15-я неделя: украинские металлурги обновляют инвестиционные планы

Аналіз впливу новин за 12-16 квітня 2021 року на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Цей тиждень ознаменувався новинами про інвестиції українських компаній. Період сприятливої кон’юнктури підприємства використовують для нарощування CAPEX. АМКР стане вуглецево нейтральною до 2050 року, як і материнська компанія. World Steel Association очікує відновлення попиту на сталь У світі. А європейці намагаються перекласти на покупця платежі за викиди парникових газів.

АМКР має намір інвестувати $1 млрд в екологічну модернізацію

Генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо підписав меморандум з міністром розвитку економіки Ігорем Петрашком про реалізацію нових інвестиційних проєктів. Компанія планує вкласти в них $1 млрд протягом 2022-2032 рр. Основні напрями інвестицій:

  • зменшення «вуглецевого сліду» від виробництва;
  • розвиток добування залізної руди;
  • створення нових виробництв у прокатному переділі;
  • модернізація наявних об’єктів;
  • циркулярна економіка й управління відходами (утилізація біомаси, впорядкування викидів СО2, переробка шлаків і шламів).

Новий план інвестицій оголосили на фоні наміру АМКР забезпечити вуглецеву нейтральність виробництва до 2050 року. Ця мета узгоджується з намірами глобального холдингу ArcelorMittal досягти вуглецевої нейтральності до цього ж терміну. ArcelorMittal реалізує низку пілотних проєктів у сфері декарбонізації:

  • IGAR (уловлювання СО2 з доменної печі й перетворення його на синтез-газ, який можна повертати в доменну піч і відновлювати залізо з руди);
  • Carbon2Value (уловлювання вуглецьвмісних газів з подальшим поділом на СО і СО2);
  • Steelanol (отримання біоетанолу з СО2);
  • Torero (заміна пиловугільного палива, яке вдувають у доменну піч, біовугіллям, отриманим з деревних відходів);
  • H2Hamburg (виробництво заліза прямого відновлення з використанням водню);
  • Siderwin (відновлення залізної руди шляхом електролізу).

За словами директора АМКР, можливо, що за 2-3 роки на європейських заводах ArcelorMittal почнуть використовувати водень у виробництві чавуну. Пізніше ці напрацювання зможуть бути використані на українському заводі.

«Метінвест» може інвестувати до $3 млрд сумарно протягом наступних трьох років – Fitch

Агентство Fitch у рамках оцінки кредитного рейтингу «Метінвесту» відзначає позитивну кон’юнктуру на ринку сталі й сировини. Це зумовлено швидким відновленням Китаю та глобального попиту, а також проблемами з пропозицією ЗРС і готової сталевої продукції після зупинення низки потужностей у всьому світі.

При цьому рейтингове агентство вважає, що ралі цін триватиме недовго. У другому півріччі 2021 року ціни поступово знизяться. Компанія прогнозує, що ціни на ЗРС також сягнуть піку в 2021 році – $125 за тонну в середньому за рік зі зниженням до $80 у 2023 році.

На цьому фоні Fitch очікує, що EBITDA «Метінвесту» в 2021 році становитиме $3,3 млрд з подальшим зниженням до $2,2 млрд у 2022-2023 рр. Рентабельність за EBITDA цього року покращиться до 28% у порівнянні з 21% у 2020 році. Але вже у 2022-2023 рр. рентабельність повернеться до показників минулого року – 21-22%.

Покращення фінансових результатів уможливить більш активну реалізацію інвестиційних проєктів. Fitch очікує, що сума капітальних інвестицій «Метінвесту» становитиме по $1 млрд на рік у 2021-2023 рр. Це рекордно високі суми. За останні 10 років понад $1 млрд на рік компанія інвестувала лише в 2011 році ($1,157 млрд) і в 2019 році ($1,055 млрд). Fitch пояснює, що «Метінвест» дещо відстає від конкурентів у питаннях модернізації потужностей. Тому компанія прагне максимально використовувати періоди сприятливої кон’юнктури для нарощування капітальних інвестицій.

Fitch відзначає й ризики, притаманні українській компанії. Наприклад, «Метінвест» поступається в конкурентоспроможності російським виробникам, зокрема НЛМК, який також має високу частку на ринку напівфабрикатів ЄС і використовує порти Чорного моря. Маріупольські заводи за собівартістю виробництва рідкої сталі знаходяться в другому квартилі кривої витрат, а «Запоріжсталь» – у третьому квартилі в порівнянні з російськими компаніями, які знаходяться в першому квартилі.

