19-й тиждень: виробництво скорочується, торговельні обмеження стають жорсткішими

Аналіз впливу новин за 4-8 травня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Як ми й передбачали, епідемія COVID-19 і пов’язана з нею криза в економіці та споживанні призвели до посилення заходів протекціонізму в світі. Знову Єгипет, знову Євросоюз. Ринки закриваються.

Про це говорить і IREPAS, відзначаючи, що після виходу з карантину виробництво сталі зростатиме швидше, ніж споживання. Аналогічна ситуація спостерігається в Китаї, хоча місцевий ринок перебуває в набагато кращому стані, ніж у решті світу.

IREPAS прогнозує подальше скорочення виробництва та посилення торговельних обмежень

Міжнародна асоціація виробників і експортерів арматури (IREPAS) у травневому огляді відзначила погіршення ситуації на ринку довгомірного прокату у зв’язку з пандемією коронавірусу та зростанням протекціонізму. На ринку спостерігається профіцит пропозиції. Багато заводів у квітні залишалися на плаву завдяки замовленням, отриманим у лютому, хоча обсяги виробництва довелося знизити. У травні очікується подальше скорочення виробництва, оскільки карантинні обмеження, дуже ймовірно, триватимуть до червня.

IREPAS вважає, що Євросоюз з високою ймовірністю зіткнеться з економічною депресією після скасування локдауну. Збільшиться кількість банкрутств через небажання або нездатність банків і кредитно-страхових установ підтримати економіку дешевими кредитами. Безробіття в ЄС може сягнути рівнів, зафіксованих у 2008-2009 рр.

У США ситуація також погіршується. На ринку чимало постачальників прагнуть продавати товар на рівні собівартості, аби продовжити діяльність. Але можливостей для продажів залишилося небагато. Ціни внутрішніх виробників на одному рівні з цінами імпорту з Мексики чи Канади. Багато будівельних проектів у північно-східних штатах заморожені. Кредитно-страхові компанії відкликають страховку кредитів або знижують її ліміти для металургійних компаній.

Закінчення пандемії коронавірусу сприятливо позначиться на діловій активності та попиті на сталь. Є ознаки, що в деяких регіонах ринки відкриються раніше, ніж очікувалося. Ринки на Далекому Сході вже повертаються до нормального стану. Західні країни можуть відкритися до червня або липня. Очікується, що після виходу з карантину уряди сфокусуються на стимулюванні економічного зростання. В ЄС основним напрямом підтримки може стати будівництво.

IREPAS вважає, що в наступному кварталі ситуація буде нестабільною та непрогнозованою. Імовірно, виробництво сталі відновлюватиметься швидше, ніж споживання, і тиснутиме на ціни. І далі посилюватимуться протекціоністські заходи. Наприклад, Єврокомісія вже розглядає можливість знизити обсяги імпортних квот. Експортери стикатимуться з постійним скороченням можливостей для зовнішньої торгівлі. Проблема надлишкових потужностей, імовірно, перейде з глобального на місцевий рівень – виробники більше конкуруватимуть між собою за можливості продавати на внутрішньому, а не зовнішньому ринку.

Єгипет планує запровадити додаткові 10% мита на імпорт сталі

За даними ЗМІ, проект чекає на затвердження прем’єр-міністром країни, рішення може бути прийнято наступного тижня та одразу ж набрати чинності. Подробиці наразі невідомі, імовірно, мита запровадять на всі продукти, у тому числі додатково до 15%-го захисного мита для заготовки й арматури.

Єгипет – великий ринок. Посилення захисних заходів призведе до перерозподілу торгових потоків, посилення конкуренції й тиску на ціни. В першу чергу це стосуватиметься постачальників з України, Росії, Туреччини та ЄС.

Усе це дуже тривожно, але не дивно. Єгипет завжди дуже жорстко ставився до захисту місцевих виробників. Це було видно по тому, що було запроваджено мито навіть на імпорт заготовки минулого року. Тепер же, коли у всьому світі проблеми з попитом, посилюється конкуренція з низькозатратними виробниками, наприклад із Росії. Усі прагнуть нарощувати експорт. Нормальна реакція з боку імпортерів – закрити свій ринок.

За даними ЗМІ, запровадження 10%-го мита на плоский г/к прокат зрівняє конкурентоспроможність місцевих гравців з постачальниками з України та Росії. Для України це означатиме зниження експорту плоского прокату. До Єгипту в 2019 році поставили близько 120 тис. т плоского прокату з України.

Підвищення чинних митних тарифів на довгомірний прокат знищить можливості експорту до Єгипту. Експорт довгомірного прокату з України вже впав унаслідок низки заходів захисту з 400 тис. т на рік у 2015 році до нуля у 2019-му. Після запровадження захисних тарифів восени 2019 року поставки заготовки продовжувалися. Тепер же можна впевнено сказати, що ринок Єгипту для нас втрачено. Це близько 1 млн т. Минулого року вітчизняні виробники на тлі кризи в Туреччині намагалися налагодити поставки на нетрадиційні для себе ринки (в Індонезію, Саудівську Аравію, Таїланд, ОАЕ). Але знайти інший такий ринок, щоб замістити поставки до Єгипту – неможливо. Крім того, загостриться конкуренція, адже в аналогічній ситуації опинилися й наші конкуренти – турецькі, російські, європейські компанії.

