kultura.onet.pl

Після кризи глобальний ВВП відновить своє зростання, і темпи цього зростання будуть вищими

Майбутнього не знає ніхто. Але, включивши критичне мислення й логіку, можна оцінити тренди й чого від них чекати. Тезово опишу.

Важливо почати з того, що чим є ця криза. Вона найбільш незвичайна з тих, що бачив світ. Якщо говорити про економічну рецесію, то можна планувати та прогнозувати її глибину та наслідки. Але прилетів «вірус», який ввів нову невідому в рівняння, що не піддається системному аналізу.

Вірус вплинув:

  • на поведінку людей;
  • на споживчі уподобання;
  • на поведінку корпорацій;
  • на рішення урядів (запровадити карантин);
  • на виробництво та сферу послуг;
  • на логістичні потоки;
  • на тимчасове падіння експорту й імпорту.

Жоден світовий аналітичний центр або інвестбанк не здатний швидко оцінити масштаб трансформацій. Принаймні, поки паніка не закінчиться і тренди не стануть прогнозованими.

Тепер про економіку:

1. Вихід з кризи 2008 року став можливим завдяки накачці світу грошима. У результаті виникли кредитні бульбашки:

  • світовий борг до світового ВВП понад 300%;
  • економіка Китаю (борг був понад 300% ВВП);
  • боргова бульбашка Італії – близько $3 трлн (у тому числі $2,4 трлн – держборг) за ВВП близько $2 трлн;
  • борги країн, що розвиваються, – 200% до їхнього ВВП;
  • борги з негативною прибутковістю перевищили $17 трлн.

Світ просто потопав у грошах, їх було більше, ніж потрібно світовій економіці. Бульбашки мають луснути. Дефолти, списання боргів і утилізація грошової маси – неминучі.

2. Більшість індексів PMI (ділова активність) були нижче позначки 50 пунктів, у тому числі в Німеччині, де промвиробництво знижувалося 11 місяців поспіль. Це свідчило про негативні очікування бізнесу.

Світова економіка потребувала оздоровлення та нових імпульсів до зростання.

3. Фондові ринки були накачані грошима й перегріті. Оцінки компаній в рази перевищували фундаментальні показники. Тож корекція була неминуча.

Але тут трапився «медійний» коронавірус, який виступив каталізатором економічної кризи та загальмував розвиток світової економіки. І говорити про вихід з кризи без оцінки впливу коронавірусу вже неможливо.

Світ заморожує на місяць ділову активність. Можна очікувати за підсумками року скорочення світового ВВП.

Ключові тези щодо коронавірусу:

  • він не набагато критичніший за інші вірусні захворювання. З погляду смертності в тому числі;
  • на коронавірусну інфекцію може захворіти від 40% до 60% населення планети. При цьому багато хто у формі, що не створює їм дискомфорту;
  • на жаль, у зоні ризику – старше покоління. Саме в цій групі висока смертність, але вона теж не 100% і є маса випадків благополучного одужання;
  • найімовірніше, буде кілька хвиль протягом року;
  • уже сьогодні, кажуть, є більше 150 різновидів вірусу, який мутує постійно. І продовжує мутувати;
  • це, як кажуть, підтверджує штучність його походження (біологічна зброя) і це також не гарантує, що людина, що перехворіла на вірус, не захворіє його іншою версією.

Який вплив вірус матиме на світ:

