здійснювала поставки за узгодженими цінами. Тобто демпінгу або шкоди для американських виробників бути не повинно. Тому є надія на позитивне рішення.

EUROFER констатує падіння на 2,5% споживання сталі в ЄС

Видиме споживання сталі в Євросоюзі в першому кварталі цього року впало на 2,5% р./р. – до 42,6 млн т. При цьому поставки металопродукції місцевих підприємств знизилися на 4%. Водночас імпортні поставки знизилися не так сильно – лише на 1% – і становили 23,6% усієї пропозиції.

У квітні-травні ситуація дещо покращилася, і в асоціації очікують, що за весь рік споживання знизиться на 0,4%. А на наступний рік EUROFER прогнозує зростання попиту на 1,1%, знову маніпулюючи цифрами і стверджуючи, що зростання імпортних квот на 5% значно перевищує зростання ринку. З огляду на частку імпортної продукції на ринку, збільшення квот на 5% якраз відповідає очікуваному зростанню попиту.

Головною причиною скорочення споживання є зниження активності в автомобільному секторі, де виробництво в першому кварталі знизилося на 5,1%. У Німеччині та Італії виробництво авто зменшилося ще більше – на 10%. Очікується, що за підсумками 2019 року автомобільне виробництво в ЄС знизиться на 1,4%, а в 2020-му – зросте на 2,2%.

Імпульс ринку задає будівельний сектор, який демонструє зростання (у першому кварталі +4,9% р./р.) майже в усіх країнах. У країнах Центральної Європи будівельна активність підтримується реалізацією інфраструктурних проектів. У ІІ півріччі зростання сповільниться і за підсумками 2019 року становитиме 2,9%. Але вже наступного року сектор надаватиме дуже слабку підтримку ринку сталі – зростання на 1,3%.

Слабка ситуація на ринку ЄС знову відобразилася в планах компаній зі скорочення виробництва. Цього разу на 20% виробництво скорочує Остравський металургійний завод в Чехії, який раніше належав ArcelorMittal, а нині – Liberty House.

Ціна на електроенергію для промислових споживачів знизиться

За словами представника Президента в Кабінеті Міністрів Андрія Геруса, до 1 вересня електроенергія для промисловості має подешевшати. Зниження цін планується досягти завдяки регуляторним змінам. Конкретних прогнозів щодо ціни або динаміки її зниження не озвучується.

Серед ключових проблем нинішнього ринку електроенергії – обмежений склад продавців. «Енергоатом» і «Укргідроенерго» продають основну частину електроенергії для побутових споживачів. Відповідно, головним постачальником електроенергії для промислових підприємств стали ТЕС. Повноцінний імпорт електроенергії з Європи неможливий, оскільки Україна не синхронізована з європейською енергосистемою.

Ринок двосторонніх договорів фактично не працює, тому основна частина угод проходить на ринку на добу вперед. Причому в цьому сегменті ринку через обмежену кількість учасників у нічний і ранковий час (з 24-ї до 8-ї години) може спостерігатися дефіцит пропозицій. Через це підприємства змушені купувати електроенергію на ринку, що балансує, за підвищеним тарифом.

Загалом новий ринок електроенергії спричинив зростання витрат у промислових підприємств. До старту нового ринку (01.07.2019) діяла оптово-ринкова ціна електричної енергії в розмірі 1,62 грн/кВт⋅год. До цієї ціни входив тариф на передавання «Укренерго» (0,055 грн/кВт⋅год). З початком роботи нового ринку тариф «Укренерго» зріс до 0,347 грн/кВт⋅год і сплачується окремо від ціни електроенергії, яка формується в процесі укладення угод на ринку.

Середня ціна електроенергії в ОЕС України на ринку на добу вперед на 1 липня становила 1,59 грн/кВт⋅год, на 20 липня – 1,66 грн/кВт⋅год. Тобто з урахуванням тарифу «Укренерго» витрати на електроенергію зросли на 20-24%.

«Метінвест» залучив європейське фінансування для модернізації ММК ім. Ілліча

«Метінвест» отримав кредит у розмірі €34,4 млн (еквівалент $38,5 млн) для реконструкції листопрокатного стану 1700 на ММК ім. Ілліча. Реконструкція стану передбачає розширення асортименту продукції (збільшення середньої ваги гарячекатаних рулонів з 15 т до 27 т, зменшення їх мінімальної товщини до 1,2 мм, виробництво рулонів шириною від 900 мм до 1600 мм) і збільшення річної продуктивності (з 1,36 млн т до 2,5 млн т).

Кредитні ресурси – це лише частина інвестицій для реалізації проекту. Загальна сума необхідних на поточній стадії коштів оцінюється в $110 млн.

Кредит залучено під гарантії австрійського експортно-кредитного агентства, оскільки постачальником обладнання виступила австрійська компанія (Primetals Technologies Austria GmbH). Термін погашення кредиту – серпень 2028 року. Процентну ставку встановлено на рівні EURIBOR (6 місяців) + маржа. Діюча ставка EURIBOR (6 місяців) становить -0,31%. Розмір маржі не розкрито.

Очевидно, що умови кредитування на європейському ринку більш вигідні, ніж в Україні. Однією з причин високих кредитних ставок є висока облікова ставка НБУ. В Україні чинна облікова ставка становить 17%. Однак у перспективі її розмір знижуватиметься в міру сповільнення інфляції.

За прогнозами НБУ, середня облікова ставка в четвертому кварталі 2019 року становитиме 16%, у четвертому кварталі 2020 року – 9,5%, а в четвертому кварталі 2021 року – 8%. Відповідно, це дасть поштовх до розвитку кредитування в Україні.

Детальніше про головні тренди й події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також – на нашому порталі