shutterstock.com

Витрати збільшилися в середньому на 25%

На виконання зобов’язань України в рамках Третього енергетичного пакету ЄС Верховна Рада у квітні 2017 року ухвалила закон «Про ринок електричної енергії». Документ передбачає впровадження нової моделі ринку, що включає низку сегментів: ринок двосторонніх договорів, ринок «на добу вперед», внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок і ринок допоміжних послуг.

1 липня нова ринкова система офіційно запрацювала. Як і передбачали більшість аналітиків, ціна на електричну енергію для промислових споживачів суттєво зросла.

18 липня Федерація роботодавців України зібрала брифінг для усіх зацікавлених сторін, щоб обговорити ситуацію, що склалася. Генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов, зокрема, представив перші висновки роботодавців щодо функціонування нової моделі ринку та пропозиції з її покращення. GMK Center публікує головні тези його виступу.

Федерації роботодавців України

Наслідки для промисловців

Ми зробили порівняльний аналіз вартості електричної енергії до та після впровадження нової моделі ринку, і дійшли висновку, що цінник для українських промислових споживачів збільшився в середньому на 25%. Проте повністю коректно казати про рівень зростання ціни можна буде лише після того, як промисловці отримають платіжки.

Федерації роботодавців України

Головні причини зростання цін:

  1. Некоректне впровадження системи покладання спеціальних обов’язків, оскільки дешева електроенергія НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго» за такою моделлю була виведена поза конкурентний ринок для промислових споживачів за довгостроковими контрактами та обмежена в сегменті ринку «на добу вперед».
  2. Відсутність зрозумілих правил гри, що призвело до невизначеності на ринку.
  3. Незадовільна інформаційно-роз’яснювальна робота серед промислових споживачів щодо роботи на ринку.

Ми не є гравцями ринку електроенергії. Ми її не виробляємо. Але ми її споживаємо. Для нас це або конкурентна перевага, або ні. Атомна енергетика могла би стати для нас додатковим стимулом для виходу на експортні ринки, для створення конкурентної продукції. Але на сьогодні ми фактично позбавлені цього конкурентного ресурсу.

Двосторонні договори

Сегмент двосторонніх договорів займає в середньому 63% ринку і відкритий лише для теплової генерації. Існує потенціал зменшення ціни в цьому сегменті за рахунок надання права виробнику дешевої електроенергії НАЕК «Енергоатом» укладати довгострокові договори з промисловими суб’єктами та продавати частину ресурсу за ринковими цінами.

Ринок «на добу вперед»

Це ключовий сегмент нової моделі. Його частка в середньому становить 32%. Але, знову ж таки, найбільший виробник дешевої електроенергії НАЕК «Енергоатом» може конкурувати тут лише в частині 10% від виробленої енергії.

Ціни на ринку «на добу вперед» наближені до встановлених цінових обмежень НКРЕКП, що свідчить про фактичне регулювання цін Нацкомісією.

Федерації роботодавців України

Якщо порівняти ціни на електричну енергію в сегменті «на добу вперед» у новій моделі вітчизняного ринку та на європейських ринках, буде очевидним, що зараз в Україні ціни на біржі в цьому сегменті є одними з найвищих серед країн Східної Європи.

 

Федерації роботодавців України

Як бачимо, українські ціни майже збігаються з польськими, хоча в Польщі немає атомної генерації, а в Україні її частка становить близько 50%.

Балансуючий ринок

В сегменті балансуючого ринку спостерігається дефіцит пропозицій, оскільки більшість обсягів теплової генерації реалізовується в сегменті двосторонніх договорів.

Як удосконалити модель вітчизняного ринку електроенергії у короткостроковий період:

  1. Відкрити сегмент двосторонніх договорів для НАЕК «Енергоатом», тобто збільшити обсяги реалізації електроенергії на відкритому ринку з 10% до 35%. Також знизити price-cap із 2050 грн/МВт·год до 1500 грн/МВт·год, або альтернативним обмеженням може стати пікова ціна EPEX Spot.
  2. Покласти спеціальні обов’язки на 50% обсягів теплової генерації та покрити дефіцит на ринку промислових споживачів за рахунок атомної генерації. Визначити регульовану ціну до кінця 2019 року для ТЕС і ТЕЦ у розмірі 900 грн/МВт·год.
  3. Проаналізувати сценарії збільшення атомної генерації.
  4. Для промислових підприємств, у собівартості яких електрична енергія становить від 25%, встановити спеціальні ціни, які не перевищують середньозважені ціну попередніх 6 місяців.
  5. Розробити та впровадити стандартний біржовий інструмент – форвардні контракти, що зробить ринок більш ліквідним й опосередковано сприятиме зниженню цін.
  6. Залишити дивіденди у розпорядженні державних підприємств з метою реалізації інвестиційних програм, що знизить навантаження на тариф та дозволить їм оптимізувати капітальні витрати за рахунок власних коштів.
  7. Вдосконалити вторинне законодавство щодо проведення «зелених» аукціонів у частині обмеження цін до рівня, що не перевищує європейські.
  8. Провести аудит та вдосконалити функції гарантованого покупця і постачальника універсальних послуг відповідно до рекомендацій USAID та Енергетичного співтовариства.

Прогноз ціни

Після внесення вищезазначених змін кінцева ціна електроенергії для промислових споживачів залежно від класу напруги та типу приєднання знизиться до коридору 1500-1900 грн/МВт·год.

За такої моделі середня ціна на відпуск електроенергії НАЕК «Енергоатом» становитиме близько 850 грн/МВт·год, а для теплової генерації – 1150 грн/МВт·год.

Ринковим шляхом відбудеться природне вирівнювання цін для різних видів генерації та ліквідація перекосу цін, що є сьогодні й спостерігався в попередній моделі оптового ринку.