Оскільки «Метінвест» значну частку продукції поставляє на ринок ЄС, Fitch відзначає ризики, які може створити для бізнесу компанії запровадження СВАМ. Однак через високу невизначеність щодо параметрів роботи механізму, Fitch поки не включає ці ризики до своєї оцінки. При цьому рейтингове агентство відзначає активність «Метінвесту» в реалізації заходів щодо скорочення викидів.

World Steel Association: попит на сталь у 2021 році зросте на 5,8%

World Steel Association прогнозує, що у 2021 році попит на сталь зросте на 5,8% (до 1 874 млн т), а в 2022 році – на 2,7% (до 1 925 млн т). У розрахунки закладено припущення про те, що нова хвиля поширення коронавірусної інфекції стабілізується в другому кварталі, а прогрес вакцинації дасть змогу згодом відновити нормальну економічну активність у металоспоживаючих галузях.

Світова металургія змогла порівняно легко пережити минулий рік – з невеликим скороченням попиту (на 0,2% в порівнянні з 2019 роком). Це сталося завдяки зростанню попиту на сталь в Китаї (на 9,1% за підсумками року), тоді як в інших країнах сумарно попит скоротився на 10,0%.

Китайська економіка швидко відновилася після локдауну в 2020 році: економічна активність майже в усіх секторах, крім ритейлу, до травня відновилася в повному обсязі. Значну роль у цьому відіграли заходи стимулювання економіки, запроваджені урядом (запуск реалізації нових і прискорення розпочатих інфраструктурних проєктів, ослаблення контролю над сектором нерухомості, зниження податків на споживання).

Будівельний сектор Китаю показав хорошу позитивну динаміку починаючи з квітня 2020 року. Однак інвестиції в нерухомість у 2021 році й надалі, найімовірніше, знижуватимуться, оскільки уряд вважає за необхідне сповільнити зростання сектору.

Інвестиції в інфраструктурні проєкти у КНР зросли у 2020 році незначно – лише на 0,9%. Однак оскільки уряд ініціював кілька нових інфраструктурних проєктів, їх позитивний вплив на економіку відчуватиметься у 2021-2022 рр.

World Steel Association очікує, що за підсумками 2021 року попит на сталь у Китаї зросте на 3,0%, а у 2022 році – лише на 1,0%, оскільки ефект від субсидій почне затухати, а уряд має намір сфокусуватися на забезпеченні більш стійкого економічного зростання.

У розвинених економіках після обвалу економічної активності у другому кварталі 2020 року промисловість швидко відновилася в третьому кварталі, переважно завдяки значним фіскальним стимулам і вивільненню відкладеного попиту. Водночас економічна активність наприкінці 2020 року все одно залишалася нижчою від рівня до пандемії. Незважаючи на очікуване зростання попиту в 2021 і 2022 році – на 8,2% і 4,2% відповідно, – попит у 2022 році буде, як і раніше, нижчим від рівня 2019 року.

Споживання сталі у США в 2020 році знизилося на 18%. На цьому фоні адміністрація президента Джо Байдена оголосила про новий план зі стимулювання інфраструктурних інвестицій протягом кількох років. Очікується, що в разі схвалення його конгресом, цей план надасть довгострокову підтримку металургійному сектору США.

Країни, що розвиваються, крім Китаю, найсильніше постраждали від пандемії у зв’язку з недосконалістю їх медичних систем, падінням туризму і цін сировинних товарів, а також через відсутність достатніх фіскальних стимулів. Попит на сталь у країнах, що розвиваються, за винятком Китаю, скоротився у 2020 році на 7,8%. Найбільш істотні економічні збитки від пандемії зафіксовано в Індії, регіоні MENA та країнах Латинської Америки.

У глобальному масштабі будівництво в 2020 році в результаті коронавирусной пандемії постраждало сильніше, ніж після фінансової кризи 2008 року: в 2020 році обсяги будівництва в світі скоротилася на 3,9%, тоді як в 2009 році – на 1,9%. Галузь зіткнулася з необхідністю припинення робіт через карантинних обмежень, а також переглядом фінансування. У ряді країн, що розвиваються фінансові ресурси виводилися з будівельного сектора для реалізації програм боротьби з пандемією. У деяких країнах відновлення будівельної активності досі стримується Коронавірусние обмеженнями, дефіцитом робочих, недостатніми інвестиціями приватного сектора. У Китаї будівельний сектор повністю повернувся до нормального функціонування в кінці квітня і показує з тих пір хорошу динаміку.