Єврокомісія розпочала антидемпінгове розслідування проти поставок г/к прокату з Туреччини

Згадка про цю важливу подію містилася в квартальному звіті ArcelorMittal. Хоча Угур Далбелер, CEO Colacoglu, найбільшого турецького виробника г/к прокату, заявив, що офіційного рішення ЄК про початок розслідування ще не було.

Можливість цього розслідування обговорювалася останні кілька років. У 2017 році, коли мита запровадили проти всіх великих постачальників г/к прокату, зокрема й України, Туреччина не потрапила під антидемпінгове розслідування. Завдяки цьому турецькі компанії отримали перевагу та змогли наростити експорт до ЄС, заповнивши звільнену нішу. Саме цим вони постійно пояснюють зростання свого експорту в ЄС, наполягаючи, що стався він не за рахунок демпінгу. Але європейські виробники, напевно, розраховували на інший ефект від запровадження антидемпінгових митних тарифів.

Антидемпінгове розслідування ЄС означатиме автоматичні дзеркальні заходи в Туреччині. Про це турецька влада заявляла неодноразово.

Що це означає для України? Туреччина – великий постачальник г/к прокату до ЄС, але і ЄС важливий постачальник цієї продукції до Туреччини. Аналогічно, обидва ці ринки важливі для України. З одного боку, з’являється можливість, оскільки може звільнитися ніша, з іншого – будь-які деструктивні наслідки для ринків Туреччини та ЄС можуть негативно вплинути на всіх. Це може підштовхнути Туреччину до запровадження більш рішучих і широких заходів щодо обмеження імпорту, що невигідно Україні як країні, залежній від експорту.

Наразі європейська галузь у такому стані, що фактично виробників з країн ЄС мало цікавить, чи був демпінг. Використовуються будь-які можливості, щоб закрити імпорт. Тому дуже імовірно, що імпортні квоти в ЄС посилять, хоча спочатку ми скептично ставилися до можливості використання інструменту у вигляді захисних заходів, тому що для цього немає підстав – зростання імпорту.

Паралельно з цим на Єврокомісію чиниться тиск. Європейська асоціація виробників труб (ESTA) надіслала до ЕК листа з пропозицією знизити обсяг квот для зварних труб для машинобудування на 10%, для OCTG-продуктів – на 50%. ESTA вказує, що на сьогодні попит на трубну продукцію в ЄС впав на 45-50% р./р.

Якщо ЄС прийме рішення про посилення квот, як того просить EUROFER, це стане, по суті, каталізатором нової хвилі протекціонізму в усьому світі, аналогічної за ефектом до запровадження митних тарифів у США в 2018 році, оскільки зумовить перерозподіл торговельних потоків у всьому світі.

Ухвалення цього рішення ще раз підкреслить тенденцію до посилення участі держави в економіці. Запровадження Євросоюзом захисних заходів у вигляді квот у 2018 році було зумовлене необхідністю захистити виробників від втручання в ринок держави, в тому випадку США. Але тепер ситуація змінилася, і держава втручатиметься в дію ринкових сил.

Сталевий PMI у Китаї продовжує зростати

За даними Chinese Steel Logistics Professional Committee (CSLPC), PMI в металургійній промисловості Китаю у квітні становив 45,9% (+3,7 п.п. порівняно з березнем). Значення індексу нижче від критичного рівня 50%, тобто галузь досі залишається схильною до спаду.

Субіндекси демонструють:

• зростання ринкового попиту (індекс нових замовлень становив 39,9%, +1,4 п.п.);
• збільшення виробництва сталі (індекс виробництва – 53,4%, +14,1 п.п.);
• зниження запасів готової продукції на металургійних підприємствах (індекс запасів готової продукції – 38,8%, -2,8 п.п.);
• зростання закупівель сировини (індекс закупівель – 48,8%, +7,3 п.п.);
• скорочення сировинних запасів (індекс запасів сировини – 38,3%, -6,6 п.п.).

Через продовження епідемії реалізація інфраструктурних проектів відбувається не на повну потужність, а зовнішній попит залишається слабким: індекс нових експортних замовлень становив 27,8%, що нижче від 30% протягом уже двох місяців поспіль.

CSLPC очікує, що в другому кварталі попит на сталь продовжить покращуватися. Прискориться будівництво як традиційної інфраструктури (залізниці, автомагістралі, мости), так і нової (мережі 5G, дата-центри). У першому кварталі основним джерелом попиту на сталеву продукцію були саме інфраструктурні проекти.

Підтримка з боку ринку нерухомості може бути слабшою, ніж очікувалося. У першому кварталі інвестиції в будівництво нерухомості скоротилися на 7,7% у річному обчисленні, площа будівництва нового житла – на 27,2%, площа земельних ділянок, придбаних девелоперами, – на 22,6%.

На ринку пропозиція сталі перевищує попит. Малоймовірно, що в короткостроковій перспективі ситуація зміниться. Навряд чи виробництво сталі отримає імпульс до зростання в другому кварталі й виробництво значно зросте порівняно з першим кварталом. У другому кварталі може бути зафіксовано падіння виробництва в річному обчисленні.

Детальніше про головні тренди та події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.