pxhere.com

Перші чотири місяці року показали збільшення вантажопереробки на 11%

Як українські порти працюють в умовах карантину, наскільки зросли показники вантажопереробки у вітчизняних гаванях за перші чотири місяці 2020 року, які зміни пропонує новий проект методики розрахунку портових зборів і на яких напрямах діяльності планує сфокусуватися Адміністрація морських портів у нинішньому році. Про це Олександр Голодницький, в.о. глави ДП «АМПУ», розповів у ході онлайн-форуму «Морська галузь України й пандемія: виклики та можливості». GMK Center публікує тези його виступу.

Робота в умовах карантину

За два місяці карантину серед екіпажів іноземних суден в українських портах не виявлено жодного випадку захворювання на коронавірус COVID-19. І це, безумовно, плюс. При цьому можна стверджувати, що такий показник не є наслідком слабкого контролю. Навпаки, це результат чіткої та злагодженої роботи всіх учасників портової діяльності.

З перших днів карантину в портах налагодили процеси, пов’язані з недопущенням зараження коронавірусом, з виявлення таких випадків та запобігання їм. На мій погляд, загальними зусиллями ці процеси вдалося організувати на пристойному рівні. У цьому велика заслуга структур МОЗ і особисто Миколи Івановича Голубятникова, в.о. директора Державної установи «Лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України на водному транспорті». А також прикордонників і Держспоживслужби, портових операторів та персоналу адміністрацій морських портів.

У квітні українські порти приєдналися до ініціативи Міжнародної асоціації портів і гаваней (IAPH) з моніторингу економічних наслідків поширення COVID-19 під назвою «Барометр економічних наслідків поширення коронавірусу для портів і галузі». Загалом в опитуванні беруть участь близько 100 портів Європи, Північної та Південно-Східної Азії та Австралії. Дані моніторингу використовують для підготовки щотижневих звітів.

Від України участь у щотижневому опитуванні беруть Одеський, «Південний», Чорноморський, Миколаївський, Маріупольський та Ізмаїльський філії АМПУ. Зараз можна констатувати, що в наших портах бізнес-процеси і заходи щодо запобігання виникненню епідемії організовані якісно. Станом на кінець квітня зафіксованих випадків простою суден немає, налагоджено якісне обслуговування вантажопотоків.

Загалом, згідно з даними дослідження, рівень вантажоперевезень через морські порти світу наразі є стабільним. Спади відзначаються лише за окремими напрямами. Водночас значно скоротилися  перевезення пасажирів морським транспортом та круїзне судноплавство. А за останніми даними – й перевалка контейнерів.

Показники перевалки

Адміністрації морських портів, як відомо, не займаються перевалкою. Їхнє завдання – створити максимально сприятливі умови для того, щоб бізнесу було комфортно працювати, залучати вантажі і нарощувати обсяги перевалки.

Відзначу, що станом на 27 квітня 2020 року наша галузь демонструє зростання обсягу вантажопереробки на 11% порівняно з відповідним періодом 2019 року. При цьому в квітні зростання сягає 8% порівняно з квітнем минулого року. Тобто наразі ми маємо тенденцію до позитивної динаміки порівняно з 2019 роком. Але також спостерігається зниження темпів зростання.

На прохання Міністерства інфраструктури 13 адміністрацій морських портів провели опитування операторів щодо прогнозів на 2020 рік. Опитані учасники ринку очікують загалом приросту перевалки порівняно з минулим роком на 4%.

Методика портових зборів

Згідно із Законом України «Про морські порти», ставки портових зборів визначаються на підставі методики портових зборів, яка затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Поки вона не створена, методику розрахунку портових зборів визначає центральний орган виконавчої влади – Міністерство інфраструктури.

З 2013 року до березня 2020 року було запропоновано шість версій різних методик розрахунку портових зборів. Шосту версію доволі серйозно критикували Державна регуляторна служба та бізнес. Наприкінці 2019 року вийшов указ глави держави, який зобов’язав Мінінфраструктури затвердити методику в конкретні терміни.

Сьому версію методики розробило Мінінфраструктури за участю Адміністрації морських портів України. Зараз документ опублікований на сайті міністерства, щоб у предметному діалозі з бізнесом його доопрацювати та представити як проект нормативно-правового акту.

Кілька новел нинішньої версії методики, на які я хотів би звернути увагу:

  • по-перше, перехід від двох причальних зборів до одного причального збору;
  • по-друге, заміна терміну «інвестиційна складова» на термін «рентабельність» і «норма рентабельності».
  • по-третє, методика портових зборів може мати право на існування лише за умови повної та абсолютної синхронізації з двома документами: порядком обліку та порядком цільового використання портових зборів. І саме ці документи зараз опубліковані разом з проектом методики на сайті Мінінфраструктури у розділі «Оголошення».

У цій версії методики Мінінфраструктури хотіло наголосити, що рентабельність – це регульований показник. На нього однозначно тиснутиме бізнес. А отже, ставки не будуть «розганятися». Водночас бізнес має розуміти: якщо рентабельність буде незначною, то, відповідно, й капітальні інвестиції в розвиток портів будуть невеликими.

І Міністерство, і АМПУ зацікавлені у широкій та предметній дискусії на тему визначення методики розрахунку портових зборів. При цьому є абсолютно тверде бажання все-таки поставити з голови на ноги питання ціноутворення та тарифоутворення в портах. А бізнесу слід пам’ятати, що портові збори – це не просто «скарбничка» АМПУ, це ресурс для підтримання глибин, причалів та іншої портової інфраструктури в належному стані. Саме цього бізнес має вимагати від АМПУ.

Пріоритети АМПУ

Зараз наглядова рада АМПУ розглядає «Стратегічний план розвитку на період 2021-2025 рр.». Після його затвердження наглядовою радою документ буде переданий до Мінінфраструктури на затвердження.

Пріоритетним напрямом діяльності на цей період ми вважаємо виконання днопоглиблювальних робіт і підтримання характеристик каналів та акваторій. Цього року за неповні чотири місяці власний флот АМПУ виконав днопоглиблювальних робіт приблизно на 800 тис. куб. м в п’яти акваторіях.

Основний флот АМПУ пройшов класифікаційний і доковий ремонт ще минулого року. Тож цього року ми плануємо максимально його завантажити й досягти загального обсягу поглиблення у 2,6 млн куб. м.