21-я неделя: Китай планирует ужесточить контроль над ценами на сталь 21-я неделя: Китай планирует ужесточить контроль над ценами на сталь

Аналіз впливу новин за 24-28 травня 2021 року на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Ключова подія тижня – плани Китаю контролювати ціни на сировину, в тому числі на залізну руду й сталеву продукцію. Це може мати значні наслідки для глобального ринку.

Європейський Союз затягує з ухваленням рішення про дію системи захисних заходів. З чуток, тарифні квоти можуть продовжити ще на рік.

Декарбонізація набирає обертів – до гонки приєднався Mercedes-Benz. Компанія збирається через чотири роки почати використовувати безвуглецевої сталь.

На цьому тлі більшої значущості набуває боротьба за лом як цінне джерело сировини в металургії. Якщо сьогодні підвищення мит на брухт, зокрема в Росії, розглядається, швидше, як інструмент протекціонізму, то в найближчому майбутньому це стане необхідною умовою декарбонізації металургії.

Китай планує посилити контроль над цінами на сталь

У вівторок 25 травня Національна комісія з розвитку і реформ Китаю (NDRC) озвучила план дій з контролю над цінами на сировину протягом 14-ї П’ятирічки. План передбачає вдосконалення систем моніторингу та прогнозування цін, що дасть змогу своєчасно реагувати й запроваджувати відповідні регулюючі заходи. Серед таких заходів називають податкове регулювання, заходи з контролю над попитом і пропозицією. Під час оголошення плану особливу увагу представники NDRC приділили ЗРС, звернувши увагу на різке зростання цін.

Ринком одразу ж почали ширитися чутки про ймовірні заходи. Одним з них називають запровадження мита на експорт г/к рулону. Зростання цін у цьому сегменті є максимальним серед усіх видів металопродукції. З чуток, обговорюється мито в розмірі від 10% до 30%. Ще один можливий захід – скасування відшкодування експортного ПДВ за кількома видами плоского прокату (х/к прокату і прокату з покриттям). Застосування цих заходів зупинить експорт плоского прокату з Китаю. Очевидно, що це охолодить ціну на китайському ринку. Також це зумовить зниження обсягу виробництва сталі в Китаї, до чого прагне уряд країни.

Впливати на ціни на світових ринках Китай буде через ціни на сировину. На фоні очікувань заходів контролю падає в ціні ЗРС. Вересневі ф’ючерси на DCE впали за тиждень на $15– до $159. Fitch цього тижня оновив свій прогноз щодо цін на ЗРС. Рейтингове агентство очікує, що в другій половині року ціни на ЗРС почнуть коригуватися. Середня ціна за тонну ЗРС в Китаї у 2022 році становитиме $100.

Також впали місцеві ціни на арматуру. Це призвело до того, що китайські компанії, які законтрактували квадратну заготовку за вищими цінами, тепер відмовляються від виконання угод.

Goldman Sachs вважає, що коригування цін, що спостерігається зараз, зумовлене не планами Китаю, а очікуваним балансом попиту й пропозиції в другому півріччі.

Єврокомісія може продовжити дію системи захисних тарифних квот на імпорт сталі ще на рік

Захисні заходи в ЄС запровадили з липня 2018 року строком на 3 роки, тобто строк їхньої дії закінчується рівно за місяць. Єврокомісія затягує з рішенням – зараз немає пропозиції. Це створює значну невизначеність, оскільки дефіцит пропозиції на ринку призвів до того, що контракти купівлі-продажу металопродукції укладаються з поставкою на серпень-вересень, а на сьогодні абсолютно незрозуміло, чи буде з 1 липня взагалі існувати система квот.

З чуток, Єврокомісія запропонує продовжити дію захисних заходів ще на 1 рік разом зі збільшенням розміру квот на 5%. Це створює ризики для європейських виробників. У рамках СОТ запровадження спеціальних захисних заходів можливе на строк до 4 років, з максимальним продовженням до 8 років, у разі якщо обсяг імпорту є зіставним з обсягом місцевого виробництва і завдає істотної шкоди місцевим виробникам. Але якщо строк дії захисних заходів перевищує 3 роки, то у країн – торговельних партнерів з’являється право вимагати компенсації за шкоду, завдану обмеженням їхньої можливості торгувати, або запровадити відповідні заходи. Тобто в рамках СОТ передбачений строк 3 роки, протягом якого місцеві виробники мають адаптуватися до дії факторів, що зумовили запровадження спеціальних захисних заходів, у випадку з ЄС – запровадження секції 232 у США.

