shutterstock.com

Сталевари та їхні постачальники вчаться бути більш гнучкими, рухливими й ефективними

Світ входить у період уповільнення економічного зростання. За прогнозами аналітиків, зростання світового ВВП у 2019-2020 роках знизиться з 3,1-3,2% до 2,6-2,9%. Причин називають багато – від перегріву американської економіки до посилення протекціонізму і торгових війн.

Реструктуризація

На тлі охолодження світової економіки сталевий ринок, разом з постачальниками металургійної сировини, реструктуризується. Розриваються традиційні виробничі ланцюжки, на їх місце приходять нові. Щоправда, вони також не затримуються надовго, оскільки ринок постійно змінюється.

На 14-й щорічній конференції ринків металургійної сировини СНД, що відбулася 20-21 березня 2019 року в Мінську, було помітно, що компанії регіону активно шукають нові можливості.

Незважаючи на високу інертність металургійної галузі, сталевари та їхні постачальники вчаться бути більш гнучкими, рухливими й ефективними. Підвищення клієнтоорієнтованості та посилення вимог до якості й унікальності продукції – ключовий тренд на ринках металургійної сировини. Багато сировинників почали готувати під своїх замовників унікальні «бленди» – окатиші або агломерацію, які є максимально ефективними для того чи іншого виробництва.

Зникло таке поняття як «маленький ринок» – будь-який ринок є цікавим навіть для найбільшої компанії.

Розвиток

Незважаючи на уповільнення світової економіки і стримані прогнози щодо зростання попиту на сталь – на рівні 1% у довгостроковій перспективі – більшість постачальників ЗРС, які приїхали до Мінська, заявили про плани щодо нарощування обсягів виробництва окатишів.

Що дає їм таку впевненість?

1. Високі ціни на сировину

На ринках металургійної сировини зберігається висока волатильність – особливо після аварії на хвостосховищі Vale в Бразилії. Ціна сировини в готової продукції продовжує зростати.

2. Тренд на заміну малих доменних печей на великі

Йдеться насамперед про Китай – найбільшого споживача окатишів. Екологічна політика цієї країни передбачає збільшення середнього розміру печей по галузі. З 2015 по 2018 рік кількість малих домен у Китаї скоротилася з 348 до 260. До 2025 року планується знизити цю цифру до 190 одиниць, збільшивши кількість великих і малих печей.

Що дає виробникам сировини збільшення обсягу домен? У великих печах сировина долає втричі довший шлях. Вона також має зберегти свою форму за сильного тиску й високої температури. У результаті такі печі потребують більшої кількості сировини й покращеної її якості.

3. Високий поріг входу на ринок

На ринках постачальників метсировини нечасто з’являються нові гравці. Побудувати завод з виробництва окатишів – непросте завдання, що вимагає мільярдних інвестицій. З 2011 року було запущено лише чотири таких об’єкти. Так, будівництво заводу Tubarao VIII коштувало компанії Vale $1,3 млрд.

Китай

Донедавна ключовим постачальником окатишів до Китаю була Україна, але у 2018 році вітчизняні виробники переорієнтувалися на Європу.

У пошуках сировини Китай звернувся до індійських постачальників. Однак в Індії доволі високий внутрішній попит, оскільки країна продовжує нарощувати власне виробництво сталі. У результаті китайським заводам доводиться платити чималу  премію за індійські окатиші, щоб виграти конкуренцію з місцевими замовниками.

Попри нарощування виробництва сталі доменно-конверторним способом, імпорт ЗРС до Китаю за підсумками 2018 року знизився на 1%. Найімовірніше, КНР, зіткнувшись із серйозним дефіцитом окатишів, використовує накопичені портові запаси сировини.

Відкритим залишається питання, наскільки швидко КНР зможе наростити власні потужності з виробництва окатишів. За нинішньої премії виробляти їх усередині країни дешевше, ніж імпортувати. Однак зміцнення юаня веде до зростання собівартості ЗРС китайських виробників у доларах.

Важливим фактором є також екологічна політика Китаю. Реформи, спрямовані на скорочення застарілих потужностей, підвищення продуктивності та скорочення викидів в атмосферу, прискорили темпи раціоналізації потужностей. У 2018 році завантаження доменних потужностей Китаю сягнуло 85% (для порівняння, у 2016 році цей показник становив близько 75%). При цьому, як уже зазначалося, істотно збільшився середній розмір печей по галузі. Крім того, китайські виробники тепер змушені використовувати руду (в тому числі окатиші) з високим вмістом заліза й мінімальною кількістю домішок – цього вимагають державні норми.

На конференції в Мінську було помітно, наскільки важливим центром сили став Китай. Світ припинив цікавитися виключно ставкою ФРС і рухом Європи. Яка б тему не порушували учасники – про потужності, про постачання, про тренди – розмова завжди заходила про Китай.

Яким є головний фактор впливу Китаю на ринки металургійної сировини? Існують різні думки:

1. Житлове будівництво

Деякі експерти вважають, що вся металургійна аналітика, в тому числі щодо споживання ЗРС, зводиться до обсягів житлового будівництва в Китаї. Справа в тому, що Китай споживає близько 30-40% усього металу в світі, 50-60% з яких припадає на житлове будівництво. Таким чином, темпи житлового будівництва в Китаї – а вони, до речі, знижуються – безпосередньо впливають на всю світову металургію.

2. Зниження імпорту сировини

Як уже зазначалося, Китай знижує обсяги імпорту окатишів. Є перспективи розвитку внутрішнього виробництва сировини. Це, на думку багатьох експертів, більше вплине на ринки металургійної сировини, ніж зниження темпів житлового будівництва.

3. Китайські інвестиції за кордон

Нарешті, деякі аналітики впевнені, що слід дивитися не на металоспоживання Китаю, а на металоспоживання китайських інвестицій. За деякими даними, КНР активно вкладає кошти в металургію сусідніх країн, що сприяло появі на світовому ринку нових гравців – В’єтнаму, Індонезії та Ірану. Показово, що китайські інвестиції в металургію сусідів чітко відповідають стратегії «Один пояс, один шлях». Загальні інвестиції в рамках цієї ініціативи оцінюються у $2-4 трлн до 2030 року.

Україна

Як переживуть ці турбулентні часи українські виробники ЗРС та окатишів?

Стартові позиції у них доволі хороші. Собівартість сировини, що є ключовим показником стійкості та конкурентоспроможності виробника, в українських ГЗК є досить низькою. Це свідчить про ефективність модернізаційних програм українських компаній.

При цьому Ferrexpo вдалося поліпшити якість своєї продукції та переорієнтувати поставки з Китаю на Європу.

У пошуках оптимальної логістики українські виробники наростили перевалку через порти. У січні-лютому 2019 року обсяги перевалки ЗРС в українських портах різко зросли, відвантаження металопродукції, навпаки, скоротилися. Це означає, що українські підприємства адекватно реагують на зміну глобальної кон’юнктури.

Оригінал опубліковано тут.