Деякі сектори української економіки зберігають інвестиційну привабливість і зараз

Приблизно $6-7 млрд прямих іноземних інвестицій залучила Україна 2021 року. З урахуванням нинішніх темпів, якщо у 2022 році ми вийдемо на $4-5 млрд, буде непогано.

Зараз багато залежить від зовнішньополітичної ситуації, насамперед від можливої агресії Російської Федерації. Якщо ескалація триватиме, то обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну за результатами 2022 року може не дотягнути й до $1 млрд. Але не все так однозначно – є як негативні, так і позитивні тенденції.

Інвестори почали залишати країну

Інвестори-нерезиденти почали залишати Україну восени 2021 року, а міжнародні інвестиційні фонди завмерли в очікуванні, чим вирішиться ситуація. Йдеться насамперед про портфельні інвестиції. Вийти із них значно простіше, ніж із прямих. Західні фонди, які раніше активно інвестували в євробонди, агросектор та логістику, наразі тимчасово зупинили свою діяльність. Великих угод поки що не намічається – усі чекають, чим закінчиться.

Найсильніше несприятлива зовнішньополітична обстановка вплинула на ринок цінних паперів, точніше, на суверенні єврооблігації. Серед їхніх власників було багато нерезидентів, які у грудні 2021 та січні 2022 року почали їх активно «скидати» з великим дисконтом, що спричинило певну істерію на ринку цінних паперів. Це також негативно вплинуло на курс гривні, і українська валюта буквально за два тижні втратила 4-5% своєї вартості.

Активності за угодами злиття та поглинання поки що не спостерігається. Усі міжнародні фонди зайняли вичікувальну позицію, орієнтовно до квітня-травня 2022 року.

Нещодавнє дослідження американського аналітичного центру Atlantic Council показало, що інвесторів лякає непередбачуваність. Через неї деякі йдуть із нашого ринку. Як один із прикладів дослідники наводять вихід великої нафтової компанії Vitol з Geo-Alliance Oil-Gas Public Limited і продаж частки в розмірі 50% акцій Віктору Пінчуку.

Що з промисловими інвесторами

Але якщо говорити про інвесторів у промисловість, то їм піти з ринку набагато складніше. Такий процес може тривати від кількох кварталів до кількох років з урахуванням складності пошуку стратегічного покупця.

Міжнародним компаніям важко адаптуватися до мінливих економічних і правових реалій в Україні, до неможливості роками вирішити якесь питання або судовий конфлікт.

Міжнародних інвесторів часто турбує непрозорість регуляторних процедур та відсутність чітких правил гри, що є вирішальною складовою для виходу на будь-який новий ринок, у тому числі й український. Інвестиційний клімат в Україні й без того недостатньо конкурентний з погляду податкових стимулів та легкості процедур, а ескалація, безумовно, впливає на нього вкрай негативно.

Для інвесторів, зокрема промислових, важливо встановити чіткі та зрозумілі правила гри та регуляторні процедури. Дати їм стимули не лише займатися, наприклад, добуванням залізної руди та інших видів сировини в Україні, а й одразу на місці запускати виробництво зі значною доданою вартістю. Якщо інвестор, скажімо, видобуває цінні руди, то бажано створювати тут же промислові кластери для готової продукції з цих руд – чіпів, пластин і деталей для телекомунікаційних систем. Для цього необхідні економічні стимули та податкові пільги в розрізі цілих галузей.

П’ять позитивних тенденцій

Хороша новина в тому, що у сфері промислових інвестицій є й певні зрушення.

1. Індустріальні парки

Стимулювання на законодавчому рівні створення індустріальних парків, безумовно, задає позитивну динаміку. «На папері» вже є 25 індустріальних парків, з яких чотири працюючі, з реальними заводами на території. У Харківській області також планується до запуску новий індустріальний парк з поки що невеликими, але вже працюючими економічними пільгами.

Крім того, створюються приватні індустріальні парки, що також сприятливо впливає на інвестиційний клімат – у Київській, Харківській та Львівській областях вже є приклади приватних інвестиційних фондів.

2. Агропром на підйомі

Не варто забувати, що незважаючи на ризики країни, зараз на підйомі агропром. Цьому, звісно, сприяють світові ціни на товарних біржах. Зараз будують багато елеваторів та виробництв із переробки зернових, бобових. Україна є гарантом харчової безпеки в Європі – понад 50% продукції йде на експорт. Навіть ситуація з можливою військовою агресією поки що не сильно впливає на цей бізнес. Європейський Союз щороку дедалі більше імпортує з України сільгосппродукції, зокрема органічних овочів та фруктів.

За нашими оцінками, у кількості інвестиційних угод в агропромисловому секторі є позитивна динаміка, зумовлена відкриттям ринку землі та тенденцією до укрупнення сільгосппідприємств. Це пов’язано з тим, що в агробізнесі більш стабільний і передбачуваний попит з гарантованим валютним виторгом і високою маржинальністю виробництва.

3. Переробна промисловість

Щоб агропромисловість стала ще привабливішою для інвестицій, треба стимулювати українських виробників створювати не лише сировинну продукцію, а й готову продукцію під українськими брендами з якісним маркетингом. Інвестиції в такі компанії є більш привабливими, оскільки дають більшу додану вартість та більше мультиплікаторів під час продажу такого бізнесу стратегічному інвестору.

4. Локалізація

Закон про локалізацію очікувано стимулюватиме сектор виробників комунальної техніки та комунального транспорту: трамваїв, тролейбусів, снігоприбиральних машин. Можливе зростання виробництв у сфері крупновузлового складання, а також тренд на імпортозаміщення у цій сфері.

5. Зростання у будівництві

Сектор будівництва житлової та комерційної нерухомості зазнав значного зростання цін у 2021 році, зросли темпи будівництва. Відповідно, є інвестиційний інтерес у сфері виробництва будівельних матеріалів та розхідників з урахуванням подорожчання імпорту з Китаю та ЄС.

Наш стримано оптимістичний прогноз: до квітня-травня 2022 року відновиться інвестиційна активність за відкладеними угодами, а світові ціни й надалі підтримуватимуть зростання агро- та металургійного виробництва.