Експорт продукції ГМК в умовах торговельних обмежень — Погляди

У торгових війнах немає партнерів. Крім нас, нам ніхто не допоможе

Проблема світового протекціонізму й торгових обмежень важлива не лише для української металургії, що продає за кордон близько 80% своєї продукції, а й для всієї країни.

Металургія приносить українській економіці кожен 3-й долар експортної виручки; забезпечує робочі місця й економічну активність у регіонах.

У 1-му і 2-му кварталах цього року на ринку металопродукції спостерігається спад. Ціни знизилися на 10-15%. Проте українські виробники змогли наростити експорт на 7,5%.

З топ-20 виробників сталі кращу динаміку, ніж Україна, демонструють лише Єгипет, Китай і США. Але якщо Китай робить це за рахунок потужних програм стимулювання внутрішнього ринку, а США і Єгипет за рахунок протекціонізму, то Україна – виключно завдяки конкурентній боротьбі на міжнародних ринках.

Зростання українського експорту металопродукції відбулося головним чином за рахунок напівфабрикатів. Чому? Тому що нас банально обмежують у можливості експортувати готову продукцію.

Проти металопродукції з України діють:

захисні мита США і з віднедавна Єгипту;
квоти в ЄС;
а також 30 антидемпінгових заходів у 12 країнах світу.

У таких умовах експорт напівфабрикатів – єдина можливість нарощувати експорт.

Протекціонізм став частиною промислових політик країн світу, і металургія підпала під нього з таких причин:

Металургійна галузь – стратегічна для багатьох країн.
Потрібно захищати вітчизняну металургію в умовах надмірності світових потужностей.
Протекціонізм зручно використовувати як інструмент роботи компаній в умовах слабкого попиту.
Необхідність заходів у відповідь на протекціонізм інших країн (так званий ефект доміно).

США: імпортні мита

У березні 2018 року в США запровадили 25-процентне мито на всю сталеву продукцію.

Виробництво сталі у США почало зростати, відповідно, збільшилася й потреба в сировині. Наприклад, активізувалися поставки чавуну, який під мито не підпадає. У цих умовах виробники з України та Росії потіснили з американського ринку бразильські компанії, які традиційно були представлені тут.

Крім того, завдяки зростанню цін українські металурги змогли наростити експорт продукції з високою доданою вартістю – труб для нафтогазової галузі.

Таким чином, торгові обмеження, з одного боку, ускладнюють ведення бізнесу, а з іншого – змінюють ринок і створюють нові можливості. Але чи всі можливості ми використовували? Однозначно ні.

Наприклад, за результатами двосторонніх домовленостей з-під дії американських тарифів були виведені Австралія, Аргентина, Бразилія та Корея. Нещодавно Штати відкрили ринок для продукції з Канади й Мексики. Тобто Канада й Мексика отримають можливості, яких у інших країн немає. Ці країни нас посунуть у сегменті труб.

ЄС: тарифні квоти

Природною реакцією ЄС на дії США стало закриття свого ринку – щоб не пустити на нього обсяги металу, що вивільнилися. Були застосовані глобальні тарифні квоти.

ЄС для України – дуже важливий ринок. Він становить близько 35% наших експортних продажів. Те, що в України з ЄС зона вільної торгівлі, нікого не хвилювало: з червня 2018 року ми працювали в рамках глобальних квот. З лютого система квот змінилася – для найбільших країн-постачальників було запроваджено квоти індивідуальні.

Плюс цих заходів у тому, що ринок сегментувався – ніхто вже не зможе претендувати на частку ринку України. Мінус у тому, Україна не може розширювати продажі. Є можливість розвиватися в рамках 5% зростання щороку, але цю норму хочуть скасувати.

Обсяг квот

Розмір європейських квот базується на середньому обсязі поставок за 2015-2017 роки. У цей період за деякими видами продукції українські поставки в ЄС були набагато більшими, адже тоді ще експортували ті заводи, які залишилися на неконтрольованій території. Наприклад, товстий лист виробляв Алчевський МК, катанку – ЄМЗ.

