Кількість митниць скоротилася, відбувається переатестація працівників

Рік тільки почався, а нову українську митницю вже штормить. Основна причина – президент розкритикував службу за невиконання плану наповнення бюджету. Прем’єр-міністр, тим часом, скликав нараду щодо митниці й оголосив про проведення аудиту її діяльності.

Чи варто бізнесу очікувати чогось хорошого від реформування Держмитслужби, якщо причиною незадоволення її роботою з боку керівників держави є наразі недостатнє наповнення бюджету? Думаю, ні. Чи зможе митниця виконати забаганки влади і не перегнути палицю? Побачимо з часом. Утім, підозрюю, що коригувань митної вартості буде більше. Також слід бути напоготові представникам бізнесу з торгівлі авто з Європи – тривають масштабні перевірки правильності їх ввезення.

Тобто митниця як була, так і залишається одним з небагатьох інструментів наповнення бюджету. Слід віддати належне голові Держмитслужби, який наголосив, що фіскальна служба – це не скарбничка. І це чиста правда. Окрім як займатися зборами митних платежів, митниця має забезпечувати досягнення стратегічних цілей. Адже митні збори – це лише тактика. У будь-якій справі без правильної стратегії тактика – тільки метушня, хаотичні намагання заткнути бюджетні пустоти. Зараз складається саме така ситуація.

Реформування

Оскільки реформа митниці активно триває, то давати однозначний прогноз її впливу на бізнес буде неправильно. Однак вбачаються кілька тенденцій, на основі яких можна зробити певні висновки. Я викладатиму їх в серії коротких статей і почну з того, що на видноті – зі створення глобальної митниці як єдиної юридичної особи.

Кількість митниць скоротилася, відбувається переатестація працівників. Метою реорганізації, як завжди буває в таких випадках, є посилення керованості усієї структури з єдиного центру. Добре це чи погано для бізнесу в перспективі, сказати важко. Однак з власного досвіду участі в судових спорах з митницею скажу, що існування Держмитслужби як єдиної юридичної особи було би позитивним.

Чинним донедавна законодавством передбачалося, що ДФС і регіональні митниці – це єдина система, і отримання будь-якої інформації Держмитслужби автоматично означало, що цією інформацією володіють і регіональні митниці.

На практиці це було важливо для передачі регіональним митницям інформації з митних органів іноземних країн, яку могла запитувати лише ДФС. Але доволі часто з моменту отримання ДФС України інформації про можливе порушення митних правил і до моменту передачі її на конкретну регіональну митницю проходило багато часу. Могло пройти 6 місяців, що означало неможливість винесення постанови про притягнення до відповідальності чи передання такої справи в суд.

Однак ідею об’єднання ДФС України і регіональних митниць скептично оцінювали суди, оскільки ці організації були різними юридичними особами. І це мало свій негативний наслідок: моментом обізнаності регіональної митниці щодо певної інформації вважалася дата отримання цієї інформації від ДФС України, а не дата отримання останньої інформації від іноземної митниці. Відповідно, суди розглядали справи і притягували до відповідальності поза межами строку.

У разі існування Держмитслужби як єдиної юридичної особи з регіональними митницями ця проблема буде знята. Більше не можна буде закривати очі на зволікання з внутрішнім обміном інформацією й на порушення прав учасників справ про порушення митних правил.