  • зміниться демографія, знизиться середній вік населення планети, на жаль;
  • біоінженерія стане новим хайповим сектором світової економіки;
  • зміниться структура світової економіки й логістики;
  • будуть змінені ключові локації виробництв, у тому числі перенесені з Китаю в інші регіони;
  • зросте частка цифрової економіки, і темпи її зростання будуть вищими, ніж у інших галузей;
  • збільшиться розрив між багатими й бідними країнами. Багаті країни обмежать бідні в доступі до технологій;
  • зміниться роль глобальних гравців. Одні посиляться (наприклад, Китай, Америка). Інші підуть у небуття (наприклад, Росія);
  • ЄС може припинити існування. Але можуть з’явитися нові регіональні союзи, наприклад, Балто-Чорноморський з центром у Варшаві;
  • зміняться точки локалізації виробництва – Китай втрачатиме позиції. Бізнес шукатиме нові локації, що знижують ризики, витрати, включаючи тимчасові на доставку продуктів споживачам. Тут Україна також може виграти;
  • у світі зміниться система охорони здоров’я. Її частка у ВВП зросте. Алгоритми медичних сервісів також зміняться. Дедалі більше уваги приділятиметься профілактиці й превентивним заходам;
  • нафтові війни, ініційовані Саудівською Аравією і Росією, благополучно завершаться і зроблять головними вигодонабувачами Китай та Індію. Штати можуть втратити частину своєї частки світового ринку. І це спровокує нові конфлікти;
  • не виключені вони й на Близькому Сході. Це часто буває у випадку падіння цін на нафту. І нафта повернеться до своїх колишніх цінових рівнів. Але в «оновленому» світі. Масштаб нових воєн важко сьогодні передбачити;
  • держави зможуть сильніше контролювати громадян та їхнє особисте життя. Це буде легітимно;

Технології:

  • буде знайдено ліки від коронавірусу й паралельно від багатьох інших захворювань;
  • стануть нормою віртуальні сервіси та дистанційна робота: наради, переговори, ігри тощо;
  • електронний уряд і громадянство стане нормою;
  • знизиться частка людської праці в логістиці, комунікаціях, сервісі, в тому числі державному.

Що буде зі світовою економікою:

  • зміниться структура попиту і пропозиції;
  • не виключено падіння існуючої валютної системи. Гроші можуть обнулитися в один момент. Будуть цінні активи, а не папірці. Не виключене повернення до золотого стандарту;
  • глобалізація зміниться регіоналізацією й локальним протекціонізмом. Він стане нормою;
  • країни будуть прагнути до повного самозабезпечення себе продовольством, енергоресурсами, медикаментами, засобами виробництва, продукцією ВПК;
  • але глобальний ВВП після кризи відновить своє зростання, і темпи цього зростання будуть вищими.

Що буде з українською економікою:

  • карантин тимчасово знизить ділову активність, ВВП знизиться;
  • бізнес скоротить витрати, підвищить свою ефективність;
  • певний час частина персоналу буде в неоплачуваних відпустках. Знизиться споживання;
  • компанії оптимізують свій персонал;
  • сектор продовольства втратить менше за інших;
  • з кризи Україна вийде з більшою часткою аграрного сектору. Але точно вийде;
  • криза дасть змогу IT-сектору також зрости, кількість зайнятих у ньому і його частка у ВВП зростатимуть;
  • тимчасово знизиться споживання енергоресурсів внаслідок спаду промвиробництва;
  • Україна стане європейським енергетичних хабом, заповнюючи свої газосховища американським газом, який згодом буде замінений українським (LNG уже у 2020 році поступиться йому в ціні);
  • якщо Кабмін реалізує грамотну антикризову програму разом з Нацбанком, втрати України від кризи можуть бути нижчими, ніж в інших країнах. І Україна отримає імпульс до швидкого економічного відновлення;
  • у Зеленського реально з’являється шанс увійти в історію, якщо його Кабмін зможе ефективно скористатися можливостями, які відкриває криза.

Як довго триватиме криза:

  • одні кажуть – два місяці. Інші вважають, що більше року;
  • залежить це від відновлення економічної активності країн, у тому числі тих, що перебувають у карантині. А також від зниження темпів поширення вірусу;
  • ми очікуємо відновлення економічної активності в світі восени 2020 року. А отже – і в Україні.

У будь-якому випадку це не перша криза й не останній. Головне – не панікувати. Усе зрештою буде добре. Але не в усіх.

Публікується за згодою автора

Оригінальна версія доступна за посиланням