Пандемія істотно вплинула на попит на нерухомість. З розширенням практики дистанційної роботи, поширенням електронної комерції та скороченням бізнес-поїздок попит на комерційну нерухомість і об’єкти, що забезпечують подорожі, знизився. Водночас попит на логістичні об’єкти, необхідні для електронної комерції, зріс і залишається джерелом зростання для галузі. Інфраструктурні проєкти також залишаються сильним драйвером зростання попиту на сталь з боку будівництва. Очікується, що обсяги будівельних робіт досягнуть рівня 2019 року в 2022 році.

Минулого року автомобілебудування постраждало сильніше за інші металоспоживаючі галузі. У 2021 році очікується відновлення сектору завдяки зростанню попиту на індивідуальний транспорт. Згідно з прогнозами, автомобілебудування в глобальному масштабі повернеться до показників 2019 року в 2022 році.

Tata Steel Europe окремо виставлятиме покупцям рахунки за викиди

Tata Steel Europe запроваджує цікаву новацію – в рахунок за поставки своєї продукції окремо включатимуть надбавка за платежі за викиди парникових газів. Зараз це €12 на тонну прокату.

Будь-яке підвищення податків перекладається на покупця. Але не завжди покупець про це знає. Нововведення Tata Steel Europe дасть покупцям розуміння, скільки вони переплачують за прагнення отримати екологічну продукцію. За даними ЗМІ, таку ініціативу обговорюють також інші виробники сталі. Наприклад, ArcelorMittal також підтримує її.

Сьогодні ціна дозволів на викиди парникових газів у європейській системі EU ETS становить €44 за тонну викидів. Tata Steel викидає 1,98 т парникових газів на тонну сталі. Тобто вартість усіх викидів Tata – €87 на тонну, але компанія платить лише €12 на тонну. Це означає, що 86% дозволів на викиди Tata отримує безкоштовно.

Сумарно за виробниками сталі в ЄС у 2019 році безкоштовні квоти були істотно вищими, ніж обсяг верифікованих викидів. Наприклад, виробники Австрії в середньому по країні отримували безкоштовно 67% квот, Британії – 87%. А от виробники зі Східної Європи мали можливість зовсім нічого не платити за викиди парникових газів. У Польщі безкоштовними квотами покривалося 178% обсягу викидів, у Румунії – 134%, у Словаччині – 113%, в Угорщині – 184%. Більше того, у виробників з цих країн була можливість заробити, продаючи надлишок безкоштовних квот на ринку.

Той факт, що більша частина квот на викиди в ЄС виділяється безкоштовно, називали одним з недоліків механізму європейської системи торгівлі квотами. Обсяг виробництва сталі і, відповідно, обсяг викидів у ЄС знизився. Тому склалася така ситуація, що на багатьох підприємствах, а також у середньому по країнах рівень безкоштовних квот виявився вищим від обсягу викидів. Але й в Україні аналогічна ситуація – обсяг виробництва сталі істотно знизився за останні 10 років.

Насправді, коли ми бачимо ціну на викиди в ЄС на рівні €44, слід розуміти, що європейські виробники не платять цю суму. Це може бути, наприклад, €12 на тонну продукції, а іноді й узагалі нічого або навіть прибуток від продажу надлишку квот. Тобто порівнювати ставку податку на викиди СО2 в Україні й у ЄС некоректно. Навіть за нашій ставки податку в 10 грн/т, яку вітчизняні підприємства сплачують з кожної тонни викидів, виробники сталі з України можуть нести більше фіскальне навантаження, ніж низка конкурентів з ЄС.

Це питання дуже важливе в контексті можливого запровадження СВАМ, який має вирівняти фіскальне навантаження й ціни дозволів на викиди парникових газів у ЄС і країнах – торговельних партнерах. Обґрунтовуючи своє рішення, представники ЄС кажуть: «Зверніть увагу, які ціни на викиди у вас і у нас». Але за фактом, з огляду на наявну різницю в цінах викидів, вітчизняні виробники можуть платити більше, ніж європейські конкуренти.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.