У 2018 році цю нішу зайняла Туреччина. Але запровадженням країнових квот нас, по суті, захистили. Обсяги катанки замістила продукція «АрселорМіттал Кривий Ріг», а товстого прокату – ММК ім. Ілліча.

З товстого прокату і катанки в нас є невикористаний обсяг квоти. З холоднокатаного прокату і безшовних труб квоту ми використовуємо трохи швидше. Однак залишається невикористаною глобальна квота. У разі вичерпання своєї квоти ми можемо скористатися глобальною.

Цікава ситуація також по арматурі. Найбільші експортери цієї продукції – Росія і Туреччина – дуже швидко вичерпали як свої, так і глобальні квоти. Тому Україна наразі – чи не єдиний доступний експортер цієї продукції до ЄС.

За підсумками 3 місяців 2019 року поставки готового прокату в ЄС залишилися на тому самому рівні, якщо порівнювати з минулим роком, коли торгових обмежень не було.

Захисні та антидемпінгові розслідування

Антидемпінгові розслідування, б’ють по нас набагато сильніше. Крім того, вони спрямовані точково, тільки на нашу країну, і створюють можливості для наших конкурентів. Антидемпінгові розслідування в рамках СОТ покликані бути інструментами відновлення чесної конкуренції, але за фактом їх використовують як інструмент протекціонізму.

З найбільш болючих заходів:

1. Мито на імпорт гарячекатаного прокату в ЄС (2017 рік)

Тоді під розслідування потрапили Росія, Бразилія, Сербія та Іран. Туреччина, яка на той момент була найбільшим експортером гарячекатаного прокату до ЄС, – ні. У результаті розслідування проти продукції з України запроваджено мито €60 за тонну. Це серйозно вдарило по нашому експорту.

2. Мито на імпорт арматури в Єгипет (2017 рік)

Під розслідування потрапили Україна, Туреччина й Китай. Росія – ні. Проти продукції з України запроваджено мито в розмірі 15-27%. Наші підприємства постраждали від цього.

3. Попередні захисні мита на імпорт квадратної заготовки в Єгипет

На початку квітня Єгипет запровадив попередні захисні мита на імпорт квадратної заготовки. Це не антидемпінг. Більше того, це перший захід, спрямований проти напівфабрикатів. Тобто обмеження посилюються. За даними ЗМІ, у першій половині квітня експорт заготовки припинився. Це серйозно вдарить по наших компаніях.

Наші очікування:

2018-2019 роки – період інвестицій. Ми прогнозуємо підвищення обсягів виробництва сталі на 12,7%.

За підсумками 4 місяців цього року внутрішній ринок звужувався. Тобто додаткові обсяги можуть бути реалізовані тільки на експорт.

Якщо прогнози компаній з виробництву справдяться, то в натуральному виразі експорт металопродукції зросте на 10%, а ЗРС – ще на 3%.

Резюмуючи все вищесказане, перелічу наслідки торговельних обмежень:

Компанії нарощують експорт, але за рахунок сировини й напівфабрикатів.
Посилюється конкуренція, що чинить тиск на ціни, маржа знижується.
Менша маржа – менше можливості інвестувати, на відміну від тих країн, які запровадили торговельні обмеження. Це стратегічна боротьба, в якій ми програємо.
Гальмуються інвестиції в прокатний переділ. Як можна інвестувати у виробництво готової продукції, якщо немає внутрішнього ринку, а експорт обмежується?
Невизначеність на ринку. Ризики втрати ринків збуту в разі посилення обмежень. Торгові війни загостряться, коли кон’юнктура на ринку погіршиться.
У торгових війнах немає партнерів. Крім нас самих, ніхто нам не допоможе. Нехай нас надихне приклад тих країн, які домоглися безмитного експорту до США.

Виступ підготовлено для участі в V Національному експортному форумі, що пройшов 3-7 червня в Києві. Ознайомитися з презентацією можна в розділі «Аналітика»

Оригінал матеріалу опублікований тут