З чого почати: шість порад «Укрзалізниці» і Deutsche Bahn

Діяльність УЗ слід спрямувати на забезпечення збалансованого розвитку національної економіки

Наступного тижня член правління компанії Deutsche Bahn з інфраструктури Рональд Пофалла і представники уряду України планують підписати угоду про взаєморозуміння. Документ має зафіксувати узгоджені деталі подальшої співпраці між німецькою залізничною корпорацією й АТ «Укрзалізниця». Угода покликана конкретизувати умови виконання рамкової меморандуму, підписаного міністром інфраструктури України Владиславом Кріклієм і керівником департаменту міжнародних зв’язків Deutsche Bahn AG Йенсом Грефером 22 січня в Давосі. Чого ж можна очікувати від такої співпраці?

Ескіз реформи

Ефективна кооперація національних залізничних компаній має допомогти нашій країні втілити масштабний проект реформи «Укрзалізниці». А залізниця в результаті такої співпраці має стати локомотивом економіки, а не її вузьким місцем. За наслідками реформи на базі «Укрзалізниці» мають з’явитися інфраструктурне, вантажне і пасажирське підприємства. А непрофільні активи мають бути приватизовані.

А ще внаслідок реформи на ринку утвориться кілька великих вантажних перевізників та кілька пасажирських. Держава ж має почати виділяти бюджетні кошти на інвестиції в інфраструктуру. А місцева влада замовлятиме приміські перевозки.

В результаті конкуренція між перевізниками має підвищити якість перевезень. А регулятор стежитиме за тим, щоб ціни були справедливими та недискримінаційними.

Відкладати реформи не можна. Адже якщо уряд не виділятиме інвестиції оператору інфраструктури й перекладе ці витрати на перевізників, вартість транспортування вантажів залізницею стане вищою, ніж у Західній Європі. Тоді більшість товарів стане вигідніше перевозити автомобілями. Дороги ще більше руйнуватимуться від перевантажених фур, а випуск деяких товарів стане нерентабельним через зростання транспортних витрат.

Така сама ситуація чекає й на пасажирські перевезення, доходи від яких зростають повільніше, ніж витрати. Держава повинна визнати, що забезпечувати достатні пасажирські перевезення, включно з пільговими громадянами, є її (держави) обов’язком, а не залізничної компанії, як зараз. Бюджет повинен компенсувати ці витрати.

Дуже важливо наголосити, що Україна при цьому збереже цілковитий контроль над АТ «Укрзалізниця». Це пообіцяв прем’єр-міністр Олексій Гончарук. За його словами, німецькі фахівці працюватимуть над реформуванням управлінських механізмів підприємства.

З чого почати

1. Насамперед сторони мають вивчити можливості стратегічного партнерства між національними операторами України й Німеччини для обміну досвідом та практиками для підвищення ефективності перевезень в Україні та використання найкращих управлінських рішень.
2. Також сторони мають оцінити можливості співпраці для імплементації європейської досвіду реформування залізничних перевезень та адаптації директив ЄС.
3. А ще сторони мають розробити взаємні пропозиції про розвиток залізничної мережі та рухомого складу з урахуванням сучасних стандартів екологічності та інноваційності.
4. Першою стадією співпраці має стати вивчення статусу і принципів роботи з боку німецьких партнерів. У результаті цього вивчення, напевно, можна переходити до чогось більш предметного, організовувати пілотні проекти і в пасажирських перевезеннях, і в підходах до надання транспортних послуг бізнесу.
5. На другій стадії доцільно розробити напрями практичного консалтингу, метою якого є застосування досвіду європейських реформ, використання найкращих управлінських практик тощо.
6. Надалі необхідно акцентувати увагу на співпраці в контексті перегляду стратегії розвитку УЗ та ухвалення законопроекту про залізничний транспорт і поділу на трьох операторів: інфраструктури, вантажних і пасажирських перевезень.

Нюанси трансформації

Поділ «Укрзалізниці» на інфраструктурну, вантажну і пасажирську компанії має супроводжуватися відкриттям ринку перевезень для приватних гравців. При цьому слід організувати діяльність оператора інфраструктури таким чином, щоб вона була спрямована не на максимізацію прибутку, а на забезпечення збалансованого та пропорційного розвитку економіки відповідно до загальнодержавної стратегії.

Надзвичайно важливо розробити механізм і на його основі забезпечити ефективну взаємодію регуляторів ринку (тарифного і безпеки), які не дозволять оператору інфраструктури зловживати монопольним становищем, а перевізникам економити, нехтуючи безпекою.

Нарешті, необхідно розробити і впровадити механізм визначення і фінансування державою соціальних зобов’язань, коли уряд або місцеві органи влади компенсують державному пасажирському перевізнику, а в перспективі й приватним перевізникам, витрати на перевезення збитковими маршрутами.

Окремо слід розглянути питання про зміну принципів фінансового забезпечення ефективної діяльності АТ «Укрзалізниця» в нових умовах, у тому числі інституційних. При цьому слід врахувати, що держкомпанії хронічно не вистачає власних фінансових можливостей для збільшення інвестицій у рухомий склад та інфраструктуру.

Місцеві ризики

Говорячи про перспективи співпраці між національними залізничними операторами, слід реально оцінювати наявні проблеми в його організації. Їх певною мірою умовно можна розділити на такі групи:

1. В Україні всі реформи і вирішення стратегічних економічних питань наштовхуються на відсутність політичної волі та наполегливості в подоланні опору противників реформ.
2. Наявність неправильного (або не зовсім точного) розуміння і тлумачення суті та деталей співпраці «Укрзалізниці» і Deutsche Bahn.
3. Відсутність чіткого розуміння з боку Мінінфраструктури результатів, яких воно хоче досягти в рамках співпраці. У деяких аспектах очікування від співпраці відверто завищені. Практика свідчить, що наявність іноземних управлінців не надто допомагає в боротьбі з корупцією в держкомпаніях. Україна може й повинна усунути корупцію на закупівлях в «Укрзалізниці» самостійно, без іноземної допомоги.
4. Основним стримуючим фактором може бути політичний вплив на держоператора і вплив на нього різних груп інтересів.

Страховка від провалу

Потенційна співпраця «Укрзалізниці» і Deutsche Bahn важлива для країни передусім з погляду впровадження сучасних методів організації вантажних та пасажирських перевезень, вдосконалення операційної діяльності та підвищення її ефективності. Тому, щоб уникнути негативного впливу «місцевого колориту» на процес реформування й модернізації залізниці, українській владі та керівництву держоператора слід здійснити такі кроки:

• визначити найбільш життєздатну корпоративну структуру АТ «Укрзалізниця» в умовах відкриття ринку залізничних перевезень. Чи має оператор перевезень працювати нарізно або разом з оператором інфраструктури;
• розглянути формат і практичні кейси взаємодії з транспортним регулятором ринку щодо затвердження тарифу на доступ до інфраструктури, а також – щодо планування доступу операторів до інфраструктури, забезпечення рівноправності цього доступу;
• отримати дорожню карту щодо порядку дій для взаємного відкриття ринків з ЄС;
• проаналізувати практику щодо визначення взаємного інтересу розвитку залізничних коридорів з ЄС і порядку взаємодії з операторами інфраструктури країн ЄС.

І тоді, можливо, вдасться нівелювати наявні негативні тенденції в роботі «Укрзалізниці» як державного монополіста на ринку вантажних і пасажирських перевезень, який відповідає, в тому числі, за захист національних інтересів і забезпечення національної безпеки.