Україна має чимало стратегій і цілей у сфері енергетичної і кліматичної політики. Зараз для неї важливо перевести ці стратегії та цілі в конкретні політики, вважає лідер проєкту Low Carbon Ukraine д-р Георг Цахман. Він розповів про це на онлайн-конференції, присвяченій презентації дослідження «Досягнення кліматичних і енергетичних цілей України» в рамках проєкту Low Carbon Ukraine. Проєкт є частиною Міжнародної кліматичної ініціативи та фінансується Федеральним міністерством із питань довкілля, збереження природи та радіаційної безпеки ФРН. GMK Center публікує тези виступу Георга Цахмана.
– Україна належним чином підготувала те, що обіцяла міжнародній спільноті, беручи на себе зобов’язання в рамках Паризької угоди. Крім того, в неї є плани щодо зміни джерел генерації, Національний план з енергоефективності, Енергетична стратегія до 2035 року та її оновлення до 2050 року. Ми думаємо, що для України важливо перевести ці стратегії та цілі в конкретні політики. Неправильно мати дуже амбітні цілі, які мають вигляд як європейські, але водночас не мати безпосередньої політики, яка допоможе забезпечити досягнення цих цілей.
Отже, ми запропонували десять заходів на наступні десять років.
У центрі наших пропозицій знаходиться електроенергетика, оскільки ми вважаємо, що це основний вектор для декарбонізації. Якщо подивитися на найновітніші звіти Міжнародного енергетичного агентства, їхні плани декарбонізації також стосуються електрифікації. Вони, звичайно, стосуються всього світу, але ж Україна є частиною цього світу. Масштабна електрифікація невідворотна в майбутньому. Ось чому ми вважаємо, що реформа електроенергетики може стати основною в Україні. Звичайно, електроенергія не вирішує всі українські проблеми. Тому ми розглядаємо також інші сфери й намагаємося показати, що, наприклад, транспортна галузь теж підпадає під декарбонізацію.
Я вже зазначав, що Україні дуже потрібні інвестиції. Українська енергетична система недофінансована й недоінвестована. Є дуже багато проблем, які цьому перешкоджають, і результатом цього є висока вартість капіталу та низькі інвестиції. Плани, які ми презентуємо, пропонують не лише витрачати кошти, а й продумати, звідки можуть походити такі кошти. Як можна зменшити субсидії, яким чином вуглецевий податок може забезпечити інвестиції та збільшити прибуток енергетичних компаній для того, щоб вони могли інвестувати у всі ті прекрасні речі, про які ми говоримо. Але ми не можемо зробити цього, покладаючись лише на громадян, які не завжди можуть собі це дозволити. Ми знаємо, що Україна доволі бідна країна в Європі, тож ми маємо усвідомлювати соціальні наслідки. Ми розуміємо, що не має сенсу підвищувати тарифи доти, поки люди не зможуть їх оплачувати.
І нарешті, я хотів би наголосити, що наші пропозиції стосуються не лише Міністерства енергетики чи Міністерства екології. Ми бачимо, що сучасна політика у цій сфері йде далі. Ми бачимо, що в Європі, наприклад, енергетичні регулятори намагаються сформувати політику в усіх сферах. Це зменшення використання вугілля, виведення вугілля з економіки, податок на вуглецеві викиди, субсидії. Також ці цілі можуть зачіпати сферу інтересів Міністерства соціального захисту. А ще істотну роль має відігравати синхронізація з європейськими електромережами.
Європейський Союз фактично став локомотивом у сфері запровадження СВАМ. Тому СВАМ у певному сенсі –…
У Європі поступово набирає оберти процес реалізації стратегічного курсу Green Deal, який передбачає: 1) зниження…
В Україні добувні відходи становлять близько 70%. На сьогодні немає ефективної системи управління такими відходами,…
Єврокомісія в середині лютого почала процес перегляду захисних тарифних квот на імпорт сталі. Приводом до…
Однією з вимог Угоди про асоціацію з ЄС є запровадження системи торгівлі викидами (СТВ) парникових…
За даними медіа, покупці не проявляють активності на ринку гарячекатаних рулонів (HRC), оскільки накопичили достатні…