ЄС готовий підтримувати Україну у створенні кліматичних політик

Збори з підприємств, що викидають найбільше парникових газів, мають інвестуватися в економіку

Зараз для українських компаній з’явилися дуже великі можливості тісніше інтегруватися в ланцюжки поставок до Європи в рамках «зеленої» економіки, вважає керівниця операційного відділу «Економічне співробітництво, енергетика, інфраструктура та навколишнє середовище» Делегації ЕС в Україні Хлоя Алліо. Але доступ до європейського ринку залежатиме від модернізації й вдосконалення стандартів українського виробництва.

Про це та про можливості фінансової допомоги ЕС вона розповіла під час Дня сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації. GMK Center публікує тези її доповіді.

– Бізнес є лідером «зеленої» трансформації. Більшість компаній інтегрує цілі сталого розвитку у свої бізнес-стратегії, і так відбувається в усьому світі.

Ми хочемо, щоб Україна була активно задіяна в перемовинах щодо європейського «зеленого» курсу, який розробляється вже кілька років. У нас було кілька зустрічей на найвищому рівні між представниками уряду України та Єврокомісією, з нашими колегами та експертами. Тож ми вже бачимо, що всі теми «зеленого» переходу, всі теми щодо довкілля вже загально інтегровані в наші політики. Крім того, ми маємо Угоду про асоціацію, яка є основним стимулом для нашої подальшої співпраці. Україна нас чує і намагається зробити так, щоб її законодавство відповідало також європейським вимогам.

І ми бачимо прогрес у сфері довкілля, але, на жаль, поки що мало прогресу у сфері управління відходами, контролю за забрудненням довкілля й неконтрольованими викидами. Це поки що недопрацьовано, тому ми готові й надалі так само забезпечувати технічну підтримку цим перетворенням. Ми так само вважаємо, що для цього потрібен великий обсяг фінансування.

Зараз у нас є близько €300 млн, які призначені для проєктів у різних секторах економіки, які підтримують «зелений» перехід. І ми шукаємо способи зібрати додаткове фінансування для проєктів, що стосуються довкілля, транспорту, для інфраструктурних проєктів. На сьогодні передбачена можливість додаткового фінансування через позики у розмірі майже €70 млн.

Вважаю, що Україна має справді хороший потенціал для того, щоб досягнути цілей з декарбонізації. Тож ми дійсно переймаємося вашими цілями з досягнення кліматичної нейтральності. Ми радо вітаємо те, що Україна минулого тижня на зустрічі в Глазго доєдналася до заяви за результатами міжнародної зустрічі та готова приєднатися до альянсу щодо декарбонізації. Це дає нам дуже важливий сигнал про те, що Україна активно хоче бути серед прогресивних країн, які так само підтримують «зелений» перехід.

Ми розуміємо, що «зелений» перехід – це дуже складний шлях. Для Європейського Союзу він теж є нелегким. Щоб він відбувся, ми маємо залучати всіх учасників, усіх гравців. Має бути діалог між громадянами, урядами, бізнесами з метою ідентифікувати можливості, визначити вартість цього переходу та, звісно, щоб з’ясувати, скільки коштуватиме бездіяльність.

В Європейському Союзі ми створили один з найефективніших механізмів для зменшення викидів. Це механізм додаткових податків на викиди вуглецю. Ціни на викиди СО₂, встановлені зараз в Україні, є доволі невисокими. ЄС готовий підтримувати Україну у створенні архітектури кліматичних політик, щоб гроші, які збиратимуть з підприємств, які викидають найбільше СО₂, надалі інвестувалися в економіку. Необхідно мати впевненість у тому, що ці гроші будуть реінвестовані в економіку з метою допомогти Україні в «зеленому» переході.

Під час нещодавньої зустрічі ми погодились створити платформу для фінансування «зеленого» переходу. Ідея полягала в тому, щоб координувати фінансові можливості та політики з усіма донорами. Не лише з Європейським Союзом, а й з міжнародними фінансовими інституціями, адже надзвичайно важливо побачити, яким чином буде використано всі донорські кошти, а також як будуть мобілізовані приватні інвестиції.

У всіх країнах світу в «зелений» перехід інвестують не лише уряди, а й бізнес – вкладаючи кошти в нові технології, нові підходи. Цілком зрозуміло, що бізнес-середовище – це ключове середовище для того, щоб залучати інвесторів. Тож ми дуже раді були почути в Глазго, що з’являються нові можливості для модернізації, що вартість технологій зменшується.

Ми переконані, що зараз для українських компаній є дуже великі можливості тісніше інтегруватися в ланцюжки поставок до Європи в рамках «зеленої» економіки. І ми вважаємо, що Україна має піти цим шляхом та скористатися цими можливостями.

Наостанок хочу ще раз наголосити на важливості циркулярної економіки, тому що вона даватиме змогу створювати нові можливості. Циркулярна економіка допоможе не лише покращити методи виробництва, а й зменшити відходи, що дуже важливо. Вона має створювати робочі місця в різних секторах, в тому числі в екодизайні, у виробництві – в усіх тих секторах, де Україна має можливості для подальшого розвитку. Звісно, так само спираючись на ланцюжки вартості в Європі.

Маємо надію, що це допоможе надалі вже більш чітко співпрацювати з Європейським Союзом, адже Україна та Європейський Союз є надзвичайно важливими партнерами. Але доступ до європейського ринку залежатиме від модернізації й вдосконалення стандартів українського виробництва. З часом дедалі складніше буде вести бізнес з Європейським Союзом тим компаніям, які відстають за показниками викидів вуглецю, які не дотримуються «розумного» пакування. І такі виклики створюють дуже хороші можливості для українських компаній, які захочуть їх використати.