Україна може допомогти європейській металургії декарбонізуватися

Україна має потенціал постачати на комерційний ринок 20-25 млн т сировини для виробництва DRI — забезпечивши 14% світового ринкового попиту

Українські перспективи у виробництві DRI

Перспективи європейського зеленого ринку сталі та українські перспективи описано в дослідженні GMK Center

Україна добре підходить для розміщення проєктів, що вироблятимуть сировину для DRI. Наша країна має одні з найбільших у світі запаси магнетитових руд – вони придатні до збагачення, щоб забезпечити вміст заліза 68-70%. Така сировина користуватиметься попитом, враховуючи наявні плани з будівництва DRI-заводів у ЄС. Таким чином, Україна може допомогти європейській металургії декарбонізуватися.

Українські компанії вже анонсували кілька проєктів, спрямованих на випуск сировини для DRI. Наприклад, “Метінвест” може забезпечити виробництво 7,5 млн т окатишів і 19 млн т концентрату для DRI.

Для Ferrexpo випуск DR-окатишів є стратегічним напрямом – компанія готова зосередити 20-25% свого виробництва на цій продукції, коли ринок потребуватиме таких обсягів.

«АрселорМіттал Кривий Ріг» ще до війни анонсував проєкт будівництва фабрики огрудкування потужністю 5 млн т окатишів. Через війну цей проєкт заморожено. Ми вважаємо, що після війни він стане пріоритетним для компанії.

Black Iron – канадський проєкт, орієнтований на випуск від 4 до 8 млн т високоякісного концентрату. Проєкт заморожений на час війни, після її закінчення може бути реалізований.

Україна має потенціал постачати на комерційний ринок 20-25 млн т сировини для виробництва DRI і таким чином задовольнити 14% нового ринкового попиту. Українські залізорудні компанії матимуть змогу збільшити виробництво, коли на ринку з’являться відповідні передумови.

Україна — місце виробництва зеленої сталі

У перспективі Україна приєднається до ЄС і у тому числі – до європейської системи торгівлі парниковими викидами. Тому майбутнє української металургії – у низьковуглецевому виробництві сталі.

“Метінвест” до війни вивчав можливість будівництва 2 DRI-установок і 2 електродугових печей на “Запоріжсталі” для заміни мартенівського виробництва. На базі “Каметсталі” можна побудувати електродугові печі та установки з розливки слябів та квадратної заготовки, щоб виробляти товстий лист та фасонний прокат.

«АрселорМіттал Кривий Ріг», скоріш за все, враховуватиме досвід материнської компанії. Тому можливий перехід на електродугові печі та DRI-установки.

“Інтерпайп” планує розширити електросталеплавильний завод, щоб запустити власне виробництво плоского прокату. Інвестиції у ці проєкти складатимуть понад $1 млрд. Компанія розраховує залучити кошти в рамках Ukraine Facility.

Україна вже виробляє до 1 млн т сталі з брухту за сучасними технологіями. Враховуючи вищеназвані потенційні проєкти декарбонізації, випуск зеленої сталі може становити 6 млн т у 2030 р. Це буде український внесок у протидію змінам клімату.

З урахуванням СВАМ, Україна, скоріше за все, припинить експортувати чавун, але зможе стати постачальником низьковуглецевого HBI і зробити таким чином внесок у декарбонізацію європейської металургії.

Для запуску всіх цих проєктів та інтеграцію в європейські ланцюжки доданої вартості Україні буде необхідно фінансування європейських фондів аналогічне до того, що отримують європейські сталеві компанії (Європейські країни виділили €14,6 млрд на декарбонізацію металургійного сектора).