Справді, на сьогодні факторів ризику для ринку ЄС, у разі скасування захисних заходів, не так вже й багато. Обсяг імпорту в ЄС за час дії квот скоротився, Китай звів до мінімуму свій експорт, є дефіцит пропозиції на європейському ринку, постковідне відновлення відбувається швидко. Водночас є значні ризики, що низка країн вимагатимуть відшкодування збитків. У ЗМІ називають передусім Туреччину, яка першою оскаржила в СОТ запровадження в ЄС захисних заходів. України не бояться, бояться Туреччини, яка агресивно відстоює національні інтереси. Слідом за Туреччиною аналогічні скарги на посилення системи квот подавали Росія, Індія та Швейцарія. Можливо, Єврокомісія розраховує на те, що збільшення квот аж на 5% не призведе до обурення виробників імпортної продукції, все-таки індивідуальні квоти захищають їхні позиції на ринку, а в разі скасування квот імовірним є тиск на ціни.

Mercedes-Benz інвестує в безвуглецеве виробництво сталі

Mercedes-Benz придбав частку в стартапі H2 Green Steel (H2GS), який розвиває вуглецево нейтральне виробництво сталі. В основі проєкту – технологія прямого відновлення заліза з допомогою водню.

Mercedes-Benz інвестував кілька мільйонів доларів у H2GS (загальна сума необхідних інвестицій становить €2,5 млрд). З 2025 року автовиробник планує використовувати безвуглецеву сталь, вироблену стартапом, у своїх автомобілях. Цей час прив’язаний до запланованого запуску заводу H2GS у 2024 році. До 2039 року Mercedes-Benz має намір повністю перейти на вуглецево нейтральне виробництво авто.

З одного боку, зараз інвестиції Mercedes-Benz можна розглядати як маркетинговий крок з метою запевнити споживачів у прихильності ідеям боротьби зі зміною клімату. З іншого боку, це важливе рішення, яке стимулює розвиток металургії майбутнього.

Зараз достовірно невідомо, які технології декарбонізації металургійного виробництва виявляться найбільш ефективними. Інвестиції в H2GS – це великою мірою інвестиції в R&D, хоча це проєкт промислового масштабу. Безвуглецеве виробництво сталі на основі водню можливе, якщо водень також виробляється без викидів СО2. Єдиний спосіб досягти цього – використовувати технологію електролізу води, яка поки що не готова для застосування в промислових масштабах.

Інвестиції в H2GS, як і в інші проекти декарбонізації, активізують наукові розробки та дають можливість прискорити зниження викидів СО2 в довгостроковій перспективі. Чим більше проєктів буде розвиватися, тим більше шансів знайти оптимальний шлях декарбонізації. Інвестиції публічних компаній, таких як Mercedes-Benz, та їхня прихильність ідеям нульових викидів по всьому ланцюжку поставок створюють передумови для створення нової «зеленої» економіки майбутнього.

Росія хоче підвищити мито на експорт брухту

Міністерство економіки РФ рекомендує підняти мінімальну ставку експортного мита на брухт з €45 до €70 на тонну. Остаточне рішення прийматимуть на рівні уряду.

Попереднього разу ставку мита піднімали 29.01.2021 – з €15 до €45 на тонну. Строк дії підвищеної ставки мита закінчиться через пару місяців, тому очікується, що нове рішення буде прийнято за прискореною процедурою.

Підвищення мита пояснюється необхідністю забезпечити брухтом внутрішніх виробників (перш за все виробників труб) на тлі високих цін на брухт на світовому ринку. За рік ціни на брухт зросли більше ніж удвічі, і чинні ставки митних тарифів більше не є обмежувачами.

З урахуванням нинішнього тренду декарбонізації боротьба за брухт буде лише посилюватися, оскільки, по-перше, виробництво сталі з брухту електродуговим способом дає змогу знизити викиди СО2 майже в 5 разів у порівнянні з киснево-конвертерним виробництвом. По-друге, використання брухту в киснево-конвертерному виробництві також знижує викиди вуглекислого газу, хай і не настільки істотно.

В ЄС, який є традиційним постачальником брухту на світовому ринку, вже піднімають питання обмеження його експорту. Брухт – цінна сировина, яке дає можливість порівняно швидко знизити викиди СО2 в металургійному виробництві. Водночас наявного на ринку брухту недостатньо, щоб покрити всі потреби у виробництві сталі. Той, хто матиме доступ до великих обсягів брухту, зможе швидше наблизитися до вуглецевої нейтральності в металургії.

Детальніше про головні тренди й події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.