(с) shutterstock.com

Підприємці та експерти пропонують сформулювати цілі країни зі скорочення викидів СО2 у вигляді діапазону значень

Україна готується представити міжнародному співтовариству свої нові цілі щодо скорочення викидів СО2 в атмосферу. Восени на кліматичному саміті ООН в Глазго країна має презентувати свій Другий національно визначений внесок (НВВ2) до Паризької угоди, що регулює заходи щодо зниження вмісту вуглекислого газу в атмосфері.

У квітні Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів України презентувало для обговорення проєкт НВВ2. Документ передбачає, що наша країна готова взяти на себе зобов’язання скоротити до 2030 року викиди CO2 на 65% у порівнянні з рівнем 1990 року.

Вітчизняний бізнес усвідомлює необхідність екологічної модернізації та скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу. Однак і підприємці, і представники держави висловлюють стурбованість з приводу впливу НІВ2 на соціально-економічні показники країни.

«Нам дуже важливо знати позицію бізнесу, щоб розуміти не лише ризики та потреби бізнесу, а й можливості. Нам важливо розуміти його бачення, якою має бути політика уряду, щоб забезпечити синергію екологічних і економічних цілей. Нам потрібно в процесі переговорів зрозуміти, до якого рівня ми можемо знижувати викиди і, найголовніше, за рахунок чого ми будемо це робити. Нас зараз найбільше турбує, як і за рахунок чого досягати цих цілей», – заявив Тарас Качка, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – торговий представник України, в ході організованого Мінекономіки публічного обговорення проєкту НВВ2.

Нагадаємо, затверджена постановою Кабінету Міністрів на початку березня Національна економічна стратегія до 2030 року передбачає середнє щорічне зростання вітчизняної економіки протягом 10 років на рівні 6,8%. Однак за базовим макроекономічним сценарієм проекту НВВ2 передбачається середнє зростання показника ВВП на рівні 3,5-4,5% у 2018-2050 рр. Відповідно, виникає питання узгодження двох важливих стратегічних документів.

«Національна економічна стратегія визначає мету України подвоїти ВВП упродовж 10 років. Якщо це буде супроводжуватися збільшенням викидів, то ми не зможемо знайти своє комфортне місце в сучасному світі, тому що ми не зможемо залучати інвестиції… Однак тепер виникає питання, чи зможе Україна дозволити собі амбітні кліматичні цілі, представлені в проєкті НВВ2», – зазначив Кирило Криволап, директор «Центру економічного відновлення».

Таку думку підтримав керівник комітету Європейського зеленого курсу Української асоціації бізнесу та торгівлі (UBTA) Дмитро Васильєв.

«Зараз потрібно критично і конструктивно підійти до оцінки моделей, запропонованих Міндовкілля в проєкті, який фінансувався ЄБРР», – додав він.

Президент галузевого об’єднання «Укрметалургпром» Олександр Каленков заявив, що металургійні підприємства категорично не підтримують проєкт НВВ2 в поточній редакції. За його словами, рішення про зниження викидів до 35% від рівня 1990 року має базуватися на відповідних розрахунках.

До речі, починаючи з 1990 року Україна значно скоротила викиди CO2. Однак це сталося не за рахунок екологічної модернізації виробництв, а передусім через деіндустріалізацію економіки, закриття багатьох промислових підприємств, а також через втрату частини підприємств на тимчасово окупованих територіях Донбасу і Криму.

За словами Павла Бондарева, менеджера проєктів з екології та технологій Асоціації виробників цементу України («Укрцемент»), НВВ2 має бути реальним і комплексно враховувати розвиток всієї економіки. І лише тоді слід ставити перед бізнесом реальні цілі, яких бізнес зможе досягти.

«Цементна галузь модернізувалася і знизила викиди CO2, замінивши мокру технологію переважно на суху технологію виробництва цементного клінкеру. Наступним етапом може бути заміна викопного палива на альтернативні види палива з відходів. Це станеться, якщо сектор поводження з відходами продукуватиме паливо з відходів, і воно буде доступне цементним підприємствам», – запевнив він.

Експерт також звернув увагу на парадокс: щоб знизити викиди CO2 в рамках всієї економіки країни, для екомодернізації підприємств потрібно будувати нові об’єкти, а отже, потрібно збільшувати випуск цементу. Це передбачає збільшення викидів CO2.

«Ми підключалися до аналізу напрацювань, прогнозів і моделей Міндовкілля. Спочатку нас дещо здивували тренди, які закладалися для прогнозів у процесі моделювання. Зокрема закладалося, що не передбачено розвиток сільського господарства України і подальше збільшення продуктивності. Але саме від продуктивності залежать викиди парникових газів у сільському господарстві», – зазначив Роман Сластьон, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

На думку більшості доповідачів, хорошим способом збалансувати кліматичні амбіції країни та її економічні цілі може стати взяття Україною зобов’язань у вигляді певного допустимого діапазону зниження викидів.

«Багато країн, багатших, більш розвинених, ніж Україна, зараз говорять про якийсь коридор цілей, про діапазон. 50 штатів США, Канада, у 2015 році такі цілі пропонували Бразилія, Казахстан. Багато країн пропонували умовні та безумовні цілі щодо скорочення викидів. Ми вважаємо, що в проєкті НВВ2 слід чесно порахувати, яка мета для нас безумовна, якої ми будемо досягати за будь-яких обставин, а якої мети досягнемо за умови наявності фінансування», – запропонував Кирило Криволап.

У Мінекономіки вважають, що голос бізнесу має бути належним чином врахований у формуванні кліматичної політики держави.

«Для нас НВВ2 є не лише амбіцією в частині зниження викидів, а й амбіцією для трансформації кліматичної та економічної політики України. Таким чином, щоб вони в своїй взаємодії забезпечували і економічне зростання, і покращення стану довкілля, – резюмував Тарас Качка. – Це серйозний виклик, і мені здається, що вперше за всю історію незалежності України між кількома міністерствами йде серйозна дискусія про те, як це забезпечити».

До того ж, на його думку, поточний рівень розвитку економіки України дає нашій країні змогу претендувати на виключення, які записані і в Паризькій угоді, і в правилах торгівлі СОТ.