(c) shutterstock

Готова інфраструктура парків дасть змогу швидко запускати промислові потужності та створювати нові робочі місця

Бойові дії, спричинені військовою агресією Росії на територію України, руйнують виробничі потужності, ускладнюють доступ до сировини, ресурсів, ринків збуту, персоналу. Щонайменше 70% виробничих підприємств зменшили або зупинили власні виробництва. Багато компаній розмірковують над перенесенням виробничих потужностей за кордон. Якщо цей процес не зупинити, падіння промислового виробництва у 2022 році може перевищити 50%, а на його відновлення підуть роки. Так ми можемо втратити промисловий потенціал назавжди.

«Паркові» переваги

Для уникнення загрози цілковитої руйнації промисловості є ініціатива Кабміну та окремих державних підприємств щодо релокації підприємств у центральні та західні регіони України. Наш індустріальний парк також долучився до цього процесу. Разом із підприємством ми знаходимо вільне виробничо-складське приміщення, допомагаємо з транспортуванням і монтажем виробничої лінії на новому місці, підключаємо до інженерних мереж тощо.

Загалом релокація до індустріального парку має низку переваг. По-перше, є готові сучасні приміщення, сертифіковані відповідно до міжнародних стандартів, з підведеними необхідними комунікаціями з достатніми потужностями. По-друге, керуюча компанія індустріального парку надає резидентам всі необхідні адміністративні та сервісні послуги, включаючи закриту територію, цілодобову охорону з відеонаглядом, обслуговування інженерно-транспортної інфраструктури, клінінг, підбір персоналу тощо. По-третє, резиденти співпрацюють між собою, створюють спільні ланцюжки поставок, є можливість відправки вантажів через логістичний центр, розташований на території парку. Отже, в індустріальному парку можна швидко налагодити всі процеси для стабільної роботи підприємства.

Потреба в нерухомості

Промисловість — це не завжди про цехи, верстати, кран-балки. Промисловість це передусім люди. Фахівці своєї справи разом із сім’ями евакуювалися в центральні та західні регіони країни. За даними ООН, більше ніж за місяць від початку бойових дій понад 10 млн українців залишили свої домівки, з них понад 4 млн виїхали за кордон. Тобто понад 6 млн осіб стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО). Та навіть більшість з тих, хто виїхав за кордон, не бажають чи не мають змоги залишатися там надовго.

Зростання чисельності громад областей, які прийняли у себе більшість ВПО, як мінімум подвоїло попит на житло, продукти харчування та товари першої необхідності, які треба виробляти та зберігати. У порівнянні зі східними областями України на заході немає істотної концентрації промислового виробництва, тож можна припустити, що за місяць-два виникне дефіцит промислової та складської нерухомості. Отже, нагальним стане питання будівництва виробничо-складських приміщень, необхідних для задоволення потреб виробництва продукції харчової, фармацевтичної, будівельної промисловості, а також логістичних центрів, які акумулюють гуманітарну допомогу й перерозподіляють її по всій Україні.

За розрахунками на середину березня, коли ВПО було менше, потреба становила щонайменше 1,5 млн кв. м промислової та складської нерухомості. Така площа взята з розрахунку 1 кв. м на чотири ВПО або 1-2 створених робочих місць. Для порівняння: світовий та вітчизняний досвід розвитку індустріальних парків дає показник 10-100 кв. м на одне робоче місце. Наразі мінімум 3 млн людей не матимуть можливості швидко повернутися додому через руйнування міст та мінування території. Вони вимушені залишатися й працювати на новому місці. У такому разі 1,5 млн кв. м означатиме 1 кв. м на дві ВПО або 0,5-1 створене робоче місце. Що є значно нижче ринкових маркерів.

«Паркова» готовність

Станом на 17 лютого поточного року Міністерство економіки України нарахувало 52 індустріальні парки. Ступінь готовності індустріальних парків приймати в себе підприємства різниться залежно від регіону. В Київській області є готові промислові площадки, де створена вся необхідна виробнича інфраструктура: побудовані виробничо-складські приміщення, підведені основні інженерні мережі, прокладені внутрішні та під’їзді дороги. Наприклад, у нашому парку є вільні приміщення, а керуюча компанія забезпечує комфортні та гнучкі умови співпраці: надає пільгові ставки оренди на період розгортання виробництва, допомагає з переїздом і налаштуванням бізнесу на новому місці.

Приклад Київської області є радше виключенням, ніж правилом. Виробничим компаніям складно знайти нові виробничо-складські приміщення, в які можна привезти обладнання й розпочати роботу «з коліс». Здебільшого компаніям пропонують браунфілд, який ще треба ревіталізувати або облаштувати під потреби цеху.

Етапи відновлення

Я бачу такі кроки залежно від цілей, які мають бути досягнуті таким будівництвом:

  1. У короткостроковій перспективі (до одного року) – забезпечити потреби складів гуманітарної продукції, логістичних хабів, виробництва та складування харчових продукції, продуктів першої необхідності (FMCG, лікарські засоби тощо) та розміщення переміщених виробництв із зон бойових дій та сусідніх з ними регіонів.
  2. У середньостроковій перспективі (2-3 роки) – відновити обсяги промислового виробництва до довоєнного рівня здебільшого через розвиток локальних виробництв та окремих іноземних компаній.
  3. У довгостроковій перспективі (4-10 років) – забезпечити економічне зростання завдяки промисловому буму через експансію в Україну іноземних технологічних компаній, інтеграцію України в глобальні ланцюжки поставок завдяки прийняттю України в ЄС, посилення обороноздатності країни та входження України до НАТО або іншого оборонного союзу.